Розгортання тероборони, відлуння розстрілу у Дніпрі і напад на меморіальну дошку

Україна не лише отримує військову допомогу та розвіддані від західних партнерів, а й демонструє готовність адекватно реагувати на потенційні військові загрози.

Із 1 січня набув чинності ухвалений минулого року закон "Про основи національного спротиву". Він посилює роль і значення територіальної оборони, яку почали формувати ще навесні 2014 року у розпал російської агресії проти України. На підрозділ ТрО покладаються завдання охорони об’єктів, патрулювання населених пунктів і кордону спільно з прикордонниками, поліцейськими, бійцями НГУ та ЗСУ, участі у контрдиверсійній боротьбі і не тільки.

Цього тижня Харків відвідав командувач Сил ТрО Юрій Галушкін. З головою ОДА Олегом Синєгубовим бригадний генерал обговорив, що саме треба зробити для підняття рівня боєготовності Харківської бригади ТрО. Зокрема, йшлося про облаштування місць дислокації підрозділів тероборони та їх забезпечення усім необхідним. У Збройних силах сподіваються, що це питання допоможе вирішити обласна влада.

Наразі в Харківській області відбувається розгортання бригади, а в районах — розгортання та навчання батальйонів ТрО. Бійці ТрО є резервістами Збройних сил України. Законом також передбачено формування добровольчих підрозділів, які мають увійти до складу бригад ТрО. Першими в Харкові про створення в Харківській області такого формування оголосила обласна "Спілка ветеранів АТО".

Міністерство оборони тим часом анонсувало навчання для мерів міст  та голів адміністрацій, що відбудуться в лютому. У них мають взяти участь керівники населених пунктів та регіонів, де розгортаються підрозділи ТрО. У тому числі мер Харкова Ігор Терехов, голова ОДА Олег Синєгубов та голови районних адміністрацій Харківської області. Згідно із законом, голови ОДА є керівниками зони територіальної оборони, а на міських, сільських і селищних голів покладено обов’язки підготовки населених пунктів до спротиву, взаємодії з органами влади щодо організації ТрО, сприяння формуванню добровольчих підрозділів.

У МВС пообіцяли провести силами ДСНС, Нацгвардії та поліції тренування мешканців українських міст на випадок надзвичайних ситуацій.

Розстріл караулу нанцгвардійців на заводі "Південмаш" у Дніпрі сколихнув усю Україну. Дезертир Артемій Рябчук у ніч на 27 січня вбив чотирьох військовослужбовців і цивільну жінку-вахтера, а також тяжко поранив п’ятьох бійців НГУ. У кількох областях, зокрема й у Харківській, було оголошено спецоперації, які припинили після затримання Рябчука у Підгородньому на Дніпропетровщині.

Важке поранення у Дніпрі отримала старший солдат Жанна Шарова, яка народилася на Харківщині. 22-річна дівчина перенесла складну операцію на кишечнику, медики готують її до операцій на хребті: кулі пошкодили поперековий відділ.

Із мотивами, які штовхнули солдата-строковика на цей страшний злочин, має розібратися слідство. Але російські ЗМІ та агенти впливу Кремля в Україні вже включилися в спецоперацію з дискредитації не лише Нацгвардії, а й усіх українських військових формувань. Цільова аудиторія подібних операцій — матері, яких необхідно залякати, щоб вони боялися відпускати своїх дітей до війська. Також посилилися заклики до скасування строкової служби, яка сьогодні є важливим джерелом формування військового резерву. Адже саме колишні строковики згодом стають контрактниками та поповнюють лави найбільш боєздатних підрозділів. Слід зазначити, що в російській армії такі випадки траплялися і трапляються регулярно через ту саму дідівщину. Для сучасної України — це екстраординарна ситуація, але її намагатимуться максимально розкручувати в умовах гібридної війни.

Частиною гібридної агресії проти України можна вважати й атаку на меморіальну дошку всесвітньо відомому професору-славісту Юрію Шевельову, яку тиждень тому відкрили на фасаді будинку Саламандра. У четвер невідомі закидали її яйцями та намалювали на стіні перекреслену свастику. Дату, очевидно, обрали невипадково – саме 27 січня відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Почерк провокації вказує на те, що до її організації доклалася російська агентура. Сліди нападу активісти оперативно прибрали того ж дня, а за інформацію про вандалів — оголосили нагороду. Про інцидент відомо і поліції, і СБУ.

