Тимчасовий захист дають щонайменше на рік.

У зв'язку з війною Росії проти України українські громадяни можуть звертатися за міжнародним захистом до Європейського Союзу. Окрім відомого статусу біженця, актуальним став ще один інструмент — "тимчасовий захист". Про це 13 березня повідомили у Міністерстві закордонних справ.

"Тимчасовий захист не означає набуття статусу біженця, проте люди, які отримали тимчасовий захист у ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на набуття статусу біженця",— розповіли там.

Термін дії тимчасового захисту становить рік, цей період може бути автоматично продовжено на наступний рік залежно від ситуації в Україні.

Права тих, хто користується тимчасовим захистом:

• дозвіл на проживання на період тимчасового захисту (на рік із можливістю продовження);
• доступ до роботи (вимоги очікування шість місяців на відміну отримання статусу біженця у разі ні);
• доступ до освіти. Діти віком до 18 років мають право навчатися у навчальних закладах на рівні громадян країни перебування;
• забезпечення житлом (заселення до центру чи надання коштів на проживання);
• доступ до соціального забезпечення;
• доступ до медичного обслуговування;
• право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
• можливість отримати статус біженця у майбутньому;
• можливість повернутися до країни громадянства будь-якої миті.

Конкретні права того, хто звернувся по надання тимчасового захисту, визначаються внутрішнім законодавством конкретної країни ЄС.

"Тому для того, щоб ними скористатися, слід звернутися за дозволом на проживання до органів влади відповідної країни, які займаються питаннями тимчасового захисту. Там переміщеним українцям мають видати документ, який пояснює зрозумілою мовою їх статус та права.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куди звертатись українцям, які опинилися на території Росії

Люди, на яких поширюється тимчасовий захист:

1. громадяни України, які вимушено залишили Україну 24 лютого або після цієї дати внаслідок військового вторгнення російських військ;
2. особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;
3. члени сімей перших двох категорій, включаючи подружжя (включаючи і незареєстровані шлюбні відносини, якщо такі відносини визнає відповідна держава ЄС) та їх неповнолітні неодружені діти або діти їх чоловіка/дружини (без різниці, чи народжені вони у шлюбі чи поза шлюбом, чи усиновлені), а також їхні близькі родичі, які проживали разом із ними у складі сім'ї на момент вторгнення Росії в Україну, та які повністю чи переважно були на утриманні людей з перших двох категорій;
4. громадяни третіх країн, які легально проживали в Україні до 24 лютого на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, та які не можуть повернутись у безпечних та довготривалих умовах до своєї країни чи регіону походження.

За додатковою інформацією Міністерство закордонних справ просить звертатися до відповідних відомств у країнах-членах ЄС. Питання надання тимчасового захисту або статусу біженця є винятковою прерогативою компетентних органів країни перебування.

Статус біженця та статус особи під тимчасовим захистом суттєво відрізняються (у термінах прийняття рішення про надання статусу, свободу вибору місця проживання, можливості пересування, обсяг допомоги та іншого). Враховуючи, що кожна країна імплементує ці міжнародні статуси у власне законодавство з певними відзнаками, у міністерстві закордонних справ рекомендують приймати рішення щодо набуття того чи іншого статусу лише після отримання повної інформації від офіційних органів перебування.

Закордонні дипломатичні установи України оприлюднять контактну інформацію таких органів, а також посилання на відповідні першоджерела (зокрема, у перекладі українською) на інтерактивній мапі та сторінках посольств/консульств у Facebook.