Мерські перегони: реєстрація перших кандидатів і презентація програм

До дня позачергових виборів харківського міського голови залишається місяць. Тиждень, що минув, а також наступний – одні з найважливіших у цих перегонах. Протягом цього часу охочі можуть зареєструвати свої кандидатури, подавши документи до міської виборчої комісії і підтвердивши серйозність намірів сплатою застави, трохи більшої за 270 тисяч гривень.

Станом на кінець тижня таких у Харкові виявилося шестеро. Дві політичні партії висунули своїх кандидатів, які згодом віднесуть документи до виборчкому.

У перший день реєстрації до комісії завітали представники діаметрально протилежних ідеологічних таборів: лідер харківського осередку "Нацкорпусу" Костянтин Немічев і Михайло Добкін. Обійшлося без сюрпризів: висунення Немічева анонсувалося за результатами перемовин щодо єдиного кандидата від проукраїнських сил, які, щоправда, завершилися черговим скандалом серед харківських політиків. Михайло Добкін фактично веде передвиборчу кампанію з початку року. Восени минулого року, коли Геннадій Кернес лікувався в Німеччині, Добкін також подавав документи до виборчкому нібито, щоб "підтримати старого друга". Але згодом передумав. Як і за кілька тижнів до цього в Києві, де Михайло Маркович в образі співочого байкера обіцяв дати рішучий бій Віталію Кличку, але так і не доїхав до рингу на своєму розкішному чопері. До речи, назва цього шедевра американського мотоциклобудування Indian Challenger перекладається як "той, хто кидає виклик". Але магія цих слів явно не спрацювала, і кидати виклик Добкін не став.

Також не стала сюрпризом і реєстрація ще двох кандидатів – відставного судді, а нині голови фракції "Партії Шарія" в міській раді Володимира Плетньова, а також екс-депутата міськради Дмитра Марінінаю Станом на сьогодні є підстави вважати обох технічними кандидатами Добкіна. Участь Плетньова у виборчих перегонах із метою знятися згодом на користь свого давнього товариша Добкіна  стала причиною розколу в міській фракції "шаріївців". Принаймні таку версію озвучив депутат Микита Роженко,  виключений з фракції і партії за незгоду з цим сценарієм. Марінін, який останні декілька років періодично атакував Кернеса, віднедавна переключився на секретаря міськради Ігоря Терехова. Заяви Марініна ретранслюють нинішні медіарупори виборчої кампанії Добкіна.

Приніс документи до виборчкому Олександр Кондрусик, також відомий у вузьких колах як "Саша Псих". Минулої осені він безуспішно балотувався до міськради від "Нашого краю" і записував відеоблоги сумнівної якості, у яких критикував усіх і вся в стилі "Кернеса на вас немає".

Деякою несподіванкою стала реєстрація Валерія Говорова – депутата Харківської обласної ради і члена фракції "Опозиційної платформи – За життя". Говоров мешкає в Куп’янську, а в обласній раді минулого скликання був помічником Валерія Мацегори, нинішнього куп’янського міського голови. Депутатом Говорова минулого року також обирали мешканці Куп’янського району, в якому він і балотувався. Скільки голосів зможе набрати не мерських виборах кандидат із нульовою впізнаваністю в Харкові – спрогнозувати неважко. Більше того, згадані вище особи або уже ведуть кампанію, або принаймні анонсували своє висунення. Говоров же повідомив про участь у виборах уже після того, як подав документи.

Наступного тижня до міськвиборчокму мають завітати Ігор Терехов і Олександр Скорик, яких висунули "Блок Кернеса – Успішний Харків" і "Європейська Солідарність"  відповідно. На відміну від самовисуванців, партійним кандидатам потрібно дещо більше часу: їхній похід на вибори мають "благословити" партійні конференції, що необхідно також оформити документально.