Ще одна Цибульник на чолі району

Мер Ігор  Терехов продовжує здійснювати кадрові перестановки у керівництві міста. У середу міський голова представив нову голову адміністрації Холодногірського району. Нею стала Неллі Цибульник, матір якої, Тетяна Цибульник, уже скоро як 11 років керує іншим районом міста — Новобаварським.

Про своє призначення Цибульник-молодша повідомила ще у вівторок у Telegram-чаті Холодногірського району.

Неллі Цибульник 33 роки. У 2020 році її обрали депутатом Харківської обласної ради від "Блоку Кернеса — Успішний Харків". Нова керівниця району заявила, що як депутат уже рік працює з мешканцями району і знає його проблеми. Терехов заявив, що довіряє молодій керівниці і пообіцяв забезпечити їй міцний тил.

Із цим Неллі Цибульник може допомогти її мати, адже саме їй покійний Геннадій Кернес довірив кураторство над Холодногірським районом після скандального звільнення Максима Мусєєва.  Восени 2018 року СБУ оголосила чиновнику підозру у державній зраді, і він втік до Росії.

Довгий час район залишався без повноцінного голови: тільки колишній депутат облради від БПП Віталій Кошеленко керував ним без приставки в.о. у назві посади. Щоправда, не дуже довго — близько півроку. Згодом в.о. голови стала Інна Уварова, яка очолювала район до призначення Неллі Цибульник.

Мусєєв тим часом домігся скасування через суд висунутої йому підозри, підтвердив це рішення в апеляції, дочекався зняття себе з міжнародного розшуку і восени 2020 року повернувся до Харкова. Але до оновленої владної команди він не потрапив.

Неллі Цибульник уже намагалася отримати керівну посаду у виконавчих органах міської влади. У грудні минулого року вона подавала декларацію кандидата у заступники голови Департаменту ЖКГ. Невдовзі після того, як Ігор Терехов звільнив Семена Сироту і призначив на посаду голови департаменту Віталія Мірошника.

Холодногірський район став другим, де Ігор Терехов після виборів змінив очільника адміністрації. У грудні міський голова звільнив голову Московського району Олега Товкуна і призначив на цю посаду колишнього керівника "Харківміськліфта" Олексія Топчія.

Омікрон, карантин і "дистанційка"

Нова хвиля коронавірусної хвороби поступово накриває Україну. Цього тижня ковідна статистика в Харківській області повернулася до показників осені минулого року: два дні поспіль — у вівторок і середу — в регіоні ставили по 1500 нових діагнозів на добу, а у четвер і п’ятницю — по 1300. Слід враховувати, що понад 70% нових випадків захворювання виявляють саме в Харкові: чи то через вищу щільність та мобільність населення, чи то через якісніше організовану роботу медиків.

На початку тижня Міністерство освіти і науки розіслало по регіонах листи з рекомендаціями перевести навчальні заклади на дистанційну форму навчання через погіршення епідеміологічної ситуації.  МОН вважає за необхідне щонайменше на два тижні відправити додому учнів 5-11 класів, перевести на дистанційну чи змішану форму ПТУ (частина учнів відвідує заняття, частина — навчається дистанційно), у вищих навчальних закладах — запровадити "дистанційку" до кінця лютого.

Обласна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій у четвер ухвалила рішення відповідно до рекомендацій МОН, залишивши громадам право вирішувати, кого саме і на який час переводити на дистанційне навчання. Міська КТЕБ цим правом скористалася, відмовившись забирати з-за парт усіх харківських школярів. У Харкові поки що без змін: на дистанційне навчання регулярно відправляють окремі класи, в яких хтось з учнів захворів на СOVID-19. Тотальний шкільний карантин міська влада вважає несвоєчасним. В області на дистанційну відправили школярів у Зміївській і Первомайській ОТГ.

Примітно, що рішення КТЕБ ухвалювалися під час перебування в місті очільника МОН Сергія Шкарлета. Із міським головою Ігорем Тереховим і головою ОДА Олегом Синєгубовим він мав змогу поспілкуватися на урочистому прийомі в ХНУ імені Каразіна з нагоди 217-річчя вишу. Кожен із високопосадовців прийшов на свято не з пустими руками і вручив грамоти та відзнаки викладачам Університету. Але ключовим інформаційним приводом стало присвоєння звання почесного доктора ХНУ поету Сергію Жадану.  

