Харків сто років тому: більшовистські порядки в місті, роззброєння українських військових
Відомості за останній тиждень 1917 року (за старим стилем) публікуємо українською мовою. Бо запозичені вони з газети «Нова громада», засновником та основним редактором якої був громадський діяч, журналіст, соціал-демократ Яків Довбищенко. Вона поєднувала місцевих українських соціалістів різного штибу. Існувала газета недовго: перше число вийшло у листопаді, останнє, сорокове, – 31 грудня. 2 січня більшовики арештували Довбищенка, видання закрили.
«Нова громада». 28 грудня, четвер. Святки. Всі святки красногвардейці гралися. По всьому місту, а особливо на окраінах було чутно вибухи. Біля Миколаівськоі лікарні стріляли день і ніч без відповідних причин. Іноді стріляли в галок на заборі. Населення на окраінах остілько залякане, що після 9 годин ніхто навіть не виходе на вулицю.
Арешти. У неділю 24 грудня на Павловській площі в вагоні трамваю большевиками арештований робітник за те, що передавав другому чутки про те що нібито в Петрограді арештовані Ленін і Троцький.
Червоногвардейці в ресторанах. «Метрополь» і «Астраханка» частенько приймають тепер красногвардейців, які в вартості на обід або закуски не стісняються. Гроші вони платять.
«Нова громада». 29 грудня, п’ятниця. Каплиця. В останнім засіданні Технічного совіта міської управи розглядалося питання з реперацією каплиці, що стоїть коло Лопанського містка. Виліплені голови ангелів, ріжні орнаменти й все взагалі оздоблення, імітуюче природний камень, пооблупилося й загрожує пробити голову тому, кто підступиться близько. Сміта, складена міськими будівничими (архітекторами), надзвичайно висока завдяки дорожнечі. Вирішено пропонувати управі просто розібрати каплицю, а матеріали вжити на міські потреби, бо каплиця збудована нещодавно і не єсть історічний пам’ятник, а позаяк ще до того має незлучний та досить нудний вигляд і з боку архітектурно-художнього не уявляє ніякої вартісті, то не може лічитися прикрасою місцевості. Крім того, збудована вона так, що затіснює перспектіву й перешкоджає справі перероблення скверів та площ; якби йіі не було, можна було б пересунути рейки трамваю до сквера, як се часто робиться за кордоном (за границею), й проізд поширшав би і т. д. Можна згодитися з такою гадкою.
Роззброєння другого украінського полку. Учора вночі роззброєний другий Украінський полк при таких обставинах.
Після 2 год. ночі, коли козаки вже полягали спати, під’іхало до казарм два бронірованих автомобіля. Один з них майже в’іхав у двір і почав палити з кулеметів. Перелякані козаки вибігли і не знали, що ім робити. Є чутки, що большевицька частина полка приєдналась до большевиків і теж почала палити в украінців, 4 роти зразу ж здали зброю на вимогу большевиків, останні деякий час вагалися, потім вони примушені були здати свою зброю.
Забрані рушниці, 10 кулеметів, бомбомети, бомби… Вбито одного, двох поранено. Заарештовані украінці офіцери і начальник кулеметноі команди.
Про командира полку нема ніяких відомостей.
Під час стрілянини потерпіли деякі будинки біля Украінського 2-го полку.
«Нова громада». 30 грудня, субота. Мобілізація червоноі гвардіі. Большевики енергійно готуються до війни з Украіною. Щодня майже в напрямку до Лозовоі отправляются отряди червоноі гвардіі.
Набор червоноі гвардіі йде мляво. Робітництво дуже неохоче вступає до неі. Не допомагаєть і ті гроші, які дають большевики.
Як уже і зазначалося раніш, найбільш червоногвардейців записується з Загальноі кампаніі електрики, де роблять самі латиші.
Антонов і городська дума. Як відомо, городська дума віднеслася негативно до арешту харківських громадян Антоновим, з метою вимантачання з них 1 міліона карбованців. З сього проводу до імені городськоі думи були видруковані відозви з протестом проти самоуправства большевитського героя Антонова.
Відозви сі розліплені по городу і викликають велике зацікавлення всіх приходячих. Скрізь стоять невеличкі купки людей, які прочитивають сі відозви.
Про роззброєння 2-го укр. полку. Треба додать до відомостів надруковані у нас раніш, про роззброєння 2-го укр. полку ще деякі підробниці.
Наші казаки приготовилися до оборони і здавати зброї не хотіли, але частина полку з сотень 11, 13 і 15 почала стріляти по своім кулеметчикам, які стали до кулеметів. При таких умовах звичайно ніяка боротьба була неможлива.
При роззброєнню полку був 1 вбитий, а 2 поранені.
Жертви значить були, і слова большевиків про те, що «діло» обійшлося без жертв, неправдиві.
Окрім того, була ще поранена 1 жінка.
Годинник. По деяким столовим та інстітуціям ще не переведено годинника назад. Життя таким чином іде по різному.
Біля 2-го укр. полку. Біля 2-го украінського полку стоять большевики в повній зброї – з броневиками та кулеметами. Ні в помешкання 2-го украінського полку, ні відтіль нікого не пускають.
Робітники у Антонова. Як відомо, Антонов в числі інших заарештував і діректора паровозобудівельного заводу у Харькові. Се загрожує робітникам тим, що вони не одержать грошей в свій час.
Заводський комітет постановив звернутися до Антонова з пропозіцією, якщо він не може гарантувати робітникам грошей, то хай випустить Каца – діректора заводу.
З цією метою в славновідомий штаб пана Антонова була послана спеціяльна делегація.
Після довгих странствовань делегація ця найшла нарешті штаб Антонова, але до самого нього допущена не була. Як кажуть, Антонову було «дуже ніколи». Делегація ні з чим повернулась назад. Робітники на заводі с сього приводу дуже хвилюються.
«Нова громада». 31 грудня, неділя. № 40 на трамваі. Червоногвардейці по трамваю іздять по солдацькому квитку – за 5 коп. Цікаво знати, хто видав таке розпорядження.
«Порядки». В 1 міліцейському участкові явивсь один з большевитських комісарів з червоногвардейцями і поставив вимогу начальнику міліціі, аби той видав спирт і папери що до спирту, які малися в участкові. Той одмовив і був на деякий час заарештований.
На заводах. На заводах зараз іде завзята боротьба між украінськими робітниками і большевиками. Большевики вживають всих сил, щоб обдурити украінське робітництво і запевнити в тому, то начебто в Центральній Раді сидять буржуі.
Але се ім не вдається. На багатьох заводах, як Саде, паровозний, Шиманського й інші є багато робітників, які іздили на робітничий з’ізд у Киів, де було обрано до 100 душ-робітників до Украінськоі Центральноі Ради, і є іі членами. І тоді большевикам з ганьбою приходиться затушовуватися, бо перед робітниками зразу робиться ясною большевитська брехлива політика.
Не дивлячись на се, большевики вживають всі сили, щоб взаглі заганьбити украінський робітничій рух. До украінських робітників, які не піддаються на іхні брехні, большевики відносяться з страшною ворожнечою.
Зараз гіршого ворогу, ніж украінський робітник, для большевиків немае.
Перемога большевиків в Харькові тимчасова.
Іхнє панування, яке опріч ліха нічого населенню не дало, промине так же невидно, як і прийшло, і тоді украінське робітництво може вільно приступити до своєі творчоі праці.
До того ж моменту необхідно переховати своі робітничі організаціі, зміцнити іх і поширити іхній вплив, щоб в потрібний момент не прийшлось іх утворювати наново.
