Цього тижня депутати Харківської міськради збиралися на позачергову сесію, щоб розглянути єдине питання – зміну формули розрахунку орендної плати за землю у наступному році.

Чи не вперше міськрада не підвищила, а знизила орендну ставку. Через це у 2022 році бюджет прогнозовано недоотримає близько 100 млн гривень надходжень. Але тисячі підприємців, бізнесу яких все ж вдалося пережити непрості карантинні часи, зможуть відчути певне полегшення.

Поки що в Харкові діє одна з найвищих в Україні ставка у 8-9-10% на рік від нормативної оціночної вартості землі (із пільговими умовами для деяких видів "соціально орієнтованого» бізнесу". Тепер умови буде полегшено для значно більшої кількості орендарів міської землі: заклади громадського харчування й аптеки зможуть платити 3%, склади, автостоянки і паркінги – 5%, власники офісних приміщень і адмінбудівель – 6% тощо. Найвигідніші умови для представників "зеленої" енергетики і закладів освіти – лише 2% і 1,5% відповідно. Решті доведеться платити 8%. Немало, але менше за 9-10%. Нові ставки набувають чинності з 1 січня 2022 року.

Рішення підтримали представники більшості фракцій: "Блоку Кернеса – Успішний Харків", "ОПЗЖ", "Європейської Солідарності", "Слуги народу" і два депутати від "Блоку Світличної". Жодного голосу за зниження орендних ставок не дали "шаріївці". Кожна з політичних сил, які голосували "за", уже публічно заявили по ініційоване керівництвом міста рішення як про власну перемогу. Доля правди в цьому є, адже фінальний документ відрізнявся від підготовленого мерією проекту з урахуванням поданих депутатами правок.

За два тижні депутати знов зберуться на сесію. Цього разу чергову: у порядку денному аж 46 питань. Зокрема внесення змін до бюджету та програми соціально-економічного розвитку Харкова, земельні питання і  створення нового КП "Фонд культури та креативу". Голосуватимуть депутати і за присвоєння звання почесного громадянина міста Харкова: серед тих, хто його отримає цього разу, значаться мер Геннадій Кернес (посмертно) і відомий телепедіатр Євген Комаровський.

Психіатр на чолі облздоров’я

Цієї п’ятниці в обласному департаменті охорони здоров’я нарешті з’явився очільник. Голова ОДА Айна Тимчук призначила на цю посаду Максима Хаустова – колишнього декана Другого лікувального факультету Харківського національного медичного університету, професора кафедри психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи.

Хаустов – чи не перший психіатр на чолі облздоров’я. У 2019 році він захистив докторську дисертацію, присвячену психотерапевтичній корекції психопрофілактичної підтримки студентів-медиків. З 2014 по липень 2021 працював у ХНМУ. Звільнився з медуніверситету невдовзі після перемоги у конкурсі на посади голови облздоров’я.

Департамент охорони здоров’я майже півроку в умовах пандемії COVID-19 залишався без керівника. Протягом весни-літа минулого року тривала холодна війна тодішнього голови ОДА Олексія Кучера із головою облздоров’я Вадимом Іванніковим, який до виконання обов’язків так і не приступив. Керував департаментом у статусі в.о. Геннадій Бондарчук, але навесні він потрапив у скандал, запропонувавши журналістці Тетяні Доцяк особисто рулеткою виміряти довжину кисневих трас у ковідних лікарнях. Після цього новим в.о. голови департаменту став інший заступник – Ігор Волченко.   

Згідно з декларацією, Максим Хаустов володіє двома квартирами у Харкові (одна з яких – у стадії будівництва), кросовером Toyota Highlander 2016 року випуску, моторним човном «Москва-2», а також 1317 акціями Сніжнянського заводу хімічного машинобудування. Зараз це підприємство перебуває на тимчасово окупованій території і дивідендів акціонерам, очевидно, не виплачує.

Дружина нового очільника облздоров’я має легковик KIA, на двох у подружжя задекларовано майже 1,5 млн гривень і 100 тисяч доларів готівкою. Сукупний дохід подружжя на минулий рік склав близько 750 тисяч гривень.

Стрілянина на Салтівці і взаємні звинувачення колишніх соратників

Уранці 30 червня на Салтівці пролунали постріли. Невідомий кілька разів вистрілив в Артема Мошенського, представника «азовського» і фанатського руху, одного з керівників охоронної агенції «Корпус».

Напад на Мошенського стався близько 9:30 біля будинку 9А на вулиці Джерельній, коли Мошенський прямував до припаркованого автомобіля. Медиків і поліцію викликав перехожий, який став свідком події.

Артем Мошенський отримав поранення в шию і втратив багато крові, куля зачепила спинний мозок.  За життя пораненого борються медики, стан пацієнта вони оцінюють як важкий.

Правоохоронці кваліфікували подію як замах на вбивство, поліція оголошувала в місті план «Сирена», але підозрюваного затримати не вдалося.