Відвідав Шкарлет і Харківський політех, де відбулася презентація інноваційного кампусу, де студенти можуть поєднувати роботу в IT із навчанням. НТУ ХПІ, на відміну від більшості харківських вишів, таки йде на дистанційне навчання. Щоправда, на два тижні пізніше, ніж рекомендувало МОН: з 7 по 25 лютого. Аналогічне рішення ухвалили й в ХНУРЕ.

Початок судового процесу у справі про катастрофу Ан-26 під Чугуєвом

28 січня увага українських медіа була прикута до Чугуєва, де понад рік тому сталася жахлива авіакатастрофа. Трагедія забрала життя 26 українських військовослужбовців — курсантів і офіцерів Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

На 28 січня було заплановано підготовче засідання Чугуївського міського суду, з якого мав розпочатися розгляд справи Ан-26 по суті. До міста з’їхалися десятки людей: родичі загиблих, адвокати, прокурори, журналісти. На чергування біля суду вивели ледь не всю місцеву поліцію.

На лаві підсудних опинилися шестеро офіцерів Повітряних сил ЗСУ: колишній командувач цього роду військ Сергій Дроздов, колишній начальник ХНУПС, а нині — депутат Харківської облради від "Блоку Світличної" Олександр Турінський, колишній командир в/ч А4104 В’ячеслав Глазунов та його заступники Олександр Вовк і Роман Куценко, а також екскерівник польотів цієї частини Олександр Жук.

У статусі потерпілих перебувають Міністерство оборони, єдиний вцілілий курсант В’ячеслав Золочевський, а також понад 30 родичів загиблих. Їхні інтереси представляють 14 адвокатів.

Але засідання вийшло коротким. Захист одного з обвинувачених  наполіг на розгляді справи колегією суддів, цей позов було задоволено, і засідання закрили. Відхилити це клопотання суддя не мав права. Так само як і прокурор не міг оскаржити його. Чинна редакція ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України надає обвинуваченим, яким загрожує понад 10 років позбавлення волі, право вимагати розгляду справи уже у першій інстанції не одним суддею, а трьома. Якщо хоча б один з обвинувачених подає таке клопотання, то розгляд справи щодо усіх має здійснювати колегія.

Обвинуваченим інкримінують злочини, максимальне покарання за які — 15 років позбавлення волі.

Після задоволення клопотання щодо колегії суддя вже не міг розглядати інші клопотання — судовий процес має відновитися уже після формування колегії. Коли саме це станеться і коли відбудеться засідання, наразі невідомо.

Родичі загиблих у спілкуванні з журналістами висловлюють побоювання, що ці дії є спробою затягнути процес. До того ж, стало відомо, що адвокати обвинувачених уже подали до Верховного суду України клопотання щодо зміни підсудності.

Дроздову і Турінському інкримінують недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. Слідство вважає, що командувач Повітряних сил і начальник університету не контролювали навчальний процес належним чином, і через це було вчинено низку серйозних порушень: перенавантаження літаків (на борту Ан-26 було 27 людей замість 17) та організація польотів конвеєром, що не передбачено керівництвом з льотної експлуатації.

Глазунова, Вовка, Куценка і Жука обвинувачують у порушенні правил польотів та експлуатації літаків, що спричинило загибель людей. За даними слідства, командир частини і його заступники допустили до польоту пілота Богдана Кишеню попри те, що він не відновив навички керування літаком у темну пору доби. Крім того, на борту літака опинилося на десять людей більше від допустимого максимуму, а двоє курсантів до того ж не пройшли відповідний курс підготовки.

Жука обвинувачують у тому, що саме він віддавав команди на зльоти у конвеєрний спосіб, і, отримавши інформацію про   поломку двигуна, не надав екіпажу Ан-26 практичної допомоги.

Жоден з обвинувачених під час слідства своєї провини не визнав і свідчень не давав. Обвинувачення ґрунтується на експертизах, результатах огляду місця події та інших доказах, здобутих слідчими ДБР, які займалися цією справою понад сім місяців.