Справа про мільйонний хабар: запобіжний захід для голови облради і позачергова сесія

Розслідування Національним антикорупційним бюро України провадження про вимагання мільйонного хабара в директора одного з обласних комунальних підприємств не лише стало першою гучною корупційною справою в Харківській облраді цього скликання, а й серйозно похитнуло баланс сил у ній.

Четвертого серпня, через два тижні після обшуків і затримання заступника голови облради Андрія Малиша і адвоката Руслана Танабаша, детективи НАБУ знову навідалися до Артура Товмасяна. Голові облради вручили повідомлення про підозру в його робочому кабінеті. Уже наступного дня Вищий антикорупційний суд обрав голові облради запобіжний захід.

Прокурори, які переконали суд заарештувати Малиша і Танабаша, цього разу не наполягали на взятті підозрюваного під варту і просили призначити йому заставу в 4 млн гривень. Захист пропонував обмежитись особистим зобов’язанням, посилаючись на готовність Товмасяна співпрацювати зі слідчими органами, доводити в суді свою невинуватість і на відсутність прямих доказів його вини. Суд задовольнив клопотання обвинувачення частково, зменшивши суму застави до 2,9 млн.

За словами прокурорів, підозру голові облради виписали на основі свідчень потерпілого — директора КП з виконання норм екологічної безпеки Сергія Шпаркого, листування Товмасяна з Малишем і їхніх задокументованих зустрічей. Ще одним доказом стали начебто вилучені під час обшуків гроші, що передавалися хабародавцем через посередника.

Товмасян свою причетність до вимагання спростовує і вини не визнає. І в нього є підстави сподіватися на позитивний результат розгляду справи. Адже, як повідомили в НАБУ, ніхто з підозрюваних свідчень проти один одного ще не давав. Готівку, що стала речовим доказом, детективи знайшли в квартирі, зареєстрованій на дружину Малиша. Чи вдалося слідству отримати доступ до інформації з пошкоджених смартофонів, знайдених на вулиці біля помешкання голови облради, невідомо. Пауза між обшуками і оголошенням підозри, заяви НАБУ і САП щодо наявної доказової бази також дозволяють зробити деякі висновки. 

У той же час, політичні перспективи Товмасяна видаються не дуже райдужними. "Слуга Народу", намагаючись уникнути репутаційних втрат, через декілька годин після оголошення підозри голові облради проголосувала за його виключення з фракції. Розуміючи, до чого йде, Товмасян заздалегідь написав заяву про тимчасове призупинення членства на час слідства, але колеги по фракції лише взяли її до уваги. Більше того, депутати чотирьох з п’яти обласних фракцій — "Блоку Кернеса — Успішний Харків", "Слуги народу", "Європейської Солідарності" й "Опозиційної платформи — За життя" — ініціювали позачергове засідання облради. Головними питаннями порядку денного мають стати звільнення Товмасяна і обрання нового голови облради. "Слуги" уже навіть визначилися зі своїм кандидатом: ним став Олександр Попов, заступник голови комісії з питань планування соціально-економічного розвитку, міжнародного співробітництва, інвестицій та розвитку територій і заступник голови правління АТ "ФЕД". Його батько, голова правління "ФЕДу" Віктор Попов, був депутатом трьох попередніх скликань від "Партії регіонів" і від кернесівського "Відродження".

Для скликання позачергової сесії достатньо підписів 40 депутатів, станом на четвер їх було зібрано понад 60. Отже, у голови облради уже не буде підстав відхилити цю заяву.

Гучні затримання: "Патріоти" Киви і "Національний корпус"     

Служба безпеки України провела низку резонансних обшуків і затримань із явним "політичним присмаком". Першими під роздачу потрапили "Патріоти — За життя". В офіційному прес-релізі СБУ їх назвали "проросійським громадським об’єднанням, підконтрольним одному з народних депутатів".

Ілля Кива не став приховувати, що йдеться саме про його підопічних, традиційно звинувативши владу в переслідуванні "політичних опонентів". Операція проводилася синхронно в Харкові, а також в Сєверодонецьку і Лисичанську Луганської області на початку тижня. За даними слідства, "патріоти" Киви здійснювали злочини та провокації, спрямовані на розхитування  суспільно-політичної ситуації в країні. Зокрема, в березні цього року серйозно поранили ножем ідеологічного опонента, щоб "спровокувати масові порушення громадського порядку". Під час обшуків оперативники вилучили холодну зброю, наркотики і методички з організації провокацій.

