Громадяни знову зберуться біля пам'ятника Шевченку, щоб затвердити звернення євромайданівців до Президента України.

Сім років тому, 21 листопада 2013 року, в Києві на майдан Незалежності вийшли перші громадські активісти, які наполягали на підписанні українським президентом і урядом угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Харків тоді випередив столицю: перші протести в місті почалися 19 листопада.

"Сидіти вдома не можна"

21 листопада, в суботу, харківський євромайдан, як і 7 років тому, збереться біля пам'ятника Кобзарю, щоб пригадати минуле і поговорити про майбутнє. Правда, в 2013 році Революція Гідності в місті починалася не тут.

Ще 19 листопада перші активісти вийшли на площу Свободи, до будівлі облдержадміністрації, з плакатами і прапорами України та Євросоюзу — вимагали у Віктора Януковича підписати угоду про асоціацію. Перший великий мітинг відбувся в Харкові відразу після київського, 22 листопада, на площі Свободи. А вже наступного дня Геннадій Кернес обгородив всю площу дротяним парканом і за прикладом Януковича почав ставити "йолку". У 2020-му все так само, як і сім років тому: на площі — Новий рік в листопаді, біля Тараса — революція.

Зібратися вирішили о 18:00, як і в 2013 році. Організатори довго думали, чи варто цього разу проводити мітинг, але бажаючих згадати минуле виявилося чимало.

"Люди бачать, що відбувається наступ реваншистських сил, і сидіти вдома не можна. Народ дуже наполягав і самоорганізувався. Рішення це нам непросто далося, але ми сподіваємося, що у нас всі відповідальні, свідомі, всі прийдуть в масках і будуть дотримуватися дистанції. Та й навряд чи буде багато людей" ,—повідомив KHARKIV Today координатор євромайдану Володимир Чистилін.

Члени євромайдану планують і інші активності на честь річниці. О 10:30 в Харкові почнеться автопробіг, який стартує від площі Героїв Небесної Сотні, крім того, активісти планують телеміст з іншими містами України і кілька прямих трансляцій в ZOOM.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Річниця євромайдану: обличчя Революції Гідності

Традиційно в заходах на честь Дня Гідності та Свободи беруть участь і можновладці, у вишах і школах, де вчилися харківські герої Небесної сотні Владислав Зубенко та Євген Котляр, теж проходили урочистості (третій загиблий, Юрій Паращук, в Харкові не вчився). Але цього разу річниці заважає і коронавірус, і те, що Революцію почали потроху забувати.

"По-різному влада реагувала. Останніми роками до нас ніхто не приходив", — говорить Володимир Чистилін.

Мітинг біля пам'ятника Шевченку буде присвячений не тільки спогадам. Організатори євромайдану готують резолюцію — 7 пунктів до сьомої річниці. Поки що текст — на стадії обговорення, але вже відомо, що він буде містити заклики зупинити реванш Антимайдану, припинити судові переслідування ветеранів війни та волонтерів, а також зберегти курс України на євроінтеграцію. Резолюцію відправлять Президенту України та іншим державним діячам.

Журавлі нікуди не летять

Напередодні сьомої річниці євромайдану в Києві розгорівся скандал навколо будівництва Меморіалу. 19 листопада правоохоронці прийшли з обшуками до Музею Революції Гідності. Співробітників музею підозрюють в розкраданні коштів, виділених на реконструкцію меморіального комплексу. Ще в 2018 році був проведений тендер на будівництво, але роботи так і не розпочато через розслідування злочинів, скоєних в центрі Києва в останні дні Революції — в лютому 2014 року.

У Харкові про будівництво Меморіального комплексу також говорять не перший рік. На відміну від столиці, тут ніякі дії прокуратури не заважають розпочати зведення монумента Героям Небесної Сотні на однойменній площі.

Проєкт пам'ятника давно лежить в міськраді. Свого часу його затвердили на першому в Харкові містобудівному конкурсі, який ініціювала громадськість, а не міськрада. Тодішній керівник облдержадміністрації Ігор Райнін обіцяв всебічну підтримку.

"У Харкові вже є площа Героїв Небесної Сотні. І ми обов'язково вирішимо питання установки пам'ятника на цій площі. Яким буде цей пам'ятник, вирішить громадськість", — заявляв в 2016 році майбутній керівник обласного партійного осередку "ОПЗЖ".

Конкурс проводили у два етапи, взяли участь більше 20 проєктів авторів з різних міст України. В онлайн-голосуванні взяли участь понад 1000 харків'ян. У підсумку вибрали роботу харківського архітектора Олександра Грешнова. 23 травня 2018 року її презентували в прес-центрі інформагентства KHARKIV Today.

Проєкт являє собою ключ журавлів зі сталі, закріплений на стовпах на висоті 11 метрів над землею. Таким чином створюється враження, що над площею летять птахи.

У 2018 році проєкт передали міськраді. Чиновники, на подив, схвалили.

"Проєкти, які були запропоновані раніше, були не такими цікавими. Те, що я побачив в останній інтерпретації, мене вразило, це нове рішення", — заявив у 2018 році Ігор Терехов.

З тих пір проєкт пам'ятника так і лежить десь в надрах мерії. Його реалізація, за даними оргкомітету євромайдану, зажадає десятків мільйонів гривень, тому що мова йде про реконструкцію всієї площі Героїв Небесної Сотні, установку досить складної конструкції зі сталі, обладнання паркової та дитячої зон та встановлення освітлення. Поки що у чиновників міськради — зовсім інші пріоритети. Перед виборами підлеглі Кернеса реконструювали сквер "Стрілка", Молодіжний парк і Саржин яр, вклали сотні мільйонів у сад Шевченка і зоопарк.

Зараз, коли вибори вже пройшли і можна було б подумати про реконструкцію не тільки центральних площ, думати про це нікому: мер лікується в Берліні, а без нього подібних рішень в міськраді не приймають, тому журавлі все ще нікуди не летять.

Автор: Олена Павленко