Тиждень зі смаком. Вартість і кандидати на вибори мера, скорочення і призначення у вишах
В останній день жовтня у Харкові відбудеться голосування за міського голову. Деякі кандидати уже давно ведуть активну виборчу кампанію, але офіційно перегони стартують лише 11 вересня.
Старт офіційній частині виборів дала Харківська міська територіальна виборча комісія, ухваливши відповідну постанову 2 вересня.
Насиченим на події мають стати два останніх тижня вересня: з 21 по 30 вересня усі охочі поборотися за мерське крісло (або ж просто взяти участь у виборах) мають подати до міськвиборчкому заяви з пакетами документів та внести заставу – близько 230 тисяч гривень. До 11 жовтня у них ще буде можливість знятися з виборів. Харків’янам, які не знайдуть себе у списках виборців, теж доведеться проявити спритність: дані про зміну виборчої адреси можна змінити у реєстрі до 16 вересня.
Організація і проведення виборів у Харкові обійдуться платникам податків як мінімум у 55 млн гривень: саме таку суму з державного бюджету уже перерахували до Центральної виборчої комісії.
Ключові кандидати на посаду міського голови вже відомі, але деякі політичні сили все ще не зробили конкретних заяв.
Ще на початку року свої кампанії розпочали секретар міськради Ігор Терехов, що дозволило йому суттєво наростити впізнаваність і особистий рейтинг, а також колишній мер, голова ОДА і народний депутат Михайло Добкін. Позиції Терехова має підсилити його висування від «Блоку Кернеса – Успішний Харків». Добкін, очевидно, піде на вибори як самовисуванець.
Публічно заявляли про наміри балотуватися депутати міської ради Анатолій Родзинський і Аліна Мустафаєва. Перший є членом фракції "Опозиційної платформи – За життя", друга отримала минулого року мандат як кандидат від "Слуги народу". Щоправда, дуже сумнівним виглядає їхнє висунення від цих партій. Адже жодна з них імені свого кандидата не називала. Більше того, голова президентської партії Олександр Корнієнко повідомив, що на з’їзді "Слуги народу" кандидатів у мери жодного з міст України, де заплановано позачергові вибори, політсила не висуватиме. А голова Харківської облради Тетяна Єгорова-Луценко заявила про бажання "слуг" дотримуватися нейтралітету в цій кампанії.
І Родзинський, і Мустафаєва жорстко критикують Терехова і не згадують про Добкіна. Так само, як і колишній депутат міськради Дмитро Марінін, медійна активність якого дає підстави вважати його технічним кандидатом Добкіна.
"Європейська Солідарність" визначилася із свої кандидатом: партія висуватиме Олександра Скорика, бізнесмена і голову фракції "ЄС" в обласній раді.
Піде на вибори і лідер харківського "Нацкорпусу" Костянтин Немічев. Він позиціонуватиме себе як єдиного кандидата від проукраїнських сил. Юлія Світлична і її іменний політпроект тримають інтригу. Медіапул ексгубернаторки не припиняв запускати в публічне поле про неї як про ідеальну керівницю, яка точно би впоралася із керівництвом містом. То тут, то там періодично спливала інформація про переговори Світличної з Офісом президента щодо "благословення" на мерство. Але офіційних і конкретних заяв прихильники колишньої голови ОДА поки що не дочекалися.
Завершення епопеї з єдиним кандидатом: що сталося
Переговори про висунення єдиного кандидата в мери Харкова від проукраїнських сил майже очікувано завершилися скандалом. Дві політичні сили з п’яти, що найдовше протрималися в переговорному процесі, піддали сумніву результати голосування, що не заважає голові харківського осередку "Національного корпуса" Костянтину Немічеву публічно позиціонувати себе саме як єдиного кандидата від патріотів.
Переможні реляції прихильників "Нацкорпуса" і заяви спікерів "Демократичної сокири" про успішне завершення складних переговорів аж ніяк не співпадали з тональністю доволі жорсткої заяви "Європейської Солідарності" та покаянних постів у Facebook Бориса Редіна – модератора переговорів, який взяв на себе відповідальність за їхній провал. Це не могло не заплутати потенційних виборців, які якщо уважно не слідкували за процесом, то принаймні сподівалися на те, що патріотичні сили хоча б цього разу зможуть домовитися й виступити єдиним фронтом.
Ще у травні 11 політичних партій, відповідаючи на артикульований запит громадськості, заявили про початок інтенсивних перемовин про узгодження єдиного кандидата. У перших консультаціях брали участь представники "ЄС", "Голосу", "Блоку Світличної", "Демократичної сокири", "Нацкорпуса", "Громадянської позиції", "Правого сектора", "Свободи", "Удару", "Батьківщини" і створеної під минулі місцеві вибори партії "Акцент". Серед них можна нарахувати лише три парламентські партії ("ЄС", "Голос" і "Батьківщина") і дві із представництвом у міській та обласній радах ("ЄС" і "Блок Світличної"). Позиції "Голосу" підсилювали квоти у виборчих комісіях, зокрема посада голови міськвиборчкому. В активі "Демсокири" і націоналістів зі "Свободи", "Правого сектора" і особливо "Нацкорпуса" - доволі високий мобілізаційний потенціал для вуличних акцій, але доволі сумнівні електоральні перспективи. У решти учасників – немає в Харкові й цього.
