У газетних репортажах минулого часто можна зустріти рубрику «Слідами минулих публікацій», вельми очевидно, що цю замітку можна віднести до такої рубрики. Минуло зовсім небагато часу з того дня, як на сайті KHARKIV Today вийшла замітка про сад «Тіволі», залишки якого і сьогодні носять цю назву. Тоді побіжно я торкнувся власників цієї великої садиби, яка заснована була фон Мінстером, а двоповерховий кам'яний будинок на розі Благовіщенській та Дмитрівській вулиць побудувала в 1843-1844 роках дружина підпоручика Сави Васильовича Абази Варвара Сергіївна, уроджена Цурикова. На 1874 рік садиба належала купцеві, спадковому почесному громадянину Миколі Олександровичу Гладкову та його дружині Надії Дмитрівні. Ось про них і буде моя нинішня розповідь.

Сьогодні будинок Абаз-Гладкових прихований від очей перехожих, оскільки з Благовіщенській (№ 30) та Дмитрівській вулиць (№ 14) він закритий сучасним будинком, а зліва його приховує Театр музичної комедії. Високий паркан і ворота відокремлюють його з боку сада «Тіволі». Цей будинок точно міг би бути пам'яткою архітектури: хоча у вцілілому фасаді можна побачити риси типової архітектури, іншої подібної будівлі у Харкові немає.

Покритий моторошною штукатуркою фасад двоповерхового будинку неодноразово перебудований в радянські роки і недавні часи. Ми бачимо не тільки невластиві йому металопластикові вікна; прорубаний вхід, де його не повинно бути; металеві стяжки, якими власник намагається зберегти цілісність будівлі; тріщини, які говорять про те, що його стіни заповнюються вологою, але також і те, що будівля втратила численні елементи часів пізнього класицизму. Моторошні прибудови спотворюють цей колись багатий будинок!

Чим же він знаменитий і цікавий для харківців? По суті, сьогодні це єдина будівля, яка хоча б частково пов'язує нас з родиною Квиток, адже в ньому як мінімум до 1904 року розташовувалася значна частина колекції з палацу Квиток в Основі. Крім трьох десятків картин, серед яких роботи відомих майстрів кінця XVIII століття, Гладкови зберігали фамільний ампірний сервіз Квиток, доповнений порцеляновим посудом російських, західноєвропейських і китайських майстрів, а крім них два порцелянових канделябри XVIII століття вище людського зросту, привезених з Відня, і ще цілий ряд порцелянового посуду угорських майстрів. Частина меблів і люстри стилю ампір також перейшли в цей будинок з колекції Квиток. 

Крім зібрання Квиток власник будинок Микола Гладков викупив для зали меблі XVIII століття з маєтку графа Кочубея. В одній з віталень були меблі початку XIX століття з карельської берези з бронзою, в інший вітальні і будуарі розташовувалася меблі російської фабрики Матвія Шміта (Шмідта). У кабінеті власника був гарнітур червоного дерева з позолоченою бронзою із зібрання графа Строганова.

Стіни цього будинку прикрашали картини Айвазовського, принаймні відомо сім полотен, гравюри, мініатюри зі слонової кістки, картинки на склі XVIII століття. Ще одна колекція потрапила до Гладкових від купців Акименко, в ній були і старі, і нові майстри живопису. У кімнатах стояли бронзові статуетки. І все це було доступно для відвідування і огляду за згодою власників. 

Після смерті Надії Дмитрівни Гладковій її сини поділили маєток і Лев Миколайович Гладков, який не мав схильність до мистецтв, успадкував будинок на розі Благовіщенській та Дмитрівській вулиць, залишив собі лише частину унікальної для Харкова колекції, його надихали західноєвропейські майстри живопису. Більша ж частина перейшла його братові Володимиру, який до 1913 року перевіз її у власний будинок на вулицю Сумську, 31.

Можливо, садибний будинок Гладкових на розі Благовіщенській та Дмитрівській зберігає ще залишки свого внутрішнього оздоблення, і, може бути, ця замітка викличе цікавість власників і ми дізнаємося деталі цієї привабливої для краєзнавців та істориків будівлі.

Автор: А. Парамонов