Скарги на серцебиття, відчуття нестачі повітря, запаморочення або дискомфорт у грудній клітці нерідко стають причиною звернення до лікаря. Першим інструментальним етапом обстеження зазвичай є електрокардіографія.

Коли ж ЕКГ не виявляє патологічних змін, у пацієнта виникає відчуття невизначеності: симптоми є, а об’єктивного підтвердження — ні. Ця ситуація потребує правильної подальшої оцінки, тому варто записатись до кардіолога.

Чому нормальна ЕКГ не виключає проблему

ЕКГ фіксує електричну активність серця в конкретний момент часу, зазвичай у стані спокою. Вона добре виявляє постійні порушення ритму або провідності, але має обмеження щодо транзиторних або навантажувальних змін. Якщо симптоми виникають періодично або пов’язані з фізичним чи емоційним навантаженням, стандартна ЕКГ може залишатися нормальною.

Клінічний аналіз симптомів — ключовий етап

Перш ніж переходити до додаткових досліджень, лікар детально аналізує скарги пацієнта. Має значення характер, тривалість симптомів, зв’язок із навантаженням, положенням тіла, диханням або стресом. Важливо також, чи з’являються вони раптово, чи наростають поступово, і як швидко зникають.

Саме цей етап часто дозволяє зрозуміти, який механізм більш імовірний — ритмологічний, гемодинамічний чи позасерцевий.

Добове моніторування серцевого ритму

Якщо симптоми виникають епізодично, наступним логічним кроком є добове або пролонговане моніторування ЕКГ. Воно дозволяє зафіксувати ритм серця в умовах повсякденної активності, під час сну, фізичного навантаження та емоційних реакцій.

Цей метод особливо інформативний при:

• відчутті перебоїв у роботі серця;
• скаргах на раптове серцебиття;
• епізодах слабкості або запаморочення без причини.

Оцінка структури серця

За наявності симптомів, які не пояснюються даними ЕКГ, важливо оцінити анатомію та функцію серця. Для цього використовують ехокардіографію. Вона дозволяє виключити або підтвердити структурні зміни, здатні впливати на гемодинаміку та провокувати симптоми навіть за нормального ритму.

Навантажувальні проби

Якщо дискомфорт з’являється під час фізичної активності, доцільним є проведення навантажувальних тестів. Вони допомагають оцінити реакцію серцево-судинної системи на підвищення потреби в кисні та виявити порушення, які не проявляються у спокої.

Такі дослідження виконують за чіткими показаннями та з урахуванням загального стану пацієнта.

Пошук позасерцевих причин

Важливий етап діагностики — оцінка станів, які можуть імітувати кардіальні симптоми. До них належать порушення з боку вегетативної нервової системи, анемія, ендокринні розлади, а також функціональні реакції на стрес або перевтому.

Надмірна діагностика без чіткої клінічної логіки не підвищує точність діагнозу. Саме тому обстеження завжди будують поетапно, виходячи з реальних симптомів і даних первинної оцінки.

 

*МАТЕРІАЛ РОЗМІЩЕНО НА КОМЕРЦІЙНІЙ ОСНОВІ