Нажмите "нравится", чтобы читать KHARKIV Today на Facebook

04 мая, 2020 - 10:12

"Ми складемо Кернесу конкуренцію", — народний депутат Олександр Бакумов

KHARKIV Today розпитав депутата про плани на місцеву кампанію і про те, чи збирається команда "Зе" покінчити з харківським міським головою, чи можливе це взагалі. За шість місяців до виборів немає бодай натяку на те, хто може "помножити на нуль" пана Кернеса.

Харківського "слугу народу" Олександра Бакумова колеги називають одним із найсистемніших. І приймальню на своєму окрузі він відкрив першим, і велику кількість правок-законопроектів подає, і голосує, як правило, в унісон із "монобільшістю", за вісім місяців у скандалах помічений не був, начебто претендував на крісло міністра освіти і науки і навіть розглядався кілька разів як конкурент Олексія Кучера. KHARKIV Today розпитав депутата про плани на місцеву кампанію і про те, чи збирається "команда Зе" покінчити з харківським міським головою і чи можливе це взагалі. За шість місяців до виборів немає бодай натяку на те, хто може "помножити на нуль" пана Кернеса. 

Спіймати нардепа під час карантину складно: то комітети, то позачергове засідання, то паски треба пекти. Олександр Бакумов рівно відповідає на всі питання, жодного разу не сигналізує про те, що не буде говорити, хоча на особистості не переходить, намагається сформулювати відповіді так без прізвищ, щоб ніхто не образився. Адже він давно у харківському політикумі, його прізвище пов`язують з одного боку з головою МВС Арсеном Аваковим, з іншого — з заступником голови облради Володимиром Скоробагачем, якому він доводиться зятем, подекуди — з куратором команди Зеленського у Харкові Вадимом Слюсарєвим. Олександр Бакумов запевняє: це — перебільшення. А от відданість Володимиру Зеленському і його команді — ні.

ПРО ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ І ЗБРОЮ

— Олександре, один із перших законопроектів, який був вами поданий у вересні, — альтернативний законопроект про обіг зброї. Наразі він на доопрацюванні в комітеті. Він менш ліберальний, ніж попередня версія. Ви вважаєте, що українці не готові отримувати зброю?

— Перший законопроект 1222 подали інші нардепи. Це основний законопроект про обіг зброї, і він був, ну я так вважав і ще поділяю цю думку, занадто ліберальним стосовно можливостей реалізації прав на зброю, в тому числі вогнепальну. І я вніс альтернативний з позначкою 1, більш стриманий. Було вирішено повернути і основний, і альтернативний на комітет на доопрацювання. Зараз він на фініші, обидва поєднають, тому що і там, і там є слушні ідеї. Основна полеміка йде щодо питання про право на  короткоствольну вогнепальну зброю, це пістолети. Якщо основний законопроект дає право кожному громаданину на носіння, зберігання і фактично використання вогнепальної зброї, то я все ж таки не поділяю цю думку, і силові структури не поділяють. Я кажу, що суспільство не готове до такого всеосяжного права, і ми повинні розробити механізми. Можливо, передбачити право на пістолети з 27 років, якщо особа володіла іншими видами зброї останні 5 років, якщо вона не притягувалась навіть до адміністративної відповідальності — наприклад, за пияцтво за кермом, за насилля, за правопорушення, які можуть свідчити про нерівноваженність особи або схильність її до певних негативних дій. Ми повинні упереджувати право на зброю таких осіб. Я не кажу, що особи не мають права на зброю, ми просто повинні дуже грунтовно і професійно з кримінологами передусім опрацювати, яким чином буде реалізовано це право. Якщо людина добропорядна, у неї буде зброя.

— В обох версіях законопроекту йдеться про обов'язковий національний Реєстр зброї, відмінності у тому, що з вашої точки зору за усе це має відповідати МВС, а не Мінюст?

— Вони вже розуміють, що це була нерозумна ідея. Нацпол ближчий до зброї, тому що якщо стається злочин із її застосуванням, вони ідентифікують цю зброю. У МВС є дослідно-експертно-криміналістичний центр, гільзотека, і це ближче до них, вони облікують зараз зброю, яка є на руках, зброю, яка є нагородною. І тут питання не в прізвищах, не в міністрах, а в системності і можливості опрацювати цю інформацію.

