Роман Семенуха: «За нас країну ніхто не зробить»
Про згортання фінансової децентралізації для міст, залежність мерів від дружби з владою, дискредитацію НАБУ та САП і протистояння Саакашвілі–Порошенко розказав народний депутат (фракція «Самопоміч») Роман Семенуха.
«Хочеш грошей – будь лояльним»
– У зв’язку з прийнятим бюджетом на 2018 рік перше і головне питання: які загрози для фінансової децентралізації міст він несе?
– У початкових пропозиціях Уряду проекту бюджету на 2018 рік пропонували залізти в кишеню місцевих бюджетів набагато більше, фактично згортаючи фінансову децентралізацію. По пунктах – катастрофа з професійно-технічною освітою. Окрім фінансування професійно-технічних закладів, на місцеві бюджети перекладають перевезення пільгових категорій громадян. Є проблема з оплати праці непрофільним працівникам закладів охорони здоров’я й освіти.
– Скільки коштуватимуть харківському бюджету новації Уряду?
– За пропозиціями Уряду, бюджет Харкова має знайти додатково майже два мільярди гривень. Важливо пояснити людям, що міста навчилися жити з іншими бюджетами, грошей від збирання податків у місті стало залишатися більше. В результаті подивіться: у Харкові зробили дуже багато доріг, хоча цього також недостатньо. Звісно, неймовірно бездарно витрачаються гроші. Наприклад, я бачив проект бюджету Харкова (розмова відбувалася напередодні прийняття кошторису міста – прим. «ХН») – на зоопарк виділяють 700 мільйонів гривень! Це просто абсурд.
– Борги попередніх років за послуги компаній теплокомуненерго тепер також перекладені на місцеві бюджети?
– Так. У попередньому проекті бюджету було сказано, що тепер борги підприємств у сфері ТКЕ не є проблемою центральної влади. Що означає сигнал Гройсмана? Тепер усі проблеми попередніх накопичених боргів – проблема органів місцевого самоврядування. Якщо раніше мер міг просто подзвонити і сказати: «на нуль помножу» – тепло вмикали, то тепер ця історія неможлива, тому що керівництво теплокомуненерго отримало чіткий сигнал, що центральний бюджет знімає із себе цю відповідальність.
– Але не найгірше буде великим містам?
– Безумовно, маленькі постраждають більше. Тому що вони мають дуже невеликі бюджети розвитку. Взагалі свої зобов’язання з бюджету поточного року Уряд так і не виконав ні з медицини, ні з освіти. У цілому міста недоотримали державних субвенцій на освіту та медицину загалом на 11 мільярдів гривень.
– Це помітили в деяких містах Харківської області, коли медикам наприкінці року почали затримувати зарплатню.
– Я думаю, питання не тільки в грошах. У нас мер Первомайського хто? Микола Бакшеєв із «Батьківщини». Гройсман був дві каденції мером Вінниці, він є одним із ініціаторів цієї фінансової децентралізації, яку було розпочато наприкінці 2014-го й прекрасно знає, що тепер усі мери поставлені в залежність від лояльності до центральної влади. Чому Борис Філатов став лояльним до Адміністрації Президента? Все дуже просто. У Дніпра майже такий самий бюджет міста, як і у Харкова, але населення там на третину менше. Подивіться, що з ним сталося (Філатов): він став дуже комплементарний до влади. Свідченням цього є те, що по округу його колеги з партії «Укроп» Геннадія Корбана на виборах навіть не виставили свого кандидата, мерія підтримала кандидата від БПП.
– Голови міст залишаються залежними від центральної влади?
– Вони можуть говорити сто разів слово «децентралізація», але на чому тримається будь-яка незалежність громади? Вона тримається на грошах. У будь-якому великому місті довіра до міського голови не менше 25 відсотків, а багато голів мають навіть вище 30–40 %. Так завжди було, але в цілому рейтинг довіри до мерів в Україні за два-три роки по країні підвищився. Це виключно через те, що з’явилися гроші й багато того, що не робилося, зараз почали робити. Тому люди кажуть: у нас хороший міський голова. Навіть там, де є колосальні зловживання з розподілом витрачання грошей, як, наприклад цей абсурд із зоопарком. Але навіть у містах, де в абсолютно непрозорий спосіб розподілялись кошти, очевидно, що грошей до людей дійшло більше, ніж раніше, наприклад, у вигляді освітлення вулиць, ремонтів житлового фонду, ремонтів шкіл. Люди, звісно, більше довіряють голові, а він конвертує це в особистий піар.
