9 травня завжди було знаковим днем для Геннадія Кернеса в передвиборчих перегонах. Навіть в умовах карантину він не відмовляється від ідеї підбадьорити ядерний електорат.

9 травня в Харкові, починаючи з 2015 року, не проходить без сутичок на Меморіалі в Лісопарку. Причиною конфліктів часто стає порушення закону про декомунізацію учасниками "Безсмертного полку", які люблять вийти на парад із забороненою в Україні георгіївською стрічкою. Кернес завжди використовував тему ностальгії частини харків'ян за радянським минулим у своїх інтересах, але в цьому році на шляху у нього став карантин.

Що таке "Безсмертний полк"?

Ідею параду з портретами загиблих на війні родичів придумали не в Кремлі і навіть не в Москві. Ще в радянські роки в багатьох містах СРСР школярі різних міст виносили на Паради перемоги портрети місцевих ветеранів. У 2011 році троє журналістів із Томська оголосили акцію "Безсмертний полк": вони помітили, що все менше ветеранів приходять на паради та закликали онуків і дітей принести їх портрети.

Перша акція була локальною і нечисленною, але вона потрапила в новини на російських телеканалах. У 2012 році в Росії виріс запит на патріотичну, радянську тематику, акцію рекламували на федеральних каналах, до неї підключилося ще 15 міст. З цього моменту безпекою маніфестацій "полку" займається ФСБ, але, за деякими даними, і не тільки безпекою.2013 рік став піковим для пропаганди "великого радянського минулого": акції "Безсмертного полку" почали проводити в Україні і Казахстані.

З початку війни на Донбасі скромна ініціатива дітей і онуків ветеранів Другої світової війни перетворилася на справжнє "побєдобесіє": на паради в Москві, Донецьку та Севастополі, поряд з дітьми і внуками справжніх ветеранів, почали виходити учасники донбаських бандформувань. У 2016 році так звана прокурор Криму Наталія Поклонська винесла на марш замість портрета діда-фронтовика портрет імператора Миколи II Романова.

Зауважимо, що з 2016 року в Білорусі марші "Безсмертного полку" 9 травня заборонені, а в білоруській пресі іноді можна зустріти нарікання на те, що в Мінську не купиш георгіївську стрічку, незважаючи на те, що вона не під забороною.

В Україні з 2014 року марші "Безсмертного полку" ніколи не проходили без зіткнень. Щоразу учасниками маніфестацій, крім справжніх спадкоємців ветеранів, ставали члени проросійських партій і рухів. Наприклад, в Харкові найактивнішими учасниками "полку" були члени КПУ.

Представники Інституту національної пам'яті неодноразово критикували організаторів "Безсмертного полку" за те, що вони використовують заборонену в Україні символіку: георгіївські стрічки, які стали символами окупації Донбасу, і радянські прапори.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Мемориале в Харькове произошла потасовка между "бессмертным полком" и националистами

"Що стосується акції "Безсмертний полк", сам задум увічнити пам'ять загиблих у війні хороший. Але в тій формі, в якій він нам прийшов з Російської Федерації, він неприйнятний. У той же час, публічна демонстрація орденів, які людина заробила своїм внеском в перемогу у Другій світовій війні  — не під забороною. Ордена на кітелі ветеранів не підпадають під дію закону про декомунізацію. У нас є закон, який забороняє використання георгіївської стрічки, тому що вона становить небезпеку для держави Україна", — так пояснила KHARKIV Today офіційну позицію Інституту національної пам'яті керівник його Північно-Східного підрозділу Марія Тахтаулова.

У Вінниці та Запоріжжі місцева влада намагалася заборонити "Безсмертний полк" через суд, але безуспішно. У Харкові акція завжди проходила з мовчазного схвалення мерії.

Пора труснути  Жуковим

Примітною з точки зору місцевої політики стала акція "Безсмертного полку" в 2019 році. Геннадій Кернес тоді активно готувався до парламентських виборів. По кожному округу в парламент обиралися дружні йому кандидати, кожного з яких він підтримував появою разом на публічних акціях.

9 травня він не відступив від традицій і з'явився на Меморіалі в супроводі відразу декількох "брелків": Вадима Писаренка, Вадима Рабіновича, Анатолія Денисенка та Володимира Мисика, жоден з яких, втім, до парламенту не потрапив. А напередодні на своїй сторінці в Facebook заявив про те, що стало головним лейтмотивом його виборчої кампанії. 8 травня Кернес просив харків'ян підтримати петицію про демонтаж волонтерського намету з майдану Свободи і повернення імені Маршала Жукова проспекту Петра Григоренка.
 

Петиції швидко набрали потрібну кількість підписів, хоча міськрада була помічена в маніпуляціях. Незважаючи на те, що на імені маршала Жукова Геннадій Кернес побудував виборчу кампанію своєї партії "Довіряй ділам", згодом вона розчинилася в "Опозиційному блоці", який на виборах провалився, набравши лише трохи більше 3%.

У жовтні цього року, якщо не буде введено надзвичайний стан у зв'язку з пандемією коронавірусу, в Україні відбудуться місцеві вибори. Судячи з того, що Геннадій Кернес знову дістав з рукава карту Перемоги, нових ідей в команді мера не з'явилося, і маніпуляції пам'яттю про радянське минуле стануть одним із наріжних каменів його передвиборчої кампанії. Використовувати День Перемоги в тому вигляді, в якому Кернес його використовував в минулому році, вже не вийде — масові акції в Україні заборонені. Однак мер не проґа́вив шанс нагадати про свою позицію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зачем Кернесу нужен Жуков: ставки на будущее и ностальгия 

"Закликаю всіх, кому дорогі і День Перемоги, і пам'ять ваших великих предків, які цей день "наближали, як могли ", приєднатися до акції "Полк Безсмертної Перемоги" не виходячи з дому. Я закликаю вас 9 травня, рівно о 12:00, вийти на балкони ваших квартир ыз фотографіями ваших дідів і прадідів і провести загальноміську хвилину Мовчання, Пам'яті та Подяки їх подвигу", — написав мер у своїх соцмережах.

Поки харків'яни жартують, що самому мерові доведеться прилаштувати балкон до готелю "Національ", де він проживає, щоб взяти участь в акції, Інститут національної пам'яті не заперечує проти проведення заходу на балконах, головна умова — не вивішувати на балкони георгіївські стрічки.
Якщо проводити паралелі з минулим роком, то напередодні Дня Перемоги можна очікувати від Кернеса чергової програмної заяви — не виключено, що він вирішить перейменувати на честь радянських діячів ще якусь вулицю.

Автор Олена Павленко