Геннадій Кернес був найвідомішим у світі харків'янином. Зухвалий, розумний, амбіційний, безпосередній в спілкуванні, вічно не в ладах з законом, але вміє з усіма домовитися — такий же суперечливий, як і місто, яке його породило. Мер залишиться одним з головних символів Харкова навіть після смерті.

Доля Геннадія Кернеса — типова історія успіху людини часу змін. Хлопчик з міської околиці, пролетар, потім — член кримінального угрупування, засуджений, бізнесмен, політик, державний діяч. KHARKIV Today згадує, як жив найвідоміший міський голова.

Гепа і глобус

Майбутня знаменитість народився 27 червня 1959 року в родині Адольфа Лазаревича і Анни Абрамівни Кернес. Його батько працював робітником на заводі "Світло Шахтаря", згодом очолив конструкторське бюро. Про матір відомо, що вона була бухгалтером. Сім'я жила на Нових Будинках, тоді — міській околиці.

Крім сина Геннадія, в сім'ї виховувалася ще й дочка Вікторія, але про сестру мера дуже мало що відомо. У 2011 році на зустрічі випускників 82-ї гімназії, яку закінчив Геннадій Кернес, його однокласник згадав, що сестра ходила в один з ними клас — значить, вони з Геннадієм або були двійнятами, або мали різницю у віці близько року. Більше про її долю нічого дізнатися не вдалося, сам Кернес ніколи не згадував про існування сестри.

Тоді ж однокласники розповіли, що прізвисько Гепа мер отримав ще за шкільною партою, був він хлопчиком спортивним, але неслухняним, любив футбол, організовував футбольні матчі і навіть одного разу забуцав шкільний глобус.

Після школи Геннадій Кернес вступив до будівельного ПТУ і вивчився на кресляра-конструктора, але за фахом працювати не став, постійно міняв місця роботи. Трохи попрацював слюсарем у батька на заводі, трохи займався розливом молока, був навіть годинникарем. Але з початком перебудови основна діяльність майбутнього політика була не на поверхні, а в тіні. У цей час створюються кооперативи, на вулиці Харкова виходять фарцувальники, наперсточники, з'являються перші цеховики — і така діяльна людина, як Кернес, не могла не взяти в цьому участь.

Таємні роки

Час приблизно з середини 80-х і до початку 90-х у біографії Геннадія Кернеса покритий туманом. Він сам завжди дуже не любив, коли його запитували про те, чим він займався в ті роки. За неофіційними даними, Кернес брав участь в організації схем з грою в наперстки, махінаціях з чеками валютних магазинів "Берізка", засновував кооперативи. Сам він називав ці роки помилками молодості.

"Не можна нікому навішувати ярлик, це неправильно", — кілька разів заявляв мер в інтерв'ю.

Є ще одна дивна деталь тих часів — довідка про психічне здоров'я, затребувана прокуратурою в 1990-му році. У ній сказано, що котрийсь-там Геннадій Адольфович Кернес перебуває на обліку в психдиспансері.

Такі довідки в кінці 70-х — початку 80-х часто брали, щоб відкосити від армії. Зараз не можна стверджувати, чи була вона "липовою" чи Геннадій Кернес дійсно страждав від психічного розладу. Як би там не було, від в'язниці вона не врятувала: в 1990-му році його засудили за шахрайство на три роки. Вийшов Кернес через два.

"Два роки (відсидів, — Ред), після чого був виправданий. Якщо я був виправданий, то значить, ні за що", — скаже він згодом в інтерв'ю Дмитру Гордону.

Сів Кернес ще в Радянському Союзі, а вийшов вже в незалежній Україні. Для нього почався зовсім інший етап життя.

Бізнесмен, секретар, депутат

На початку 90-х почалася велика приватизація, і майбутній міський голова не ґавив. Мабуть, ще до в'язниці йому вдалося накопичити певний капітал, який Кернес вклав в нерухомість і акції. За допомогою приятеля Валентина Дулуба, який тоді очолював харківське відділення Фонду Держмайна, Кернес стає власником Центрального будинку побуту, Центрального комісійного магазину і декількох ліквідних об'єктів. Він засновує "НПК-Холдинг", банк, юрфірму, навпіл з Арсеном Аваковим володіє 7 каналом і телекомпанією "АТН". Медіаактиви стануть хорошою підмогою для політичної кар'єри.