— Досвід якої країни в обігу зброї вам імпонує?

— Тут не буде варіантів, до якої країни ми ближче. Кожна країна має свої особливості, ми маємо напрацювати саме свій механізм. Наприклад, Молдова ніби лібералізувала це право, потім взяла, відкатилася і звернула його, тому що з`явились негативні прояви. Потрібен свій специфічний механізм з урахуванням ментальності.

— У вас є зброя?

— Так, є. Я вмію застосовувати вогнепальну зброю, я її використовував у зоні АТО, добре стріляю з пістолета... Стріляв. Треба перевірити.

Ваші голосування дуже послідовні і майже завжди в руслі монобільшості. Є деякі питання про оподаткування, де ви трішки відбивалися, були голосування по земельному питанню на початковому етапі, де ви йшли "проти шерсті", але врешті голосували, як більшість команди Зеленського і по землі, і по "антиколомойському" закону. Ви самостійно рішення приймаєте чи в когось берете консультації, хтось на вас впливає, може, політичний наставник якийсь є?

— Я всі рішення приймаю самостійно і голосую виключно за власним переконанням. Коли у мене є сумніви стосовно того чи іншого питання, можу проконсультуватись з колегами по профільному комітету, який готував відповідний проект рішення, щоб почути, чому саме така формула рішення була закладена. Я також дотримуюсь правил певних — коли фракція прийняла рішення переважною більшістю, що цей законопроект треба прийняти, для мене це є мотивом того, що я маю підтримати це рішення. Я є в команді, і хочу чи ні — несу частку відповідальності за рішення політичної фракції у Верховній Раді. По певних позиціях у мене є особлива думка, і одним із перших законопроектів, який було провалено у Раді дев`ятого скликання, був проект про втрату чинності актів Української РСР. Я проголосував проти, сказав своїм колегам, що це бездумне і безвідповідальне рішення. Якщо б ми проголосували, у нас би з нового року не було б Кодексу про адмінправопорушення, не було б Трудового кодексу. Потім фракція мене запитала, чому ви так зробили. Я пояснив.

Олександр Бакумов. Фото: KHARKIV Today



— Голова фракції вичитував?

— Усій фракції пояснював. Сказали, що добре, що ми спіткнулись не на такому важливому законопроекті, однак і домовились, як ми далі будемо проговорювати. Для мене було дивним, чому Рада вирішила поставити це питання на голосування. Питання не в радянських нормативно-правових актах. Якщо це було покликом для того, щоб позбавитись від чогось радянського, це не нормативно-правові акти. Треба розвивати інститути громадянського суспільства, щоб воно ментально відходило від тих радянських звичок. У будь-якому разі ми не можемо сказати, що радянські нормативно-правові акти погані. Чи консультуюсь я, чи є людина чи політичні суб'єкти, які можуть впливати на мої рішення? Переконаний, що немає. Але є такі, до кого я можу дослухатися. Все ж таки ми прийшли за політичної підтримки президента, передусім йому віддали той рівень довіри, щоб змінити політикум. Я вважаю, що коли президент приходить на фракцію і каже: "Шановні народні депутати, ось ми йшли з такими обіцянками у передвиборчу кампанію". Це наш обов'язок голову держави підтримати, якщо це рішення є нормальним.

— З яких питаннь були коливання? Коли приходив Зеленський і просив команду, щоб ви прийняли рішення гаранта?

— У мене по ключовим питанням коливань не було, але у колег, в тому числі були харків'яни, які коливались в ухваленні тих чи інших рішень, в тому числі закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Я вважаю, що цей закон дуже обережний. Він не відкриває ринок землі. Ми трошки привідкрили ринок. 100 гектарів землі з правом тільки у фізичних осіб з липня 2021 року, а потім тільки з 1 січня 2024 право по 10 тисяч гектарів для фізосіб і юросіб за умови, що землі державної і комунальної власності не підлягають продажу. Тобто фактично мораторій продовжено. Казати, що ВР пішла на продаж земель, — це неправда, це маніпулювання. Україна, на превеликий жаль, знаходиться в переліку країн третього світу, де немає ринку земель. Це неправильно. Народ України має право на землю. І коли кажуть "тільки після всеукраїнського референдуму"... Я як конституціоналіст, правник, не вважаю, що такий референдум має бути проведено. Якщо ми кажемо, що ми даємо це право громадянам України, у тому числі юридичним особам, які створені громадянами України. А що таке народ? Конституція прямо встановлює, що народ — громадяни України всіх національностей. Ось ми і дали громадянам України всіх національностей право розпоряджатися своєю землею. Ми нікому іншому це право не передавали. Весь політичний хайп від наших опонентів був для того, щоб трошки соціологію підкоригувати.