Скорика як майбутнього кандидата від "ЄС" ще три тижні тому представив Петро Порошенко під час візиту до Харкова. У п’ятницю, 24 вересня, відбулася конференція територіальної організації партії. Делегати зібралися в одному з конференц-залів готелю Kharkiv Palace, де кандидат презентував свою програму. Підтримку Скорику висловили не лише колеги по харківському осередку "ЄС", а й центральне керівництво партії в особі Олександра Турчинова, народний депутат Володимир В’ятрович, актриса Ада Роговцева і режисер Ахтем Сеітаблаєв. Серед гостей конференції "ЄС" були голова фракції "Голос" у Верховній Раді Кіра Рудик і голова партії "Акцент" Ігор Балута.

Конференція "Блоку Кернеса" відбулася в суботу у відремонтованій концертній залі ККЗ "Україна". Ігор Терехов анонсував презентацію Стратегії розвитку міста. Публічно кандидата підтримали його колеги по партії з міської та обласної рад, керівники департаментів міськради і харківських підприємств. Брав слово й Кирило Кернес, голова обласної фракції "Успішного Харкова". Разом із Тереховим вони заснували "Фонд Кернеса" й організували кілька івентів, присвячених пам’яті покійного мера. Зокрема, презентували поштову марку і відкрили меморіальну дошку на фасаді міськраді.   

Делегати обох з’їздів підтримали своїх кандидатів одноголосно.

Сесія обласної ради: бюджет, почесні громадяни, перестановки в "Блоці Світличної" і трошки скандалів

23 вересня відбулася сьома сесія обласної ради восьмого скликання. У порядку денному було майже 90 питань, більшість з яких пройшли через сесійну залу доволі швидко і без детального обговорення.

Депутати майже одностайно підтримали внесення змін до обласного бюджету, програм соціально-економічного розвитку області, соціального захисту населення,  списання та передачу майна,  оновлення порядку надання адресної допомоги тощо.

Так само майже одностайно було ухвалено рішення про надання звання почесного громадян Харківської області колишньому ректору ХНУ ім. Каразіна Вілю Бакірову, завкафедри кримінального права НЮАУ ім. Ярослава Мудрого Миколі Панову, голові обласної організації ветеранів Анатолію Хіневичу і двом депутатам від "Блоку Кернеса": голові бюджетної комісії Людмилі Немикіній і колишньому голові облради Сергію Чернову.

Складнішим виявився блок кадрових питань: у сесійній залі не вистачило голосів для призначення Анатолія Вінника директором театру Пушкіна (кандидатуру підтримали лише "Блок Світличної "Разом" і група Ігоря Райніна в "ОПЗЖ") і продовження контракту з директором КП "Харківські обласні комунікаційні системи" Антоном Солопіхіним (проект рішення отримав лише 9 голосів). Не підтримали депутати й перепризначення Едуарда Хомченка директором Харківського обласного медичного фахового коледжу, а також продовження контракту з Денисом Скорим, котрий з 2106 року очолює Обласний центр онкології. В обох випадках для ухвалення рішення не вистачило по 9 голосів.

Проти Хомченка виступила "ЄС", закликавши колег-депутатів звернути увагу на численні порушення, виявлені у роботі коледжу. Його  зрештою підтримали "Блок Кернеса", "Слуга народу", частина "ОПЗЖ", але майже ніхто не заступився. Зі Скорим ситуація розвивалася значно драматичніше. Перед голосуванням він взяв слово і вибачився перед депутатами за свій дещо екстравагантний виступ у березні, коли його риторичний прийом із екстраполяцією статистики з онкозахворюваннями на присутніх у залі не знайшов розуміння в більшості депутатів. Підтримати директора онкоцентру прийшли представники пацієнтських організацій, питання ставилося на голосування двічі. Але на табло навпроти графи "За" світилося число 52. Після цього провального голосування облрада має звільнити Скорого й оголосити конкурс на заміщення вакантної посади директора онкоцентру. У якому чинний керівник також зможе взяти участь. Ситуація зі Скорим продемонструвала, що в питаннях із призначенням керівництва комунальних підприємств важливу роль відіграє  політичний чинник. Скорий – депутат від "Блоку Світличної". У сесійній залі його підтримали не лише колеги по фракції, а й "Слуга народу", "ЄС" і пів "ОПЗЖ". "Блок Кернеса" дав лише 6 голосів.