До фінішу переговорів дійшли далеко не всі. Чи не першим про вихід з процесу заявив "Блок Світличної", давши зрозуміти, що єдиним кандидатом (не заважаючи на тавтологію), якого партія може підтримати, є Юлія Світлична. І тоді переговори, результат яких не є передбачуваним, не мають сенсу. Представники ще декількох партій вийшли з процесу "по-англійськи", "Свобода" залишилась в якості спостерігача. Меморандумом про взаєморозуміння у червні скріпили підписами п’ять партій: "ЄС", "Голос", "Демсокира", "Нацкорпус" і "Акцент". Тоді ж було узгоджено вимоги до кандидата і його програми. Серед яких були, зокрема, чітка позиція щодо окупованих Криму і Донбасу, наявність вищої освіти й управлінського досвіду, володіння української мовою і відсутність в анамнезі членства у "Партії регіонів" та її наступниках.
28 вересня відбулося голосування, за результатами якого переміг Костянтин Немічев, випередивши на два бали Олександра Скорика – голову фракції "ЄС" в обласній раді і гендиректора ТОВ "М’ясокомбінат "М’ясний". Третє місце посів голова харківської "Демсокири" Микита Соловйов. Слід зазначити, що голосування було рейтинговим, тобто виборщики мали поставити кожному з кандидатів "оцінку" від одного до трьох балів. Сумарно Немічев отримав 14, Скорик – 12 і Соловйов – 10 балів від шістьох учасників голосування. Але того ж дня результати так і не оголосили.
Голова партії "Акцент", колишній голова ОДА Ігор Балута, надіслав модератору лист, у якому заявив, що його політична сила відкликає свій голос. Адже "азовець" Андрій Лукашов, який проголосував від імені "Акценту", уже понад півроку не є членом партії, і його голосування не відображає позицію партії і не є легітимним.
З огляду на те, що голосування було таємним, "Європейська Солідарність" запропонувала провести його повторно. Ця пропозиція наразилася на різке неприйняття "Нацкорпусу", який закинув "ЄС" незгоду із результатами через те, що "ваш кандидат програв". Протокол про підсумки виборів єдиного кандидата так і не було підписано всіма учасниками.
Тим не менше, Борис Редін оприлюднив підсумкову таблицю із голосами за кандидатів, а "Нацкорпус" розпочав рекламувати Немічева як "єдиного кандидата".
Харківські виші: реорганізації, скорочення, призначення
1 вересня в Україні традиційно розпочався новий навчальний рік. Харківські навчальні заклади відкрили двері для учнів і студентів. Новостворений Державний біотехнологічний університет зробив це вперше.
Головним корпусом ДБТУ стала будівля Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Тимчасовим в.о. ректора призначили колишнього заступника голови Харківської ОДА Руслана Тихонченка – він обіймав цю посаду, коли область очолював Олексій Кучер.
Святковий настрій на початку навчального року зіпсували звістки про суттєве скорочення викладацьких ставок в університетах. Публічно на це поскаржилися поки що лише в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна і згаданому ДБТУ. Щоправда, керівництво вишів називає це не скороченням, а оптимізацією чи реорганізацією.
У ректораті ХНУ поки що не називають, скільки саме ставок і на яких факультетах буде скорочено. Але керівники деяких кафедр повідомляють, що їм уже спустили нові "урізані" штатні розписи. За словами уже колишнього викладача філфаку, журналіста Юрія Ларіна, університету нібито не вистачає 200 млн гривень на зарплати на рік. Очікують звільнення і на співробітників адміністрації, і технічних спеціалістів. Частину послуг керівництво ХНУ вирішило перевести на аутсорс, а склад низки структурних підрозділів – суттєво оновити.
За наявною інформацією, найбільших втрат зазнають представники фундаментальних наук, філологи та факультети, що не користуються популярністю в контрактників.
У ДБТУ за штатним розписом мають працювати 2200 співробітників, у той час у чотирьох об’єднаних вишах їх нараховувалося на 400 осіб більше. Точно без роботи залишаться ректори: їх має звільнити особисто міністр освіти і науки. Нерозуміння, хто з викладачів і співробітників збереже своє місце, а хто втратить, не можуть не позначитися на настроях у трудовому колективі.
У Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба з’явився новий керівник. Генерал-майор Віталій Тюрін прибув до Харкова з Києва, де він очолював Інститут авіації и протиповітряної оборони Національного університету оборони України ім. Івана Черняхівського.
1 вересня в.о. начальника ХНУПС представив особовому складу командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук, якого президент Володимир Зеленський призначив на цю посаду місяць тому. Звільнивши Сергія Дроздова, який, як і колишній начальник ХНУПС Олександр Туринський, має статус підозрюваного у справі про катастрофу Ан-26 під Чугуєвом. Цього тижня Туринського звільнили з-під домашнього арешту: Печерський суд обрав йому найм’якіший запобіжний захід - особисте зобов’язання.
Тюрін змінив на посаді Миколу Коваленка, який зараз перебуває під слідством у справі про можливу розтрату 66 тисяч гривень під час ремонту стадіону.
Новий керівник з’явився і в Харківській обласній поліції. Після звільнення Андрія Рубеля її очолив Станіслав Перлін. До виконання обов’язків він приступив 1 вересня.
Перлін тривалий час очолював Харківський науково-дослідний криміналістичний центр, викладав у Харківському національному університеті внутрішніх справ.