З приводу регламенту — чи маємо ми змінювати регламент, чи не маємо? Я вважаю, що маємо, тому що питання, коли є парламентский інститут і інструмент поправок — це добре. Але коли цим парламентським правом починають зловживати? Це саме зловживання виборчими правами і це по суті можна навіть криміналізувати, вважати злочинами. Парламент як законодавчий орган влади має опрацювати механізм, за яким цим правом не будуть зловживати. Сьогодні цей законопроект, завтра інший, післязавтра ще один, який буде політично навантаженим і може викликати в суспільстві неоднозначну позицію. Фактично ми цими поправками паралізуємо роботу ВР і втрачаємо дуже велику кількусть грошей. День роботи Ради разом з апаратом коштує біля 17 мільйонів гривень. Навіщо це робити, нащо цей парламент утримувати півроку, щоб він розглядав беззмістовні правки? Ми всі законопроекти розглядаємо, як і розглядали — без змін. Але якщо законопроект підпадає під певні критерії, якщо занадто велика кількість поправок до нього, депутати ВР у кількості не менше 150 нардепів мають зібрати підписи і подати голові ВР, Рада своєю постановою через зал має проголосувати за застосування спеціальної процедури. Розуміючи, що більшість готова для прийняття певного рішення, вона і готова пойти на спеціальну процедуру, тому що бачить, що це блокування.

— Серед харківських нардепів була лише одна депутатка, яка подала 15, здається, правок, із більше ніж 16 000. Ви з командою якось спілкуєтесь щодо цього? Чи кожен сам по собі?

— Кожен суб`єкт є самостійним, рішення приймалось саме автором цих правок. 15 правок — це не спам, 20-40-30 — це нормально. Але коли їх більше 100 і до однієї статті, — це нерозумно. У будь-якому випадку з нами роботу з приводу подачі/неподачі поправок не проводять.

ПРО РЯБОШАПКУ І ВЕНЕДІКТОВУ

— Ви були одним із небагатьох членів комітету, хто взяв слово під час відсторонення генпрокурора Руслана Рябошапки і доволі різко сказали йому, хоча могли не робити цього, адже було зрозуміло, що в Раді вистачить голосів. Які у вас були претензії до нього? Чи вважаєте ви його наступницю кращою і чи зможе вона втілити те, що не зміг Рябошапка?

— Я дуже поважаю Руслана Георгійовича як людину, однак вважаю, що людина, яка змогла себе зреалізувати десь, не завжди може повною мірою реалізувати себе там, де його призначили. Ми чекали від генпрокурора реальні справи. Справи — це не переседжати всіх за політичним замовленням. Це те, щоб Офіс генпрокурора, регіональні підрозділи почали якісну і професійну роботу, ми ще й чекали результатів по певних резонансних справах. Я ніколи не писав прізвища, щодо яких мають висунути підозри. Ми казали — дайте результат по цьому, по цьому і по цьому. Якщо тут немає злочину, закрийте провадження. Якщо є, скажіть, на якій воно стадії і що вам заважає далі рухатись. Це стосується і активістів... Пройшло 6 місяців, і дуже по багатьох питаннях я відповідей не почув, залишився на тій же самій позиції, як у серпні місяці. Процес реформування прокуратури також був неправильно організований, тому що коли голова ДБР доповідає, що не призначено процесуальних керівників на рівні Офісу генпрокурора, неважливо, через що — через те, що вони на переатестації чи не пройшли переатестацію, не укомплектовані —  це не питання парламенту, це питання генерального прокурора. Тому що якщо немає процесуального керівника в прокуратурі, слідчі ані Нацполу, ані ДБР, ані НАБУ не зможуть розслідувати злочини.
Під час другого етапу реформування ми бачили на рівні регіональної прокуратури, в тому числі Харківської області, що прокурори перестали працювати. Частина пішла готуватись на тест, частина пішла у відрядження, слідчі підрозділі Нацполіції і ДБР перестали працювати в Харкові. Чому так відбувається? Прокуратура не працює, тому що готується до тестів. Не можуть бути тести тими перешкодами, які не дозволяють нормально рухатись.

