1 квітня стартує другий етап медичної реформи. Чимало лікарень вже готуються до скорочення ліжок, персоналу і цілих відділень — на їхнє утримання не вистачає коштів.

Лікарів декількох харківських лікарень попереджають про те, що з 1 квітня їх зарплата може суттєво змінитися. З цього місяця лікувальні установи більше не будуть отримувати гроші з бюджету безпосередньо. Їм потрібно буде укласти договір з Національною службою здоров'я, яка і "купуватиме" послуги у лікарень, тепер — комунальних підприємств. Деякі головні лікарі впевнені, що продати ці послуги не зможуть.

Є ризики недофінансування

Лікарям Харківського психіатричного диспансеру №3 днями запропонували ознайомитися з попередженням. У ньому йдеться про те, що з 1 квітня змінам підлягають "форма і система оплати праці, встановлені посадові оклади, надбавки, доплати та підвищення". Багато хто розцінив це як загрозу скорочення зарплат.

"Мені цей папірець просто поклали на стіл, без будь-яких пояснень. Та ще й додають папери з попередженням про можливе звільнення. У Національній службі кажуть: все нормально, гроші будуть, а головні лікарі в Харкові навпаки залякують співробітників", — розповіла KHARKIV Today співробітниця диспансеру.

В облдержадміністрації не виключають, що в перехідний період зарплати деяких лікарів можуть зменшитися. Про це заявив Олександр Галацан, радник заступника голови ХОДА Михайла Черняка. За його словами, поки ніхто не знає, як будуть розподілятися кошти на медицину.

"Сьогодні ніхто — ні міністр охорони здоров'я, ні керівник Нацслужби здоров'я, ні головлікар — не може сказати, який рівень заробітної плати буде у лікарів за підсумками перших місяців реформи. Керівники, щоб бути в межах трудового законодавства, попередили своїх співробітників про можливі зміни в умовах праці. ЦІ зміни стосуються і  умов оплати. Вони не можуть гарантувати їм ту зарплату, яку вони отримували в межах бюджетного фінансування ", — заявив радник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Департамент охорони здоров'я ХОДА очолив головний лікар з Донецької області

"Звичайно, є ризики недофінансування. По правді кажучи, ми не розуміємо, яка кількість людей проживає на території Харківської області. З усіх розрахунків ми користуємося цифрою 2 мільйони 700 тисяч жителів, 133 тисячі переселенців. Але лише 2 мільйони 57 тисяч осіб підписали декларації з лікарями . А де ще майже мільйон? Їх немає або вони не підписали декларації? Так в якому обсязі ми надаємо фінансування — на 2 або на 3 мільйони чоловік? " — обурився заступник губернатора.

За словами Михайла Черняка, в останні місяці харків'яни та мешканці області знову стали активно підписувати декларації з сімейними лікарями.

11 лікарень на область

Якщо профільні лікарні обласного підпорядкування підтримають з бюджету області, то у районних установ мало надії на збереження статус кво. Жителі райцентру Дворічна 15 лютого збираються виходити на акцію протесту проти припинення роботи стаціонару в районній лікарні.

"У Нацслужбі здоров'я нам поставили такі умови, які неможливо виконати, — розповів KHARKIV Today організатор акції, депутат Дворічанської райради Сергій Скрипников. — Кажуть — питань немає, утримуйте з місцевого бюджету, але місцевий бюджет в таких дотаційних районах, як наш, на це грошей не має. Терапія, неврологія, дитяче відділення закриваються ".

У подібній ситуації опинилася і лікарня міста Люботин. Там з квітня, швидше за все, вже не буде неврологічного відділення.

"Відповідно до вимог, хворих з інсультом можна буде лікувати тільки тим лікарням, де є комп'ютерний томограф. У нас його немає, неврологічне відділення буде скорочено. З Люботинської лікарні постійно звільняються люди напередодні цих змін. Очікується скорочення, і люди шукають собі нове місце роботи ", — повідомив KHARKIV Today член робочої групи з реформування державної системи охорони здоров'я при Люботинській міськраді Денис Арман.

В обласній адміністрації невеликим районним лікарням обіцяють допомогти тільки з покупкою техніки. За даними Нацслужби здоров'я, в лікарнях Харківської області є менше половини необхідної для укладення контракту з НСЗУ техніки.

"Нам потрібно забезпечити мінімальний набір, щоб лікарні увійшли в контракт і комфортно працювали. Не може бути одного комп'ютера на всю лікарню. Загалом майже 500 комп'ютерів не вистачає по всіх лікарнях області. Ми заклали гроші в бюджет, щоб створити на базі телекомунікаційного підприємства центральну серверну, бо ми не впевнені, що в кожній лікарні  вони будуть якісно працювати. Виділимо також додатково кошти на придбання комп'ютерів ", — пообіцяв Михайло Черняк і закликав керівництво лікарень теж купувати необхідну техніку з тих коштів, які вони отримують зараз. За його словами, до травня всі будуть забезпечені комп'ютерами на 100%. Для цього знадобиться 30-40 мільйонів гривень.

Що ж стосується інших вимог Національної служби здоров'я, то їх необхідно задовольнити за рахунок місцевих бюджетів — або відмовитися від утримання лікарні. В області є 11 опорних міжрайонних лікувальних установ, і ще чотири — в Харкові, чиновник запропонував звертатися за медичною допомогою туди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харкові і області вибрали 15 опорних лікарень

У Дворічній, яка ось-ось втратить стаціонар, це вважають поганим рішенням. Між селищем і Куп'янською ЦРЛ, куди тепер належить їздити жителям району, всього 25 кілометрів, але подолати їх буває непросто.

"Я рік тому зламав ногу на футбольному полі, мене везли в Куп'янськ 50 хвилин. Був закритий перелом, поки мене довезли — став відкритий",— згадує Сергій Скрипников.

Крім поганих доріг, є і проблема з транспортом. У Дворічній — лише дві карети "швидкої допомоги", одній з них — 40 років. Тому закриття стаціонару може стати вироком для пацієнта з інфарктом або інсультом, якого в Куп'янськ просто не встигнуть довезти.

Автор: Олена Павленко