«ГПУ обслуговує стару систему»
– Як, на ваш погляд, розвиватиметься протистояння НАБУ і Генпрокуратури?
– Я не вважаю, що це боротьба силовиків. Я абсолютно відверто говорю, що ви навіть не уявляєте масштабів корупції. Під тиском людей, іноземних партнерів було створено систему антикорупційних органів – це Спеціалізована антикорупційна прокуратура, НАЗК, яка має перевіряти декларації в автоматичному режимі, і було створено НАБУ як слідчий орган. За всієї його недосконалості та проблемах ми вперше отримали ситуації, коли до найвищих посадових осіб держави приходять із обшуками без попереджень. Те, що відбувалося останнім часом, – це не війни між кланами й олігархами, це демонстрація того, що Генпрокуратура в особі генерального прокурора та СБУ обслуговує винятково стару систему. Те, що сьогодні НАБУ стало ворогом номер один цій системі, означає, що в Україні з’явилася надія на перший незалежний правоохоронний орган, який займається ТОП-корупцією. Але без створення антикорупційного суду все це не матиме жодного сенсу.
Наразі влада вдалася до трьох речей. Перше – це дискредитація в очах людей. Президент говорить, що вони (НАБУ і САП) не можуть між собою порозумітися. Та вони не повинні між собою розумітися! Є Кримінальний кодекс, є Кримінально-процесуальній кодекс – все, крапка! Вони не мають миритися чи сваритися, вони повинні виконувати свою безпосередню роботу. Друге, що вони зробили: уже були напрацьовані певні програми, певна агентура. Генпрокуратура вчинила злочин, коли повідомила прізвища людей, які прийшли з обшуками до конспіративного приміщення. Очевидно, що зараз СБУ і прокуратура знають прізвища частини агентури НАБУ. Агенту Катерині, прізвище якої стало відоме на всю країну, загрожує фізична небезпека.
І третє: їм удалося прибрати Єгора Соболєва як голову комітету з питань протидії корупції – таким чином відкрили шлях для усунення Ситника з посади директора НАБУ. До цього комітету була заведена пані Ричкова (БПП) та інші депутати, а вирішальний голос за усунення Соболєва був від Ігоря Попова. Я не буду здивований, якщо в ситуації з його сином (сина нардепа від РПЛ звинувачують у спробі збройного пограбування магазину – прим. «ХН») це була спланована провокація. Якби Філатов (голова Дніпра) не пішов на змову із АП, сьогодні б Тетяна Ричкова не була членом комітету, а Єгор Соболєв не був би звільнений. Відбувається фактично дискредитація і моральний тиск на працівників НАБУ.
«Саакашвілі в пошуках своєї політичної ніші»
– Тут, у Харкові, ви були на віче біля Тараса разом із Міхеілом Саакашвілі, коли він повернувся до України. Чи підтримуєте його акції зараз?
– Сьогодні є неймовірне розчарування від влади і персонально від Петра Порошенка, який у багатьох речах не виконав і, більше того, не збирався виконувати своїх обіцянок. Я завжди кажу і в тому послідовний: Міхеіл Саакашвілі зміг зробити якісні реформи в своїй країні. Я знаю, що це він робив не сам, там була ціла команда. Багато чого вдалося, багато не вдалося. Але я завжди говорив і буду говорити, що Міхеіл Саакашвілі може принести Україні користь, може принести лихо – це треба розуміти, щоб не зачаровуватися і не розчаровуватися.
Але я не завжди розумію, коли він щирий – коли він критикував Арсенія Петровича, чи коли він агітував за Сергія Березенка від БПП на 205-му виборчому окрузі, чи зараз. Я думаю, що Саакашвілі в пошуках своєї політичної ніші та кар’єри. Очевидно, що вона йому вдається з перемінним успіхом, але колишніх президентів не буває. І якщо ви, владо, запросили його, ви чимось думали. Те, у який спосіб було видано частині людей громадянство, а ще більше – як забрано, це є приниженням не президента Саакашвілі, я вважаю, що це приниження інституту громадянства, це приниження самого президента України Петра Порошенка. Якщо буде робитиме добрі речі для України – а він може і вміє, – я готовий його підтримати, якщо він робитиме завтра зло, ми не будемо підтримувати його. Не треба мати жодних ілюзій, що хтось за нас щось зробить. Крім того, я не бачу у Саакашвілі намагань будувати системну партію, і поруч з ним є люди, з якими я ніколи не стану поруч.
Що б ви побажали харків’янам на Новий рік і Різдво?
– Миру, перемоги, зростання добробуту й віри у власні сили, бо за нас країну ніхто не зробить.