— Багато хто з прокурорських тести завалив...

— За моєю інформацією, дуже невелика частка людей, які не пройшли тести. Переважна більшість пройшли обидва рівня. Але дуже багато не пройшли саме співбесіду. У багатьох моїх колег були питання щодо комісії, яка проводила ці співбесіди. Були питання, а звідки у вашої тещі/тестя будинок, машина. Це неприпустимо. якщо ми все ж таки будуємо якесь демократичне, правове суспільство, ми маємо робити висновки з того, що особа має відповідати за себе і максимум за перше коло своїх родичів. Такі бездоказові, безфактові обвинувачення певних людей, як на мене, є неприпустимими. Дуже багато людей на цьому етапі були звільнені.

Питання було i по створенню комiсiй атестацiйних. Ми ставили питання, чому вони створенi, вiдповiдно, не Офiсом генерального прокурора, а Генеральною прокуратурою. Чи це буде пiдставою для визнання таких рiшень про звiльнення незаконним в окружних адмiнсудах. I, судячи по тенденцii, переважна кiлькiсть звiльнених працiвникiв прокуратури мають усi юридичнi пiдстави вiдновитися на роботi. Iз тим, що їх буде поновлено на посадi, виплачено заробiтну плату за час вимушеного прогулу i так далi. Я був поiнформований по випадках, коли були рiшення суддi по поновленню через закон про люстрацiю. Одних Руслан Георгiйович поновлював, iнших в iншу папку вiдкладав. Я питав на комiтетi, чи дiйсно це вiдповiдає дійсності, що ви одних поновлюєте, а iнших, вибачте, на паузi тримаєте, чому так вiдбувається. Менi не дали зрозумiлої вiдповiдi. Я вважаю, що це неприпустимо, якщо всже пiшло вiдновлення — вiдновлюйте всiх.

Стосовно Iрини Валентинiвни Венедіктової. Я її знаю особисто, але близьких вiдносин у мене нема. Я її знаю як фахiвця в галузi цивiльного права, вона дiйсно знана цивiлiстка. Як вона себе покаже на посадi генпрокурора — побачимо, але ми надали  їй таку можливiсть. У неї було бажання, вiдповiдно вона подавала заяву на призначення i згоду, ми її пiдтримали. Якщо не буде певних результатiв — буде ще одне кадрове рiшення. Краще 5  рокiв помилок, нiж 50 рокiв саботажу.

ПРО МІСЦЕВІ ВИБОРИ І КЕРНЕСА

— Чи відбудуться місцеві вибори 25 жовтня? Багато країн скасовують через карантин вибори різного рівня, але за Конституцією України таких підстав немає.

