Країнами-гарантами безпеки Україна бачить Велику Британію, Китайську Народну Республіку, Сполучені Штати Америки, Францію, Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу та Ізраїль.

29 березня на переговорах у Туреччині Україна запропонувала підписати міжнародний договір про гарантії безпеки. Про це повідомив голова української делегації Давид Арахамія на брифінгу після переговорів.

Ми нічого не підписуємо взагалі. Ми просто доносимо наші пропозиції як перемовники до російської сторони щодо нової системи гарантій безпеки для України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який підписуватимуть усі гаранти безпеки, які ратифікуватимуть, щоб не повторювати помилку, яка була колись у Будапештському меморандумі (що це виявився просто папірець)", — сказав Арахамія.

За словами Арахамії, Міжнародний договір про гарантії безпеки буде аналогом п'ятої статті НАТО, але з жорсткішим механізмом. У разі військової агресії, війни, гібридної війни повинні проводитись консультації, на що дається три дні. Після консультацій країни-гаранти зобов'язуються надати Україні допомогу у вигляді збройних сил, озброєння чи закриття повітряного простору.

Поки Україна пропонує виступити гарантами Великобританії, Китайській Народній Республіці, Сполученим Штатам Америки, Франції, Туреччині, Німеччині, Канаді, Італії, Польщі та Ізраїлю. Але за словами Арахамії, це буде вільне приєднання. Тобто, інші країни, які захочуть стати гарантами безпеки України, теж зможуть підписати договір. Документ поки що не поширюватиметься на окуповані території.

"У нас є неврегульовані питання з ОРДЛО, Автономною Республікою Крим та з Севастополем, тому Міжнародні гарантії безпеки тимчасово не працюватимуть на тій території для того, щоб гаранти могли справді активувати ці гарантії", — заявив Арахамія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 34-й день війни у Харківській області. ЗСУ проводить операції на трьох напрямках

Питання Криму стоїть окремим пунктом. Українська делегація пропонує зафіксувати у ньому позиції України та Росії і протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму та Севастополя. Під час таких переговорів сторони зобов'язуються не використовувати військові чи збройні сили для вирішення питання щодо Криму. Ще один окремий пункт — ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей), щодо нього поки що інформації не багато.

"Це окремий пункт, який промовлятиметься вже у рамках переговорів між президентами України та Російської Федерації", — сказав член української делегації Михайло Подоляк.

У міжнародному договорі про гарантії безпеки буде прописано, що Україна визнає виключно ті свої межі, що склалися на 1991 рік, момент проголошення Незалежності.

Крім гарантій безпеки, країни-гаранти зобов'язуються сприяти вступу України до Європейського Союзу.  "Це та система, на якій ми хочемо збудувати нове майбутнє України з точки зору безпеки", — підсумував Арахамія.

Нагадаємо, російські війська вторглися на територію України 24 лютого. Україна вимагала сісти за стіл переговорів. 28 лютого на березі річки Прип'ять на Гомельщині у Білорусі відбулася перша зустріч української та російської делегацій щодо припинення бойових дій російськими військовими в Україні. Переговори тривали понад п'ять годин. Українська делегація заявила перед засіданням, що ключовим питанням переговорів є негайне припинення вогню та відведення військ з території України. Як повідомили після засідання, це був перший раунд переговорів, де сторони озвучили пріоритетні дії та рішення, які необхідно для них прийняти. Після цього відбувалися раунди переговорів.