Будівництво храму в зеленій зоні на Московському проспекті призведе до протестів місцевих жителів і судового позову від активістів.

Надійна харківська прикмета свідчить: якщо Геннадій Кернес забудовує парки і зводить храми —скоро вибори. У 2010-му році тоді ще секретар міськради пиляв дерева в парку Горького, в 2013-му — забудував невелику зелену зону за Дзеркальним струменем величезним храмом Дружин Мироносиць, в 2020-му піде на місцеві вибори з храмом Святого Духа в сквері ДК ХЕМЗ.

Мер хотів храм в цьому році

Сквер між Московським проспектом і вулицею Броненосця Потьомкіна був розбитий в середині 60-х років минулого століття, після будівництва будинку культури заводу ХЕМЗ. Тут були алеї, галявини і дитяча ігрова зона, оформлена в стилі казок Пушкіна. Про цей період зараз нагадує хіба що голова богатиря, в якій раніше зберігали парковий інвентар.

Зелена зона не перебудовувалася і не реконструювалася дуже давно, тому оголошення міського голови про початок ремонту виглядає закономірним. Однак реконструкція по-харківськи ніколи не передбачає відновлення первісного вигляду. Виявилося, що міський голова хоче бачити на цій території храм, оточений футбольними та баскетбольними майданчиками.

"Алеї впорядкуємо, побудуємо кілька дитячих містечок, тренажери, спортмайданчик. У цих місцях був храм Святого Духа, одна з найбільших парафій, більшовики підірвали його в 1937 році, а батюшку розстріляли", — заявив Геннадій Кернес минулого тижня.

Храм Сходження Святого Духа на апостолів на Московському проспекті побудували в 1854 році, але стояв він зовсім не на місці скверу ДК ХЕМЗ.

15 травня місце під майбутнім храмом освятив митрополит УПЦ Московського патріархату Онуфрій, а після передав почесні грамоти від київського патріарха, теж Онуфрія, Геннадію Кернесу і Олександру Харченку, директору "Житлобуду-1" і основному меценату будівництва. Будівельна організація Олександра Харченка зводила майже всі нові храми Московського патріархату в Харківській області: за його ж словами, за 25 років їх було 26.

Архітекторами виступили Павло і Сергій Чечельницькі, проєктом майбутнього храму вони зайнялися відразу після Нового року.

"Храм Сходження Святого Духа на апостолів — це дуже рідкісна назва для храму, на території колишнього СРСР таких небагато. Храм з цією назвою є в Троїце-Сергіївській Лаврі (Росія, Московська область, — ред.), Тому ми дещо взяли і звідти", — розповів KHARKIV Today Павло Чечельницький.

Храм буде займати невелику площу 10х10 м. кв., але він буде високим, 40 метрів, це, за словами архітектора, приблизно як 12-поверховий будинок. Поки що незрозуміло, як будуть заводити комунікації до будівлі — каналізацію, водопровід і електрику. Зараз в сквері їх немає. Є певні труднощі і з тим, як пов'язати церкву, футбольні майданчики та лавочки в єдиний архітектурний ансамбль. За словами Павла Чечельницького, над храмом і реконструкцією парку працюють дві різні команди, які тільки починають налагоджувати контакт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  За три роки на ремонт лікарень у Кернеса витратили вполовину менше, ніж на реконструкцію саду Шевченка

Довго сперечалися і про терміни здачі храму. Геннадію Кернесу потрібно було отримати храм до виборів в жовтні, але це суперечило правилам будівництва.

"Мер хотів, щоб ми його відкрили в цьому році, але я категорично проти. Будується храм з цегли, потім штукатуриться. Цегла трохи осідає, штукатурка буде обсипатися, і почнуть говорити, що архітектори і будівельники погано зробили", — говорить Павло Чечельницький.

За інформацією міськради, відкриття все-таки перенесли на наступний рік.

Провокація конфликту

Кожного разу спроби мера заробити політичний рейтинг стикаються з протистоянням з боку активних городян. Так було в 2010-му році, коли під проводом тоді ще секретаря міськради Кернеса почалася прокладка дороги через парк Горького, і в 2013-му, коли будівництво храму Дружин-Мироносиць зустріло запеклий опір місцевих жителів, яким величезна церква закривала вид з вікна, і активістів, які борються за збереження єдиного архітектурного комплексу скверу за Дзеркальним струменем.

Непорозумінням місцеві жителі і активісти зустріли плани мера і зараз.

"Там зараз вже дуже нездорова ситуація. Мешканці кажуть, що це єдине зелене місце, тихе, де вони можуть відпочити. У районі є ще один сквер, але там більш гучне і прохідне місце. Одна місцева жителька розповіла, що коли вона була ще школяркою, в 60-і роки, вона з однокласниками садила там дубову алею, їй буде сумно, якщо вона буде знищена", — розповіла KHARKIV Today координатор громадського руху "Зелений фронт" Ірина Гончарова. Вона не вірить, що церкву і сквер вийде побудувати без знищення частини зелених насаджень, для храму і спортивних майданчиків в сквері просто не вистачить місця.

Місцеві жителі звернулися до "Зеленого фронту" з проханням захистити зелену зону. Вони потерпають від незручностей вже зараз: територію скверу огородили будівельними парканами, людям складно потрапити на зупинки громадського транспорту. На думку координатора громадського руху, така діяльність з боку міського голови є своєрідною передвиборчою провокацією.

"Вони все закрили, поставили охорону — напевно, вони думають, що ми прийдемо ламати паркан, вони цього дуже хочуть, вони хочуть просто повторити ситуацію з храмом Дружин Мироносиць. Але цього не буде", — говорить Ірина Гончарова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Будівництво в саду Шевченка: шашлик на даху і обід у екс-регіонала

У цій ситуації існує ще один потенційний конфлікт: між УПЦ МП і Єдиною помісною церквою України. У минулому році представники ПЦУ зверталися до мерії з проханням виділити їм ділянку для будівництва храму в районі площі Захисників України, але отримали відмову. В результаті на гроші мецената була куплена ділянка біля універмагу "Харків", проте на будівництво грошей вже не залишилося. Московський же патріархат безкоштовно отримує від міста не тільки ділянку, а й храм їм будує екс-депутат міськради і почесний харків'янин за сприяння мера. Таке відверте заступництво одній з єпархій з боку світської влади та протидія іншій може спровокувати міжконфесійний конфлікт.

Поки що активісти "Зеленого фронту" не думають виходити на акції протесту, але шукають можливості оскаржити рішення про виділення земельної ділянки під будівництво в суді.

Автор: Олена Павленко