— Дiйсно, правового рішення тут на сьогоднішній день бути не може, i Конституцiя України нам не дозволяє просто так взяти i відтермінувати вибори, перенести. Карантин не є вiдповiдною умовою правовою, яка може бути пiдставою для того, щоб вiдклали проведення виборiв. Не можу із стовідсотковою гарантiєю сказати про це питання, однак я вважаю, що мiсцевi вибори вiдбудуться в строк, який вiдведений Конституцiєю i профiльним законом. Харкiвська команда буде повною мiрою брати участь у цих виборах. Ми вважаємо, що мiсцева влада має бути все ж таки оновлена, тому що вже пройшло достатньо часу, щоб всi попередники себе проявили. Я не хочу критикувати владу, вона зробила певнi хорошi речi. Я зараз кажу про всю мiсцеву владу, команду Кернеса. Вона має певнi позитивнi моменти. Ми бачимо, як мiсто виглядає i дуже багатьом це подобається. Це, скажiмо так, бере на свою сторону потенцiйного виборця. Однак є iншi питання, де, я вважаю, мiсцева влада дiє неефективно. Наприклад, все ж таки можна збалансувати витрати трішки в iншому напрямку, коли в нас постiйно тепловi мережi перебувають в несправному станi i дуже часто вiдбуваються вiдключення. Це дороги внутрiшньоквартальнi, на якi б теж можна було б бiльше коштiв видiлити. На сьогоднiшнiй день ми побачили, коли країна стикнулася з цiєю епiдемiєю COVID-19, що заклади охорони здоров`я, якi утримуються за рахунок коштiв мiсцевого бюджету, достатньою мiрою не профiнансованi i не перебувають у такому станi, який би ми хотiли б мати. Ми не кажемо про надсучаснiсть, а ми кажемо, що достатнiми для того, щоб задовольнити оцi мiнiмальнi потреби населення на бiльш-менш якicну медичну допомогу. I тi кошти, якi в порiвняннi були видiленi на заклади освiти i на прикраси для мiста, я вважаю, не збалансованi. Все ж таки прикраси — прикарасами, а здоров'я мiсцевого населення — це здоров'я. Якщо б мiсцева влада була б бiльш вiдповiдальною, вона б все-таки робила трошки iншi кроки, а враховуючи те, що ми маємо на сьогоднiшнiй день, я вважаю, що тут бiльше полiтики, нiж вiдповiдальностi. Я вважаю, що вiн це робить для мiстян, тому що ще раз кажу, частка населення, яка вважає, що зовнiшнiй вигляд — це добре, та й я вважаю, що зовнiшнiй вигляд мiст — це дуже добре, це показник його, це його обличчя, це радує око i мешканцям мiста i вiдповiдно приїжджим. Однак це може бути використано в тому числi в полiтичних заходах, тому що це можна показати, це можна презентувати i це можна використовувати в полiтичних цiлях. А те, що може бути спрямовано дiйсно на речi, якi кожен день не побачиш, однак вони будуть важливими. Я вважаю, що настав час, щоб місцева влада Кернеса просто змінилася. Ми складемо конкуренцію Кернесу.

— Час Геннадія Кернеса скінчився?

— Можливо.

— Але говорять, що буцімто Кернес таки проклав стежку в Офіс президента і навіть уже домовився, що йде спокійно на вибори. 

— Не можу це прокоментувати, тому що не обізнаний у цих процесах. Я впевнений, що команда в Офісі президента, та й сам президент, має власну позицію стосовно цих відносин із місцевою владою. Якщо ми кажемо про їхню комунікацію як представників держави, керівник органу місцевого самоврядування на рівні Харкова, президент, як лідер, голова держави, їхня публічна і офіційна комунікація, вона має бути. Якщо б її не було, це було б неправильно. Стосовно того, що якісь є “договорняки”, стосовно послаблень, стосовно майбутньої політичної кампанії — я в цьому не обізнаний, тому коментувати це апріорі не можу.

— Добре, тоді скажіть, чому нещодавно ви стали співавтором подання про створення тимчасової слідчої комісії по розслідуванню корупції міським головою Одеси Геннадієм Трухановим, а аналогічної по Кернесу досі немає?

— По Труханову була створена тимчасова слідча комісія Верховною Радою, я підтримав її, тому що до мене зверталися колеги, які обрані від Одеси. Так, я підтримав це рішення, вони вели зі мною діалог, казали, що є ось такі факти і я дійсно підписав проект такого рішення Верховної Ради. Стосовно Харкова, у нас вже була дискусія щодо створення такої слідчої комісії. Я впевнений, що це питання не закрите на сьогоднішній день і після закінчення всіх карантинних заходів, я думаю, що ми ще раз проведемо такий аналіз цієї підстави щодо створення такої комісії і запропонуємо Верховній Раді її створити. Однак знов-таки — тут повинна бути дискусія для того щоб, все ж таки Верховна Рада мала консенсус, щоб була політична підтримка. І для того, щоб її висловити потрібні конкретні факти. Просто так зробити політичний піар з цього — це добре, а який буде наслідок? Потім щоб сказали суб'єкти законодавчої ініціативи, що суб'єкти, які підготували проект рішення, створили, а що було наслідком діяльності такої комісії? І безліч таких комісій Верховної Ради, які були створені, вони по факту на своєму фініші ні до чого не приходили. Можна на пальцях перерахувати ті комісії, які дійсно справно попрацювали і дали результат. 