Уже за кілька днів СБУ взялася за тих самих ідеологічних опонентів: 5 серпня у Харкові затримали сімох учасників "азовського руху", серед яких є члени партії "Національний корпус", ветерани бойових дій і співробітники поліції. Їм інкримінують низку тяжких і особливо тяжких злочинів: створення злочинної групи, вимагання і перешкоджання законній підприємницькій діяльності. За версією слідства, підозрювані вимагали гроші у бізнесменів у сфері ритуальних послуг і співробітників медичних закладів.

Щоправда, в опублікованих СБУ оперативних матеріалах йдеться про вимагання грошей в одного з перевізників і декілька спалених у 2018 році маршруток.

Усього було проведено понад півсотні обшуків, під час яких було вилучено вогнепальну зброю (зокрема, зареєстровану), патрони до неї, мобільні телефони, гроші і документи. Усіх затриманих вивезли до Києва, де Шевченківський суд взяв їх на 60 діб під варту без права внесення застави.

Керівництво "Нацкорпусу" назвало дії спецслужби зачисткою, пов’язаною з тим, що восени Україну з високою ймовірністю можуть охопити масові протести. Із заявами виступили лідер "Нацкорпусу" і перший командир "Азову" Андрій Білецький, керівник центрального штабу партії Максим Жорін, голова харківського "Нацкорпусу" Костянтин Немічев та інші "азовці". Вони звинуватили СБУ у фабрикуванні справи та переслідуванні ветеранів і патріотів. Аргументом на користь такої позиції стало затримання автобусу, на якому активісти і футбольні фанати прямували з Харкова до Києва, щоб підтримати побратимів у суді та висловити свою позицію під стінами Офісу президента. Огляд транспорту і пасажирів на блокпосту тривав чотири години, Немічев заявив, що правоохоронці свідомо тягнули час.

Акція під Шевченківським судом таки відбулася,  крім "Нацкорпусу", до неї долучилися й інші націоналістичні організації. У Харкові акція на підтримку затриманих відбулася під стінами облдержадміністрації.

До СІЗО потрапили ветеран "Азову" Сергій Величко, відомий у фанатських колах як Чілі-Вілі, співробітник роти поліції "Схід" Кирило Крикунов, а також Іван Никифоров, Олег Скрипка,  Дмитро Колесніков, Артем Субочев і Сергій Козлюк. Останній є обвинуваченим у справі про напад на телеоператора Вадима Макарюка під час масової бійки на ринку Барабашово у червні 2019 року.

Говорити про те, що в цієї справи є виключно кримінальна складова, не дозволяють додаткові чинники. Звичайно ж, масові обшуки в Харкові 5 серпня, у день народження Андрія Білецького, можна списати на простий збіг, а не на бажання зацікавлених сторін зробити своєрідний "подарунок" лідеру "Нацкорпусу". Так само як і дискредитаційну кампанію проти Величка, до якої долучилися декілька  утаємничених у справи слідства блогерів. Але майже неприкрита активність російських спецслужб — справа значно серйозніша. Днями в російських Telegram-каналах оперативно з’явилися відео зі свідченнями російського неонациста Максима "Тесака" Марцинкевича, який за загадкових обставин загинув у тюремній камері. А також зі свідченнями Сергія Коротких, також відомого як "Малюта" і "Боцман", проти Марцинкевича та інших російських ультраправих. "Тесак" зізнався у співучасті в убивствах гастарбайтерів у Москві на початку 2000-х, а  "Малюта" назвав імена членів організації Марцинкевича. Вишенькою на тортик стала опублікована розписка Коротких про згоду на вербування. Легалізували цей компромат російські ліберальні ЗМІ, які, посилаючись на джерела в правоохоронних органах, уже підтвердили автентичність записів із Марцинкевичем і Коротких.

Останній з 2014 року мешкає в Україні, воював у складі "Азову", отримав українське громадянство і навіть керував охороною об'єктів стратегічного значення, обіймаючи посади в Міністерстві внутрішніх справ. Росіяни почали демонстративно "зливати" Коротких буквально через кілька тижнів після відставки Арсена Авакова. Паралельно в публічному полі "Боцмана" намагаються прив’язати до вбивства голови Білоруського дому в Україні Віталія Шишова, якого знайшли повішеним в одному з парків Києва, а також до вбивства журналіста Павла Шеремета. Такий вчасний "злив" Коротких може бути частиною операції з дискредитації азовського руху і ветеранської спільноти в цілому, дезорієнтації українського суспільства, деморалізації його патріотичної частини і множення хаосу в країні.  

 Звільнення, призначення і терміни за корупцію

Слідом за Арсеном Аваковим з МВС пішов його багаторічний соратник Антон Геращенко. 4 серпня Кабінет міністрів звільнив його з посади заступника міністра. Хоча новопризначений очільник відомства Денис Монастирський був зацікавлений у тому, щоб Геращенко принаймні на певний час залишався у МВС, передаючи важелі управління і досвід керівництва. Їх пов’язують роки співпраці у попередньому складі Верховної Ради, де наступник Авакова був помічником депутата Геращенка.  