Вона почалася в 1998 році, коли Кернес вперше виграв вибори до міськради. Він заснував депутатську групу "Новий Харків — нові можливості". Він був активним депутатом: часто з'являвся біля мікрофона, на своєму каналі критикував тодішнього мера Михайла Пилипчука. У 2002 Кернес переобирається до міськради з тріумфальним успіхом: за нього голосують 80% виборців округу. Тоді ж молодий політик вперше стає секретарем міськради при мерові Володимирі Шумілкіні, але свариться з ним за лічені дні і його "викидають" з посади.

Кернес вже тоді демонструє своє феноменальне чуття і здатність тримати ніс за вітром. Коли в 2004 році розгорається протистояння між "помаранчевим" і "біло-блакитним" табором, він ставить на майбутнього переможця Віктора Ющенка. Але вірність цьому сюзерену політик збереже ненадовго — втім, як і всім наступним.

Дружини і сини

Геннадій Кернес був офіційно одружений двічі. Перша дружина, Оксана Василенко, з'явилася в 1982 році, Кернесу тоді було 23 роки. У шлюбі народився син Кирило Кернес, який зараз засідає в облраді. Шлюб розпався через три роки.

Наступна офіційна супутниця життя виникла вже в кооперативні часи. У 1988 році Геннадій Кернес одружився з Галиною Приваловою, яка народила йому сина Даниїла, але і з нею кооперативний ділок незабаром розлучився.

В середині 1990-х поряд з бізнесменом і тоді вже початківцем- політиком з'являється столична світська левиця Оксана Гайсинська, дочка прокурора Києва. Вони так і не одружилися, але цей союз виявився довічним. Геннадій і Оксана сходилися і розходилися, свого часу ходили чутки, що політик піднімає на супутницю руку, вона навіть в 2003 році подавала заяву до міліції, але забрала після того, як Харків прикрасили білборди з плакатами "Оксана, прости. Гена". Спільних дітей у цьому шлюбі не було, але син Оксани Родіон Гайсинський називав Геннадія Кернеса татом.

Після поранення в 2014 році Геннадій Кернес переписав на Оксану Гайсинську все своє майно. Вона до останнього дня залишалася поруч з ним у Берліні.

Міша і Геша

На виборах міського голови в 2006 році Геннадій Кернес організував кампанію свого друга, нардепа Михайла Добкіна, у якого він був помічником на громадських засадах. Вони обидва на той час вступили до "Партії регіонів" і пішли в опозицію до мера Володимира Шумілкіна і його покровителя Арсена Авакова.

Михайло Добкін тоді виграв у Володимира Шумілкіна, став міським головою, а Кернеса з його подачі обрали секретарем.

Через півроку в мережу потрапляє ролик про те, як Добкін записує передвиборче звернення, Кернес ним керує. Політики прокинулися зірками російськомовного інтернету і стали відомими далеко за межами Харкова.

Взимку 2006 на всю Україну прогриміла "справа Клочківської". Геннадій Кернес тоді "воював" з бізнесовими і політичними конкурентами, братами Протасами. 16 грудня відведену їм під забудову ділянку відбивають силою. Це назвуть мирним мітингом, але на ділі під керівництвом Добкіна і Кернеса десятки боксерів побили захисників забору.

Суддя Шестак потім замне справу в суді. Кернес відтоді буде нерідко вдаватися по допомогу незаконних бандформувань. Їх будуть називати по-різному: білі рукавички, муніципальна охорона і небайдужі харків'яни. Вони будуть з'являтися щоразу, коли потрібно буде придушити громадянський спротив.

З тих пір відносини Кернеса і громадянського суспільства ніколи вже не будуть хорошими. Апогеєм конфлікту стала масова вирубка дерев у парку Горького. Опір придушували ті ж "муніципальні охоронці", що і на Клочківській, але під дружне засудження світової спільноти дорога через парк була побудована. У народі її звуть Гепаштрассе.