Олександр Бакумов. Фото: KHARKIV Today

— Але в провадженні поліції є десятки корупційних справ стосовно підлеглих Кернеса, їх роками не можуть довести до суду, бо не було і немає політичної волі. Комісію можна створити з тим самим формулюванням, що й по Труханову. Там зловживання, корупція. Це би дало якусь надію частині харків`ян...

— Сам факт кримінального провадження нам ні про що не говорить, однак якщо були б нормальні вироки судів і притягнення осіб до відповідальності. Я вам хочу сказати, що на моє переконання — може, якщо б слідчий добре працював, якщо б прокурор гарно здійснював процесуальне керівництво і підписував необхідні процесуальні документи... Суд же не приймає такого фундаментального рішення стосовно процесу, взагалі не приймає. Судовий контроль здійснює за дотриманням прав особи, але все ж у переважній більшості, якщо є воля процесуального керівника, слідчого і є підстави, щоб розслідувати, є фактаж, вони це можуть зібрати і передати в суд. Далі суд не скаже, що чорне це біле, а біле це чорне, якщо там є фактаж, він притягне до відповідальності, хочемо ми чи ні, все ж залежить від якості цієї роботи. Але я розумію, що на сьогоднішній день це є питанням актуальним і що є питання  до певних посадових осіб на рівні місцевої влади міста Харкова. І я готовий комунікувати це питання в парламенті, і я жодним чином не відмовляюся від цього. Якщо командно буде прийнято рішення і ми побачимо рівень цієї політичної підтримки у Верховній Раді, я готовий проголосувати за таке рішення. Треба, щоб це був не один народний депутат, щоб це були група народних депутатів десь із 10 хоча б, яка підготує проект постанови Верховної Ради і вже потім кожен для себе відбере групу народних депутатів чи то у межах фракції, чи то у межах усіх фракцій, і почне запитувати про політичну підтримку.

— Підготовка до виборів у місцеві ради у місті й області ще досі не почалася. Я знаю, що тільки створений штаб і народні депутати уже почали формувати списки людей, яких зможуть завести до міської, обласної рад. Така квота буде у кожного депутата. Вже шукаєте людей?

— Дійсно, ми почали підготовку до місцевих виборів. Сказати, що народний депутат має якесь право на формування списку, — це неправильно. Однак, враховуючи те, що у нас є мажоритарні народні депутати, до речі, останні мажоритарні народні депутати будуть мати право на рекомендацію людей, яких вони безпосередньо будуть підтримувати як лідерів, які допомагали, які сповідували ідеали партії, які допомагали партії під час передвиборних кампаній, які є відповідальними і комунікують із місцевим населенням. Тому, дійсно, ми зараз розпочали таку підготовку, такого списку ще немає і в будь-якому випадку таке рішення буде приймати  організація політичної партії по Харкову і окремо по Харківській області щодо таких кандидатів під час висування. У будь-якому випадку, хочу сказати, що на сьогоднішній день такої активної роботи в цьому напрямку ще немає і казати, що дійсно ми працюємо, так, ми напрацьовуємо. Я проводжу, наприклад, певні консультації з людьми, яких, можливо, я бачив би. Однак, знов-таки, це рішення не я буду приймати, а буде приймати політична партія, її організація. І я для себе хочу на сьогоднішній день сформувати той пул тих людей, які були б відповідальними, які б змогли реалізувати і себе, і виконати ті завдання, які ставить і населення, і партія в межах відповідної місцевої передвиборної кампанії.

— Із радами зрозуміло. Кого партія може виставити на противагу Кернесу?