У "Блоці Світличної" напередодні сесій відбулися суттєві кадрові зміни. Вікторія Белявцева склала повноваження голови фракції, перемістившись на позицію простого депутата. Її місце зайняв Валерій Пітько, директор Центру акушерства, гінекології та репродуктології. Заступниками голови фракції стали Микола Пивовар і Андрій Ісіченко. Анатолій Русецький отримав посаду уповноваженого. Усі ці рішення було ухвалено одноголосно, у засіданні фракції взяла участь Юлія Світлична. Вона призначила двох харківських депутатів – Дмитра Булаха з міськради і Наталію Плотник з облради – своїми помічниками-консультантами.

Митрополит Епіфаній у Харкові і  посилення карантину

У вівторок до Харкова завітали предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній і члени Синоду ПЦУ. Вони відслужили літургію в Іоано-Богословському храмі на Великій Панасівській, Епіфаній освятив престол у центральній частині храму, а також відкрив меморіальну дошку на його фасаді. На дошці вибиті імена трьох харків’ян Герої Небесної Сотні Євгена Котляра, Владислава Зубенка і Юрія Паращука, а також чотирьох загиблих під час теракту біля Палацу Спорту 22 лютого 2015 року – Данила Дідика, Миколи Мельничука, Ігоря Толмачова і Вадима Рибальченка.

Дату візиту Епіфанія до Харкова обрали не випадково. Саме 21 вересня, 30 років тому, в храмі Іоанна Богослова відбулася перша за 60 років літургія. За радянської влади храм було осквернено: дзвони та хрести демонтовано, а приміщення використовувалися як склади госптоварів. Реконструкція храму, що розпочалася у 1992 році, триває досі.

За день до літургії в Харкові Епіфаній відвідав Ков’яги, де освятив наріжний камінь і заклав пам’ятну капсулу у фундамент майбутнього храму Свято-Миколаєвського чоловічого монастиря. У Харкові митрополит провів зустрічі з обласним керівництвом.

Перехід України до "жовтої" карантинної зони з 23 вересня передбачає посилення проти епідеміологічних заходів і вимог до навчальних закладів. І якщо майже у всіх школах Харкова рівень вакцинації вчителів подолав позначку у 80%, то у вишах ситуація складніша. Минулого тижня до роботи в умовах карантину були готовими лише чотири заклади вищої освіти: ХНУПС ім. Кожедуба, Академія Нацгвардії, ХНУВС і Медуніверситет. У середу в обласному Департаменті освіти і науки відзвітували про готовність семи вишів.

На дистанційку протягом тижня пішли ХНУРЕ, Академія дизайну і мистецтв, а також новоутворений Державний біотехнологічний університет.

Місцева влада зіштовхнулася не лише з посиленням карантинних умов, але й із погіршенням загальної епідеміологічної ситуації, погіршенням показників захворюваності на COVID-19. Разом із Житомирською, Львівською і сусідньою Луганською наша область уже фактично відповідає показникам "помаранчевої" зони і однією з перших може "почервоніти". За кількістю зареєстрованих в неділю летальних випадків (від ускладнень від коронавірусу померли 12 людей) Харківщина посіла друге місце, поступившись лише Чернівецькій. Опорні ковідні лікарні працюють на межі пікового навантаження, минулого тижня пацієнтів з Харкова уже везли до Чугуєва. З огляду на це постало питання  розширення мережі опорних лікарень в обласному центрі. Міськраді та облдержадміністрація уже звернулися до Міністерства охорони здоров’я  з проханням включити в госпітальну базу 18-ту лікарню та пологовий будинок № 2 ім. Гельферіха.