Коли текст Закону про Антикорупційний суд перекладуть англійською, міжнародні партнери здивуються
7 червня Верховна Рада прийняла законопроект № 7440 про Вищий антикорупційний суд України (далі — ВАС). Спеціаліст з антикорупційного законодавства, партнер юридичної фірми ILF Олексій Харитонов вважає, що влада до останнього не хотіла впроваджувати в життя судовий орган, який би не могла контролювати. Зрештою, їй вдалося залишити для себе “ниточки контролю”, незважаючи на зовнішній тиск, каже юрист:
«Більшість, яка проголосувала «за», радо б голосувала «проти», але була вимушена.
По-перше, 1 млрд доларів від МВФ нам дадуть лише якщо буде прийнятий закон про ВАС відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, ще 7,8 млрд доларів — якщо будуть виконані наступні кроки.
По-друге, напередодні посли країн «Великої сімки» в черговий раз наголосили, що рада міжнародних експертів має відігравати центральну роль в обранні суддів ВАС. Такі побоювання зрозумілі, бо є приклад Громадської ради доброчесності, оскільки її експертиза має характер рекомендаційний, а не обов’язковий, – її негативний висновок просто нівелювався Вищою кваліфікаційною комісією суддів (далі — ВККС) України необхідною кількістю голосів.
В такій ситуації навіть нашим високопосадовцям було зрозуміло, що Вищому антикорупційному судові – бути, тому останні кілька місяців йшла підготовка до «мінімізації ризиків». Це призвело до 1927 поправок, які парламент почав розглядати у другому читанні законопроекту.
Але законодавець все ж таки і тут зміг впровадити декілька положень, які вкрай обмежують можливості Громадської ради. Навіть більше — раді експертів просто “забули” надати механізм роботи.
Наприклад, в законі не виписаний регламент зібрань, місце зібрань. Тобто, їм просто ніде зібратися, щоб поговорити, винести якесь рішення. Навіть якщо вони якось зійдуться, хоча б у парку біля фонтану, та трьома голосами з семи членів ініціюють розгляд питання щодо недоброчесності того чи іншого кандидата у судді ВАС, це питання буде розглядатись на спільному засіданні з ВККС.
Рада експертів не має ніякого механізму ветування рішень комісії, чи відсіювання кандидатів. Може тільки вказати — ось цей чи ця – недоброчесні.
Окрім того, віповідаючи на закиди про “іноземці будуть нами керувати”, окремо написали, що членами Громадської ради міжнародних експертів тепер можуть бути громадяни України. Раніше, щоб відповісти на питання “Чому знову одні українці?”, було прописано такі умови відбору експертів, що в раді мали б були переважно іноземні фахівці.
Окрім того, прийнята редакція замінила обов’язковий міжнародний досвід боротьби з корупцією на участь у здійсненні судочинства у справах, «пов’язаних з корупцією» в інших країнах.
Це формулювання більш розмите й дає змогу кожному, хто, наприклад, брав участь у процесі екстрадиції або у онлайн-засіданні з судами іншої країни, претендувати на місце у раді експертів. Майже кожен співробітник прокуратури, судів має такий досвід. З одного боку, це розширює коло потенційних учасників, а з іншого – дозволить владі мати «своїх людей» у цьому органі.
Звісно, прийняття такого закону — важливий крок для України, й за кордоном в першу хвилину будуть раді такій новині.
Але коли текст закону перекладуть англійською, у МВФ, ЕС та США швидко зрозуміють, що трапилось — влада з помпою та демократичним пафосом знову створила безсилий консультативний орган».