— Це має бути сильна політична фігура, яка є професіоналом у своїй справі, відповідальним і тим, який здатен виконувати те, що він задекларував. Я вважаю, що саме з таким прагматичним, об'єктивним підходом, коли буде проведено такий швидкий аналіз роботи за попередні роки і зроблено висновки фундаментальні... Той, який би сказав: "От дивіться, є позитив, він у межах буде продовжений, але є негативні моменти і дії, які я буду уникати і які я зможу, чи ми — як команда зможемо прибрати і виправити ситуацію. Я готовий прийти і бути тією людиною, аби виправити цю ситуацію і зробити життя місцевого населення кращим". Я вважаю, що от саме такий підхід має бути зреалізований. Ми як команда маємо знайти ту особу, яка зможе з таким сильним підходом підійти і стати достойним конкурентом на місцевих виборах. Хто саме — на сьогоднішній день сказати не можу. Впевнений, що це буде таке виважене рішення, хто буде суб`єктом  прийняття рішення цього — я думаю, що народні депутати, обрані в межах міста Харкова, в будь-якому випадку долучаться до процесу обговорення, прийняття рішення. Я впевнений, що і президент України, і політична партія... включаться. Тому дуже важливо, хто буде міським головою цього міста. Я вважаю, що повинні дуже виважено підійти, зважити всі моменти, перед тим як визначати, а хто буде тим самим кандидатом на посаду Харківського міського голови.

ПРО ОЛЕКСІЯ КУЧЕРА

— Кандидатура Олексія Кучера уже не розглядається. Це, мабуть, не питання, а констатація...

— Я не хочу зараз коментувати, хто саме, наприклад Олексія Кучера, чи може він, чи ні. Я вважаю, що можуть усі, хто є достойним. У тому числі і Олексій Кучер.

— Чому гальмується процес? Залишилося півроку, а на старті у кандидата Зе вже не буде 40%, як минулого року.

— Відсотки завжди змінюються і відсоток тих, кому подобається та чи інша дія певного політика, він постійно коливається. Сьогодні 20%, завтра 30%, післязавтра 40%, після-післязавтра знов 20%. А тому, я все ж таки вважаю, що потужна фігура, будь-яка, вона може бути кандидатом на посаду Харківського міського голови. Стосовно діяльності Олексія Кучера — я не є тим суб'єктом, який має оцінювати його на посаді голови Харківської обласної державної адміністрації. На ньому зараз дуже велика відповідальність. Однак поруч із цією відповідальністю, тому що саме він представляє президента, якого обрали 73% наших громадян, ми повинні розуміти, що місцева влада-то не змінилася. Олексій Кучер, будучи головою державної адміністрації, співпрацює з Харківською обласною радою, яка складається із депутатів, які обрані набагато раніше, у них зовсім інші інтереси. Олексій Кучер очолює область, де фактично міські голови Харкова, Мерефи, Змієва, неважливо — всі, вони не його люди і йому дуже важко працювати в такій обстановці і атмосфері. Тому дуже важливо перезавантажити цю систему для того, щоб комунікація і робота пішла вже наново, на нові тенденції і з новою філософією. Однак я як парламентар впевнений, що я можу сказати за всіх харківських народних депутатів, ми, як депутати, які представляють Харківщину, готові завжди подати руку і підставити плече очільнику Харківської обласної державної адміністрації Олексію Кучеру. Тому що він — частинка нас, ми — частинка його і як не як, ми маємо одне одного підтримувати. Тому, в межах парламентських функцій і повноважень, ми готові бути поруч і підтримувати Харківщину і очільника. Пересічний громадянин вважає губернатора всім, його ще й називають губернатором, такої і немає посади, хоча він голова ОДА, але вони сприймають його як головного в регіоні. Це ж не так, фактично немає  інструментів таких, у яких він господар і всіма процесами управляє, такого немає.

— Ви будете брати участь у виборах безпосередньо?

— Буду дивитись, як відбувається відбір певних претендентів, повторюсь — буду брати участь певною мірою в формуванні. Однак на сьогоднішній день сказати, що я буду претендувати на  якийсь інший представницький мандат, — ні. На сьогоднішній день я таких переговорів не вів, не веду і відповідно запрошень чи пропозицій не отримував.

— Є інформація, що ви подавалися нещодавно на міністра освіти й науки, але призначення не відбулося. Чому?

— Я не подавався. Були народні депутати, які почали обговорення: а зараз є вакансії в уряді, а чому не Бакумов? Я це чув також від колег своїх на посаду міністра освіти і науки. Зі мною таких співбесід не проводили. Більше того — навіть якщо це було б, я б ще, мабуть, довго думав, а чи погоджусь я зараз за цих умов, піти на посаду міністра освіти і науки. Я маю на увазі і карантинних, і тих процесів, які відбуваються, стосовно скорочень видатків державного бюджету і взагалі реформування освіти. Я для себе такого рішення не приймав і пропозиції такої публічно не отримував.
 