Цей тиждень також відзначився низкою показових звільнень в органах виконавчої влади і на місцевому рівні. Зі своєї посади йде начальник обласного управління Держекоінспекції Євген Оберемок. У червні депутати обласної ради висловили йому недовіру та звернулися до голови Держекоінспекції Андрія Мальованого із закликом звільнити Оберемка через незадовільні результати роботи.

Колишній в.о. керівника Департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА  Геннадій Бондарчук звільняється з посади заступника голови облздоров’я. Очевидно, це рішення пов’язано із тим, що департамент нещодавно нарешті отримав повноцінного керівника Максим Хаустова — чи не першого психіатра на цій посаді.

Харків’янин Дмитро Жоравович тепер керуватиме АРМА — Національним агентством з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних за інших злочинів. Уряд поклав на Жоравовича обов’язки голови АРМА, які він поєднуватиме з обов’язками керівника Північно-Східного територіального управління цього Нацагентства. До держслужби посадовець працював у Благодійному фонді "Здоров’я", заснованому головою правління однойменної  фармкомпанії Олександром Доровським.

А от колишні керівники "Харківоблнерго" і "Харківводоканалу" цього тижня отримали тюремні терміни за корупцію.

Ексзаступника начальника фінансового управління "Харківобленерго" Віталія Телегіна і колишнього першого заступника генерального директора "Харківводоканалу" Романа Білика визнали винними  у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки — завдання підприємствам 18 млн гривень збитків. Антикорупційні органи взялися за цю справу, тому що "Харківвододоканал" — це комунальне підприємство, а ключовим акціонером "Харківобленерго" є держава.

Слідство встановило, що посадовці "всупереч інтересам служби та з метою одержання неправомірної вигоди третьою особою" уклали тристоронній договір переуступки права вимоги. Водоканал не сплатив обленерго понад 19 млн за електрику, і заборгованість переуступили приватній фінансовій компанії. Потім гроші вивели за стандартною схемою оплати іншим компаніям за нібито надані послуги.   

Вирок, винесений Вищим антикорупційним судом 6 серпня, ще не набув чинності і може бути оскаржений в апеляції.

Забудовники, охоронці і пам’ять про Кернеса

Будівельна компанія Turkish Development відкликала свій позов про захист ділової репутації до Олени Рофе-Бекетової. Забудовник попросив суд залишити без розгляду вимогу до активістки на 1 млн гривень. Правнучка найвідомішого харківського архітектора розцінила це рішення як крок до початку конструктивного діалогу щодо збереження балансу між розвитком міста і повагою до його культурної спадщини. Каменем спотикання стало зведення 18-поверхового житлового комплексу на вулиці Куликівській. Рофе-Бекетова привертала увагу до порушень при будівництві.

Тим часом у готелі "Національ", де протягом тривалого часу мешкав Геннадій Кернес, тривають демонтажні роботи. Уже понад півроку готель не приймає постояльців, а більшість орендарів з’їхали. Власниця будівлі Оксана Гайсинська планувала її продати. Не виключено, що готель, який не лише є зразком радянського модернізму, а й став одним із символів епохи Кернеса, невдовзі може зникнути.

Ще однією "пам’яткою епохи" можна вважати сад Шевченка, після реконструкції якого місто періодично сколихують скандали через агресивні дії охоронців. Цього разу під роздачу потрапили двоє підлітків, які бавилися на дитячій гойдалці. За це їх відвели до службового приміщення і змусили присісти по 100 разів.

Мати хлопців Надія Лисенко написала заяву до поліції, адже дії охоронців за умови грамотної юридичної позиції можна трактувати як незаконне позбавлення волі і катування неповнолітніх. Поліція попередньо кваліфікувала дії охорони як завдання легких тілесних ушкоджень, що загрожує лише штрафом у 850 гривень або ж виправними роботами.

6 серпня в саду Шевченка відбулася акція проти свавілля охоронців, яку підтримали партії "Європейська Солідарність" і "Демократична сокира". У міськраді повідомили, що Ігор Терехов про ситуацію знає, вважає дії охоронців неприпустимими і планує обговорити проблему з керівництвом фірми.  

Увічнити пам’ять про Геннадія Кернеса в Харкові планують уже 23 серпня. На День міста заплановано відкриття меморіальної таблички на честь мера на фасаді міської ради. Це буде уже не перший крок з меморіалізації: Кернесу посмертно присвоїли звання почесного харків’янина, а також випустили сувенірні поштові марки з його зображенням.