У «Національному корпусі» звинуватили в злочині "Патріотів – За життя" - силове крило партії ОПЗЖ. Голова центрального штабу "Нацкорпусу" і колишній командир полку «Азов» Максим Жорін заявив, що має інформацію про причетність до організації замаху Олега Ширяєва.

Свого часу Мошенський служив під керівництвом Ширяєва у роті МВС "Східний корпус", але згодом їхні шляхи розійшлися. Ширяєв посварився з "азовцями" й Андрієм Білецьким та перейшов до табору ідеологічних противників, ставши куратором проросійських "Патріотів", яких очолює одіозний депутат Ілля Кива. Ширяєв, у свою чергу, стверджує, не наводячи доказів, що наказ про вбивство Мошенського нібито особисто віддав Білецький.

Це уже далеко не перший приклад протистояння "патріотів" Киви і Ширяєва із "Нацкорпусом" і "азовцями".  Минулого літа під Харковом було скоєно напад на автобус "Патріотів – За життя". Декому з бійців Киви добряче дісталося, а 15 "азовців" отримали підозри і по три місяці просиділи в СІЗО. За кілька днів до інциденту на трасі Київ - Харків сталася стрілянина біля столичного готелю "Дружба". У результаті один азовець отримав кульове поранення, а двох соратників Киви й Ширяєва було затримано і передано поліції. Ширяєв тоді стверджував, що "патріоти" не відкривали вогонь першими, а лише захищалися. Більше того, він звинуватив "Нацкорпус" у спробі його вбити.

У 2018 році Ширяєва, котрий тоді перебував під слідством у справі про спробу рейдерського захоплення елеватора в Занках, побили в спорткомплексі "Локомотив". У заяві про злочин в якості нападників він вказав, зокрема, Максима Жоріна і Костянтина Немічева з "Нацкорпусу". До речі, адвокатом Ширяєва тоді був майбутній голова Харківської ОДА й очільник Державної регуляторної служби Олексій Кучер.

Відкриття ринку землі, підвищення пенсій і листи щастя від Податкової

З 1 липня всі українці починають жити у нових економічних реаліях, навіть якщо одразу цього не помітять. Саме цього дня офіційно стартував перший етап запровадження вільного обігу землі сільськогосподарського призначення. Отже, власники земельних паїв отримали можливість не лише здавати їх в оренду, а й продавати іншим громадянам. Через три роки доступ на ринок мають отримати ще й юридичні особи, але лише українські. Для іноземних компаній відкриття ринку поки що можливе лише за результатами майбутнього референдуму.

До 2024 року діятимуть обмеження: купувати землю можуть лише фізичні особи – громадяни України, концентрувати в руках одного власника понад 100 га заборонено законом. Для компаній також діятиме обмеження – 10 тисяч га.

Згідно з даними обласного Держгеокадастру, на Харківщині близько 2,5 млн га земель сільськогосподарського призначення. 1,7 млн га з них, або ж понад 70% сільгоспугідь, розпайовані і перебувають у приватній власності. Абсолютну більшість паїв здано в оренду: майже 1,3 млн га. Індивідуально власниками паїв обробляються менше 200 тисяч га землі. З урахуванням того, що поки що не всі нотаріуси чітко розуміють, як правильно оформлювати нові для них угоди, та  відсутності сталої ринкової ціни на землю, якогось буму купівлі-продажу сільгоспділянок цього тижня в Україні не відбулося.

Серед неприємних новин – запровадження податку на нерухомість. Щоправда, розповсюджуватиметься він лише на понаднормові квадратні метри: квартири понад 60 кв. м і житлові будинки понад 120 "квадратів". Наприклад, якщо людині належить квартира 100 квадратних метрів, то податком обкладаються лише 40 з них. Про нарахування нового податку власників нерухомості має попередньо поінформувати Податкова служба.

Максимальна встановлена законом ставка податку – 1,5% від мінімальної заробітної плати. Так що потенціал для росту є: навіть якщо міськрада не підніматиме ставку, збільшення "мінімалки" призведе до автоматичного зростання податку.

У 2020 році харків’янам доведеться сплатити по 47 гривень 23 копійки за зайві квадрати, оскільки мінімальна зарплата у 2019 році становила 4723 гривні. Зараз "мінімалка" складає уже 6000, а згодом збільшиться до 6500, отже й ставка податку для харків’ян збільшиться до 60 и 65 гривень за "квадрат".

З 1 липня в Україні на 105 гривень збільшено прожитковий мінімум, до якого прив’язані штрафи, судові збори, аліменти, зарплати і ще безліч виплат. Крім того, на 85 гривень зросла мінімальна страхова пенсія, окремим категоріям громадян пенсії перерахували в напрямку збільшення. А ось 400-гривневу надбавку для пенсіонерів 75-80 років перенесли на 1 жовтня через нестачу коштів.