У 2017 році Кабінет міністрів України затвердив Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки. Відповідно до неї, до 2026 року повинні закритися всі інституційні установи. Серед них  — спеціальні школи, де проживають понад 15 учнів. До таких відноситься Харківська спеціальна школа імені В. Г. Короленка.

Зберегти право батьків на вибір навчання дітей намагаються народні депутати. 12 лютого з робочим візитом вони побували в школі ім. Короленка, де повідомили про реєстрацію тимчасової слідчої комісії, яка повинна розібратися з причинами і наслідками прийняття стратегії реформування системи інституційного догляду.

Раніше голова Харківського обласного осередку партії "Слуга Народу" Павло Сушко ініціював створення робочої групи в складі комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, яка зайнялася розглядом стратегії. Через деякий час Міністерство соціальної політики погодилося з необхідністю внесення змін у відповідне розпорядження Кабміну про спеціальні школи. Тому з 16 січня запустили обговорення стратегії, подати пропозиції можна до 16 лютого.

Виключати чи ні спеціальні школи з переліку установ, які повинні закритися до 2026 року, буде вирішувати Кабінет міністрів і Верховна Рада.

"Зараз завдяки депутатській групі, нашим батькам, юристам на сайті Мінсоцполітики є обговорення про внесення змін — щоб виключити саме спеціальні школи. Потім Кабінет міністрів або Верховна Рада прийматимуть рішення — виключати спеціальні школи з стратегії або продовжувати реформування. Про прогнози не можу сказати, поки йде обговорення", — пояснив заступник директора з виховної роботи школи ім. Короленка Андрій Орлов.

Після затвердження стратегії в Україні закрилися 59 установ інституційного догляду, куди визначили дітей.

Перед новим навчальним роком батьки дітей з інвалідністю зіткнулися ще з однією проблемою — Кабмін прийняв постанову №586, якою зобов'язав видавати дозволи на зарахування дітей на цілодобове перебування в спеціальній школі, проте отримати їх було дуже складно: часу відвели мало, потрібно було обійти багато інстанцій і довести причину влаштування дитини до спецшколи.

Пакет документів приймав орган опіки та комісія із захисту прав дітей, серед них були акт оцінки потреб сім'ї та висновок комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами. На думку Павла Сушка, така процедура , — знущання над дітьми та батьками. Цим питанням, а також питанням закриття спеціальних шкіл займеться тимчасова слідча комісія.

"Я був ініціатором створення тимчасової слідчої комісії. Щоб на найвищому рівні ми розібралися з причинами і наслідками дій цієї стратегії, — що сталося з тими дітьми (прим. , — учнями шкіл, які закрилися), які були порушенням прав батьків і дітей. Буде розслідувати, чому не видавали дозволи. Постанова про слідчу комісію пройшла регламентний комітет. Буде найближчим часом винесена до зали Верховної Ради. Я впевнений, що всі наші колеги підтримають і комісія запрацює, — сказав Павло Сушко. — Ми зараз напрацьовуємо законопроєкт про захист спеціальних шкіл, в цілому спеціальної освіти. Щоб ніякому чиновнику в голову не прийшло реалізувати таку постанову".

Сьогодні в школі ім. Короленка навчаються 184 вихованці (сюди входить і дитячий садок), проживає 61 учень з 11 регіонів України. Наступного року школа відзначає 135-річчя. Майже всі випускники вступають до вищих навчальних закладів, успішно освоюють професії юриста, філософа, музиканта, спортсмена, журналіста, хтось повертається до школи викладачем.

Учням школи ім. Короленка вивчати біологію допомагає Тетяна Олександрівна. Колись вона сама була тут ученицею, перед цим навчалася у звичайній загальноосвітній школі, тому може порівнювати підходи до навчання. Школа ім. Короленка дала тверду базу, з якої випускниця вступила до двох університетів. Третю освіту здобуває зараз.

"Я — випускниця цієї школи, мала можливість порівняти зі звичайною школою, оскільки спочатку навчалася у звичайній школі. Там немає стільки засобів наочності, за допомогою яких діти зі зниженим зором могли б навчатися і отримувати високий рівень знань. Завдяки нашій школі я змогла вступити до двох вищих навчальних закладів, зараз закінчую третій. Закінчила Національний аерокосмічний університет (спеціальність — психологія). Друга освіта — вчитель біології. Третій навчальний заклад — університет ім. Драгоманова (тифлопедагогіка)", — розповіла Тетяна Олександрівна.

Висновки про навчання в спеціальній і звичайній школі зробила і учениця 9 класу Єлизавета. Ще в минулому році, коли дівчинка перейшла в школу ім. Короленка, вона не знала жодної літери шрифтом Брайля. Сьогодні добре читає і пише, ходить на факультет журналістики, і головне, — спілкується з однолітками.

"Набагато краще навчатися тут. Тому що мені тут дуже комфортно. Я змогла навчитися читати. Там я не читала, не писала два роки. І з класом своїм майже не бачилася, була завжди сама, з учителем один на один. А тут є колектив, де я можу спілкуватися", — пояснила Єлизавета.

Діти в школі ім. Короленка навчаються 12 років, при цьому за змістом програма не відрізняється від загальноосвітньої школи. Тут більше часу приділяють дитині. Щоб вивчити розташування країн на карті, учитель географії підходить до кожного учня, бере його руки в свої і направляє. Парти розставлені по колу. Уміння працювати з картами допомагає вихованцям школи створювати маршрути для самостійного пересування.

Звичайні школи поки не пристосовані до навчання дітей з порушенням зору або слуху, вважає заступник директора школи ім. Короленка Андрій Орлов.

"Ми хочемо, щоб нас з цієї стратегії виключили, оскільки зараз та система інклюзії, яка існує в Україні, не зовсім підготовлена ​​до того, щоб вчити таких дітей. Ми не проти інклюзії. Але хочемо, щоб діти не залишилися поза освітою. Тут діти отримують повну комплексну освіту, не тільки середню, а й розвиток. В рамках інклюзії, на жаль, не всі батьки зможуть дозволити собі отримувати позашкільну освіту", — зазначив Орлов.

Щоб спеціальні школи не зачинилися, в стратегії реформування системи інституціонального догляду і виховання дітей на 2017-2026 роки потрібно додати лише одну фразу — "крім спеціальних шкіл". Доля таких шкіл поки залишається невідомою і знаходиться в руках чиновників.

"Чому уповноважений з прав дітей Микола Кулеба знищує такі школи? "Ми ж за права дітей", каже. Права дітей порушуються. Право на освіту, в першу чергу. Право на безпеку, коли їх відправляють в звичайну школу, коли немає альтернативи. Право на захист, коли дитина не може соціалізуватися. Тому у мене питання. Чому таке відбувається руками наших чиновників? Думаю, запитаємо у нього всі разом, усією Верховною Радою, після результатів тимчасової слідчої комісії, яку ми зареєстрували", — підсумував нардеп Павло Сушко.

Відзначимо, під час робочого візиту до Харкова нардепи від "Слуги народу" також побували в гуртожитку громадської організації "Українське товариство сліпих" (вулиця Коцюбинського, 13), яке ні разу за 70 років не ремонтували. Цим питанням також буде займатися тимчасова слідча комісія Верховної Ради.

"Будемо спілкуватися з місцевою владою, щоб зрозуміти, чи може вона прийняти на баланс без додаткових умов, будемо направляти звернення до правоохоронних органів, щоб вони перевірили діяльність підприємства, до відомства якого належить гуртожиток. За словами людей, поки я зрозумів, що там не все в порядку", — сказав голова партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко.