Справу Геннадія Кернеса забрали у Київ
Кирило Кернес подаватиме заяви до СБУ, ДБР і Офісу генпрокурора про ознаки нових правонарушень у справі.
Про це повідомила команда захисників Кернеса. 30 листопада вони зробили пресконференцію у прямому ефірі, Кирило Кернес у ній участі не брав, оскільки перебуває за кордоном. Пресконференція відбулася після інтерв'ю Кирила Кернеса, у якому він уперше після смерті батька зробив кілька заяв: про те, що Геннадій Кернес помер 16 грудня, а відключили його від апаратів життєдіяльності у німецькій клініці "Шаріте" 14 грудня 2020 грудня. Але згоди на це сім'я Кернеса начебто не давала.
Саме після цього, припускає адвокат Сергій Барбашин, у справі стався прорив і її з Харкова, напевно, забрали до Слідчого управління Нацполіції у Києві. Бо саме слідчий звідти запросив Кирила Кернеса на допит у столицю 4 грудня у статуся свідка. За три попередніх роки сина мера Харкова жодного разу не допитували по справі, пов'язаній із смертю батька та набуттям ним повноважень мера Харкова під час перебування на лікуванні за кордоном.
"Ми припускаємо, що після інтерв'ю мого підзахисного справу забрали до Києва і тепер будемо добиватися, аби він набув статусу постраждалого по цій справі", - повідомив Барбашин.
За словами адвоката, вони готують заяви про вчинення посадовими особами Харківської міської ради злочинів за кількома статтями і проситимуть цих даних до ЄРДР. Йдеться про той період, коли хворий на коронавірус Геннадій Кернес перебував у лікарні Берліна, а у Харкові тривала мерська передвиборча кампанія із подальшою його перемогою та інаугурацією за його відсутності. За словами адвокатів, йдеться про втручання в електронні ресурси (хтось у Харкові змінив дані Геннадія Кернеса та поміням його електронний ключ одразу після того, як його перевезли до Німеччини у стані напівкоми), зловживання владою (є докази того, що це відбувалося на одному з комунальних підприємств Харкова) та захоплення влади.
У розпорядженні захисників є документи про те, що 16 вересня Геннадія Кернеса було доправлено до Німеччини у важкому стані, він перебував у берлінській клініці без засобів зв'язку, був паралізований і в стані напівкоми. У "Шаріте" він знаходився не під своїм іменем. Його зареєстрували як пацієнта Джаст Адам.
"Під час прибуття до клініки був записаний під псевдонімом Джаст Адам. Є виписка з лікарні. Пацієнт був госпіталізований з Covid-19 у тяжкому стані. Із 14 вересня - гостра афазія (розлад мови, коли людина втрачає можливість виражати свої думки) та тетралегія (параліч чотирьох кінцівок). Спілкування було тільки очима. Стан погіршувався, за шкалою коми Глазго було 6 балів (стан помірної коми), сопор. За твердженням Родіона Гайсинського, будь-яких електронних засобів у палаті не було", - повідомили захисники.
Вони надали копії документів про те, що на наступний день після госпіталізації Геннадія Кернеса до Німеччини у Харкові змінили номер сертифіката електронного підпису мера Харкова, його електронну пошту.
"З IP міського інфоцентра одна з осіб зайшла та скористалася функцією продовження сертифікату, був перевипущений новий номер. Особа зайшла в акаунта Геннадія Адольфовича. Ми стовідсотково стверджуємо, що це дистанційно створено з IP-адреси комунального підприємства. Ця особа перебувала у Харкові", - говорять захисники.
Наприкінці листопада хтось перевіз флешку із електронним підписом до Німеччини. На той час у Геннадія Кернеса критично погіршився стан, але йому продовжували надавати медичну допомогу.
"Делірій, септичний шок, поліорганна недостатність, пацієнт у стані марення.... 10 грудня припинили надання ліків Геннадію Адольфовичу. За медичними показаннями, уже в листопаді були відсутні показники для продовження лікування", - повідомив Барбашин.
Він нагадав, що 9 грудня 2020 року Геннадій Кернес офіційно став мером Харкова, і у цей день знову був застосований його електронний підпис у Харкові. Хто із посадовців та колишніх підлеглих Кернеса це робив, невідомо.
Нагадаємо, наприкінці серпня 2020 року Геннадій Кернес захворів коронавірусом. Спочатку його лікували у Харківській лікарні №17, а 16 вересня літаком відправили до Німеччини. У Харкові тривала передвиборча кампанія. 9 грудня Геннадія Кернеса без присяги оголосили мером Харкова. Уранці 17 грудня стало відомо про його смерть. 23 грудня Геннадія Кернеса поховали на другому кладовищі Харкова.
У прокуратурі відкрили кримінальне провадження за зверненням депутатки міської ради Аліни Мустафаєвої. Вона стверджувала, що голова міської виборчої комісії порушила закон, коли оголосила Кернеса мером міста, адже Геннадій Кернес раніше не вступив на посаду особисто, тому попередні вибори не можна було вважати такими, що відбулися.
До кінця листопада 2023 року справа була у Київському райвідділі Харкова.