Пільги для багатих: соцвиплати ідуть на хутро, авто і житло

Буває, що одержувач соцвиплат не має офіційного доходу, але розраховується 30 тисячами у казино за кордоном або купує "Лексус" чи пентхауз у центрі Києва за мільйони.

Уже понад півроку в Україні проходить тотальна перевірка законності нарахування та отримання соцвиплат під назвою "верифікація".

На такий крок уряд підштовхнула гіпотеза, що вагома частина соціальних благ дістається адресатам, які не повинні потрапляти під опіку держави.

Бо поки одні справді потребують пільг, інші домагаються їх шахрайським шляхом — за фіктивними довідками чи "липовими" посвідченнями, які можна вільно купити на "чорному" ринку.

Поле для зловживань тут дуже широке. Потрібна структурна реформа системи соціальних виплат, яку підтримують не всі. Про це свідчать перші результати ревізії соцвиплат, які або просто ігноруються, або відверто саботуються.

Іноді складається враження, що невдоволених процесом більше, ніж зацікавлених. Нагнітається паніка і створюються міфи навколо перевірок одержувачів соцдопомоги. У результаті в людей виникають побоювання через "полювання" за пільгами та вимальовується образ бабусі, якій скасували субсидію через подарований внуками телевізор.

Насправді ж верифікація нічим не загрожує чесним громадянам. Її мета — виявити шахраїв і нечистих на руку людей. Боятися треба чиновникам і корупціонерам, які організували злочинні схеми і привласнюють кошти держбюджету.

Тепер мовою цифр.

Найбільше на підтримку нужденних витрачають Франція і Данія (32% ВВП), найменше — Латвія (14% ВВП). В Україні цей показник становить 16% ВВП.

Тобто на соціальну підтримку населення ми витрачаємо понад 40% усіх державних коштів на всіх рівнях. При цьому у нас досі триває практика бездумної роздачі "соціальних пиріжків".

Порівнюючи деякі бази даних, Мінфін зібрав інформацію щодо 20 млн одержувачів державних виплат, пільг та субсидій і виявив близько 1,2 млн випадків порушень на 1,9 млрд грн на місяць.

Це пенсії "мертвим душам", виплати за "втраченими паспортами", субсидії зовсім не бідним і допомога "переселенцям", які досі живуть на окупованій частині Донбасу.

Припинення соцвиплат для шахраїв і псевдопільговиків дозволить зекономити за рік понад 20 млрд грн бюджетних коштів.

Найбільше ризиків поки припадає на виплати комунальних субсидій — 537 тис підозрілих рішень (39%). На другому місці — Держслужба зайнятості зі своїми 299 тис виплат з ознаками порушень (22%). На третьому — Пенсійний фонд з 280 тис можливих порушень (20%).

Такі приклади шахрайства яскраво демонструють абсурдний підхід до системи соціальних виплат. Буває, що одержувач соцвиплат не має офіційного доходу, але розраховується на 30 тис у казино за кордоном, купує "Лексус" чи пентхауз у центрі Києва за мільйони.

Або одна і та ж людина, будучи "чорнобильцем", інвалідом і пенсіонером, має одночасно кілька видів соцвиплат, які не враховуються при призначенні кожної наступної.

Мінфін видав 1,2 млн рекомендацій про припинення виплат розпорядникам коштів — Мінсоцполітики, Пенсійному фонду, облдержадміністраціям, але опрацьовуються вони неохоче.

За інформацією Мінфіну, наразі опрацьовано лише 7%. Через внутрішній саботаж і бюрократію розпорядників коштів, які демонстративно ігнорують рекомендації Мінфіну і блокують доступ до даних, процес верифікації затягується, "липова" допомога продовжує виплачуватися, а дірка в бюджеті — зростати.

Коли держбюджет зможе повернути виділену зловмисникам допомогу і чи зможе повернути її в принципі — складно спрогнозувати.

З кожним роком видатки на соціальне забезпечення тільки збільшуються. У держбюджеті на 2017 рік ця сума зросла до 130,4 млрд грн, а це на 24,6 млрд грн більше, ніж у 2016 році.

Додатково Пенсійному фонду передбачено виділити 141,3 млрд грн, тож загалом виходить космічна сума.

Цьогоріч чи не вперше бачимо перефінансування соціальних фондів з держбюджету: п'ять основних фондів водночас демонструють менші витрати, ніж було заплановано. Профіцит за перше півріччя 2016 року становив 7,8 млрд грн, тож до кінця року очікується 15 млрд грн економії.

Такого, мабуть, ще не було, щоб у Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування від нещасних випадків, Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, соцзахисту "чорнобильців" та ВПО з'явилися зайві гроші.

Так, верифікація трохи попсувала плани наживитися на "соціалці, але користь для державної скарбниці в цьому випадку полягатиме у запобіганні цим витратам в майбутньому. Зараз команда верифікації бореться з наслідками, тобто після виплати державної допомоги, а потрібно працювати на випередження — під час призначення соцвиплат.

Система верифікації повинна наперед видавати інформацію про групи ризику чи навіть про тих малозабезпечених громадян, які з тих чи інших причин не охоплені органами соцзахисту.

У підсумку державні виплати будуть отримувати ті групи населення, які справді їх потребують. Зекономлені ж кошти дозволять підвищити виплати справді незахищеним особам, наприклад, пенсіонерам чи дітям-сиротам.

Верифікація у розпалі. Я тримаю цю тему в фокусі уваги і буду стежити за перебігом подій.

Далі буде...