За роки роботи секретарем міськради на Кернеса двічі здійснювали замах, один раз силою приводили до міліції для дачі свідчень і судили разом з Добкіним за зберігання наркотиків, але виправдали.

Вся повнота влади

У 2010 році Янукович призначає Михайла Добкіна головою облдержадміністрації, в Харкові необхідно проводити вибори. Від "Партії регіонів" балотується Геннадій Кернес, від опозиційної "Батьківщини" — його колишній соратник Арсен Аваков. Ця кампанія запам'яталася журналістам і політологам як жорстока і брудна. Кернес переміг з результатом 30,9% голосів, Аваков набрав 29,46%. Спостерігачі заявляли про численні порушення, Аваков і Юлія Тимошенко довго судяться з Кернесом, але програють.

У Харкові починається десятиліття Кернеса. Аваков залишає країну, іншого політика, який міг би протиставити себе всемогутньому "Гепі", в місті немає. Кернес зачищає під себе інформпростір: "Харьковские известия" за бюджетні гроші співають меру дифірамби, аваковський А / ТВК провайдер не випускає в ефір, його ж АТН позбавляється доступу на 7 канал. У місті встановлюється абсолютна інформаційна монополія Геннадія Кернеса.

Мер вміло працює з виборцями. Ремонт в парку Горького, борги за який тягнуться за Харковом досі, Кернес презентує як особисте досягнення, харківський Діснейленд. Згодом цей фокус буде повторюватися на всіх реконструкціях.

Абсолютна влада "Михайла та Геші" триває аж до Революції Гідності. У 2012 році Харків успішно приймає Євро-2012, що додає Кернесу очок. Але під час Майдану він поставив не на ту конячку. Завжди прозорливий Кернес цього разу промахнувся, відкрито підтримавши Віктора Януковича і навіть, як подейкували тоді, спонсоруючи тітушок, які били євромайданівців. У лютому Янукович ганебно тікає з України через Харків, а Добкін і Кернес слідом за ним, на ходу встрибуючи до машини.

Через кілька днів Кернес повернеться літаком з Відня, переговоривши там з Коломойським, але вже 1 березня разом з Добкіним виступає перед натовпом під триколорами. Мирний мітинг закінчився стріляниною і побиттям євромайданівців. Насамкінець спецназ зачищає обладміністрацію від "русского мира", там оселяється голова ХОДА і Кернесу волею- неволею доводиться прийняти правила гри.

Блискучий етап його першої каденції перериває куля снайпера під час пробіжки в квітні 2014 року.

Друге пришестя

Всупереч невтішним прогнозам, Геннадій Кернес вижив, але виявився прикутим до інвалідного візка до кінця своїх днів. Куля снайпера зачепила життєво важливі органи, в тому числі легеню, що виявиться фатальним у коронавірусному 2020-у.

Деякий час Кернес активно намагається встати на ноги, але після кількох операцій, схоже, упокорюється зі своїм становищем. У 2015 році він виграє вибори повторно, цього разу — начисто. За нього голосує 65% виборців.

. 

Єдиновладдя в Харкові цементується. На всіх грошових "потоках" стоять люди мера: наближені до Кернеса і його чиновників компанії виграють більшість тендерів. Другу каденцію трохи затьмарюють суди. Кернеса і його охоронців звинувачують у побитті двох євромайданівців в січні 2014 го, суди в Полтаві тягнуться роками  до теперішнього часу.

Політичні пристрасті мера коливаються, як і раніше. Кернес завжди за чинну владу: і при Порошенку, і при Зеленському. Парламентський забіг 2019 року виявився для нього невдалим, партія мерів "Довіряй ділам" на виборах провалилася. Але в Харкові позиції міського голови залишалися непохитними: в 2020 році він, перебуваючи при смерті, виграв вибори, за нього проголосувало 60% виборців. Деякий час плодами його слави будуть користуватися соратники, які зараз переділили Харків по-новому, але велика епоха закінчилася. З 2021 року для Харкова почнеться зовсім інше життя.

Автор: Олена Павленко