Харків обороняється 15 днів. Російські окупанти хотіли "взяти" місто за три дні і кинули сюди третину зібраної на кордоні армії.

Коли план провалився, окупанти почали жорстоко знищувати місто. Найбільше постраждав спальний район Салтівка. "Градами", "Смерчами" та авіаударми тут знищено десятки багатоповерхівок. У цьому районі небезпечно перебувати: російська армія постійно обстрілює його з окупованих Циркунів і Липців.

Під час авіаційних нальотів та за допомогою випущених з території Бєлгорода крилатих ракет знищено десятки будівель у центрі Харкова: обласна адміністрація, СБУ, Нацполіція, один із корпусів ХНУ ім. Каразіна. Розбита до невпізнання вулиця Мироносицька. Постраждали бібліотека ім. Короленка, Художній та Історичний музеї, Оперний театр, філармонія та синагога.

У місті за час війни загинули щонайменше 300 людей, але ця цифра може змінюватися: рятувальники не встигають розбирати завали.

Щодня з Харкова евакуюються до 30 000 чоловік лише залізницею. Харків'яни їдуть на Західну Україну, Польщу, Словаччину, Угорщину, Німеччину. Більшість не набувають статусу біженця, щоб повернутися до Міста-героя відразу після перемоги.