ПРО ЗВ`ЯЗОК ІЗ АВАКОВИМ, СЛЮСАРЄВИМ

— Не раз вас пов`язували із куратором команди Зеленського в Харкові Вадимом Слюсарєвим і міністром Аваковим. Відкоментуйте. На "Свободі" навіть був матеріал про ваш зв`язок через довірену особу на виборах.

— З радістю відповім ще раз, я, до речі, з цього питання дзвонив редакторам “Свободи” і сказав, що це не є коректним, коли ви навіть не почули мою думку чи слово, а опублікували таку інформацію. Я не маю жодного політичного впливу від цих двох фізичних осіб, жодним чином, я є повністю самостійним. Я знаю міністра внутрішніх справ виключно у сфері своїх повноважень народного обранця, члена профільного комітету Верховної Ради. Ми здійснюємо постійну комунікацію із міністерством внутрішніх справ по робочих питаннях, по певних пропозиціях, по законодавчій ініціативі. Я знав Арсена Борисовича до того, як був обраний народним обранцем. Враховуючи те, що я був проректором Харківського національного університету внутрішніх справ, я не був поліцейським, я не був державним службовцем, я працював за вільним наймом і  тому навіть міг поєднувати цю діяльність, я свою адвокатську діяльність в позаробочий час не припиняв. Коли мене було призначено на відповідну адміністративну посаду і я познайомився з міністром внутрішніх справ, я виконував добросовісно свої функції в університеті. Жодним чином міністр внутрішніх справ не мав відношення до того, щоб я висувався кандидатом у народні депутати.

Щодо пана Вадима Слюсарєва і тієї публікації в "Схемах" також можу констатувати, що це повністю абсурдна інформація. Тому що та особа, яка нібито повязана з паном Слюсарєвим, була представником партії в цьому окрузі. Це не була моя довірена особа, я не знаю, хто там був цією довіреною особою від партії. Я навіть не розумію, я не знаю цю особу, я її ніколи не бачив навіть.  Я не знаю хто він був, я ніколи в житті не бачив цього пана Пономаренка. Мене нічого з паном Вадимом Слюсарєвим не пов`язує. У мене немає з ним спільних зв'язків, я з ним... не знаю, не обідаю, не обідав. Я знаю, що Вадим Слюсарєв є, однак мене особисто з цією особою нічого не пов'язує.

ПРО КОРОНАВІРУС

— Ви робили тест на коронавірус, оскільки вашу сім`ю трохи зачепило. А чи допомагали в боротьбі — лікарням, лікарям?

— Робив кілька разів. І коли почалася епідемія, і пізніше, бо почав кашляти незрозуміло від чого. І ПЛР-тест зробив, і швидкий тест, — все нормально. Щодо допомоги. Так, допомагаємо, комунікуємо з підприємцями, які можуть допомогти. Робимо набори незахищеним верствам населення. Намагаюсь на цьому сильно не піаритись. Для мене це низько, прийти проднабори роздати, от ми такі хороші, роздали вам проднабори. Все ж таки я розумію, що для  певної кількості населення, соціально незахищеної, це дуже важливо, навіть ті продуктові набори, які даються. Ще я став заручником некрасивого моменту. Рекламу в Фейсбуці побачив щодо масок, вирішив маски закупити, щоб забезпечити людей. 10 тисяч гривень — частина грошей, які виділяють на депутатську діяльність, хотів спрямувати саме на маски, однак трошки надурили. Зараз зареєстровано кримінальне провадження. Ми перерахували гроші, вирішили закупити, однак грошей нема і масок. Київська фірма, ніби і документи всі були, і сертифікати, і розрахунковий, і всі відповідні реквізити юридичної особи, не фізособи, з місцерозташуванням — але обдурили. Немає нікого, зараз шукають, там не я один такий. Бачте 10 тисяч гривень, які на депутатську діяльність частину виділяють, хотів саме на маски, однак трошки надурили...

Автор: Юлія Агєєва.

Простой текст

  • HTML-теги не обрабатываются и показываются как обычный текст
  • Строки и абзацы переносятся автоматически.
  • Адреса веб-страниц и email-адреса преобразовываются в ссылки автоматически.