У міськраді поміняють правила, щоб назвати ім'ям п'ятого міського голови вулицю або станцію метро. Зараз цього не можна зробити поки не пройде 10 років з моменту смерті.

Поставити пам'ятник Кернесу, перейменувати на його честь проспекти Науки, Григоренка або Московський, назвати ім'ям мера станцію метро або навіть весь метрополітен, парки і сквери. Після смерті міського голови на мерію посипалися пропозиції про те, як краще вшанувати його пам'ять.

Кернес на лобі

У Харкові дуже скоро з'явиться пам'ятник Геннадію Кернесу. Не встигли ще тіло покійного мера перевезти з Берліна, де він помер, і поховати в Харкові, як його підлеглі розпочали бурхливу діяльність по увічненню пам'яті мера.

"Ми зобов'язані, щоб в Харкові з'явився пам'ятник Геннадію Кернесу. Це наш святий обов'язок. Я дав завдання архітекторам підготувати кілька локацій, де можна буде його поставити. Ми винесемо це питання на широке обговорення. Друге питання — яким він повинен бути. Є різні думки, є побажання сім'ї про те, яким вони хотіли б бачити пам'ятник", — про це секретар міськради Ігор Терехов розповідав 21 грудня. До похорону Геннадія Кернеса залишалося два дні.

Пожвавішали і рядові шанувальники міського голови. Багато з них не стали чекати пам'ятників і увічнили Кернеса прямо на собі. Один харків'янин витатуював портрет мера на досить волохатій гомілці, інший вирішив, що "мультяшному" Кернесу з передвиборчих плакатів саме місце на його передпліччі.

"На честь кращого правителя міста", — так прокоментував в соцмережах свій вчинок харків'янин.

Ще один шанувальник підійшов до справи увічнення з вигадкою і зобразив на руці герб Харкова, з якого раптово вилазить мультиплікаційний Кернес зі своїм "фірмовим" вітальним жестом Victory.

Ці татуювання приносять чималу славу їх власникам. Про фітнес-тренера Євгенія Івашка, який зробив на обличчі татуювання "Кернес живий", вже зняли сюжети кілька телеканалів.

Втім, чимало налаштовані цілком серйозно. На сайті міськради вже є десяток петицій, в яких харків'яни пропонують назвати іменем Геннадія Кернеса ті чи інші об'єкти. Найбільше петицій — з проханням поставити Кернесу пам'ятник в центрі Харкова. Крім того, городяни хочуть перейменувати на його честь проспекти Науки (проти цього виступили вчені), Григоренка і Московський, станцію метро "Держпром", присвоїти ім'я міського голови аеропорту, парку Горького і зоопарку. Поки що з усіх пропозицій про перейменування найбільше голосів — 115 — набрав зоопарк імені Кернеса.

10 років чекати не хочуть

Перш ніж тому чи іншому діячу поставлять пам'ятник або навіть повісять меморіальну табличку, потрібно, щоб пройшло хоча б кілька років після його смерті. Але чиновники міськради налаштовані не менш рішуче, ніж громадяни, які набивають татуювання з обличчям мера на своїх кінцівках. Питання про увічнення пам'яті Кернеса — №1 на сесії в середу, 30 грудня.

Теоретично, повісити меру меморіальну дошку і поставити йому пам'ятник виконком може хоч завтра — законам України це не суперечить. Але є харківські міські правила, які забороняють так чинити.

"Якщо ми говоримо про законодавство, то присвоєння імені регулюється Законом "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій". В цьому законі йдеться, що будь-яке ім'я може бути присвоєно тільки після смерті даної особи. Це — те, що стосується закону. У Харкові є Комісія з питань топоніміки, яка діє на основі Положення. У цьому Положенні говориться, що меморіальна дошка може бути встановлена ​​не раніше, ніж через рік після смерті діяча, а якщо мова йде про вулиці і інший лінійний об'єкт — то через 10 років", — роз'яснила KHARKIV Today керівник Північно-Східного відділення Інституту національної пам'яті України Марія Тахтаулова.

Свої власні правила поміняти набагато простіше, ніж закон України. Є велика ймовірність, що Положення топонімічної комісії перепишуть. На сесії 30 грудня депутати повинні будуть проголосувати за новий склад цієї комісії, але дотепер він невідомий ні депутатам, ні тим, хто подав заявку на включення, як Марія Тахтаулова, ні членам попередньої комісії.

"Зараз складно говорити про те, як буде працювати наступна комісія. Ймовірно, будуть нові правила", —  припускає член комісії, директор Центру краєзнавства ХНУ ім. Каразіна Сергій Куделко.

Останній склад комісії був затверджений 19 червня 2019 року. Він вимагає змін хоча б тому, що голова комісії Олексій Хорошковатий помер, як і колишній член комісії міський голова Геннадій Кернес. На останній в цьому році сесії міськради буде створена нова комісія. І вже вона буде приймати рішення про порядок назв вулиць і встановлення пам'ятників.

Депутат міськради Ірина Гончарова вважає, що все-таки потрібно почекати ще 10 років. Вона теж подала заявку на включення до Топонімічної комісії, але відповідь від міськради поки не отримала.

"Більшість заходів із вшанування видатних особистостей може відбуватися через 10 років після смерті. Це як правило. Де правила, там і виключення. Але давайте згадаємо, як ставився покійний до вшанування своїх попередників, міських голів минулого. Кернес категорично заперечував проти перейменування вулиці Фрунзе на честь ректора і міського голови Багалія. Як вшановано пам'ять кращого міського голови за всю історію харківського самоврядування Олександра Погорілка? Скромною меморіальною табличкою на покинутому фасаді. І назвою вулиці на висілках — у котеджному містечку за вулицею Ньютона", — нагадує Ірина Гончарова.

Що вже говорити про міські голів, які керували Харковом в минулі століття, якщо навіть Євгена Кушнарьова, який в кінці 90-х — на початку 2000-х був популярний не менше Геннадія Кернеса, і якого не увічнили майже ніяк. Після його загибелі на полюванні в 2007-му році соратники обіцяли пам'ятник поставити і назвати його ім'ям станцію метро, ​​і навіть перейменувати Сумську. У підсумку  колишній мер отримав тільки табличку на міськраді та вулицю в Пісочині.

Автор: Олена Павленко