Друг харківського депутата став суддею Конституційного суду

Віктор Кичун став суддею Конституційного суду.

Кілька харківських нардепів не підтримали призначення Віктора Кичуна — доцента кафедри конституційного права університету Ярослава Мудрого і друга "слуги народу" Федора Веніславського.

18 лютого на засіданні Верховної Ради доцента Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Віктора Кичуна призначили суддею Конституційного Суду України. "За" проголосував 241 народний депутат.

З харківських "слуг народу" утримався тільки Олександр Куницький, інші підтримали кандидатуру Кичуна. Також утрималися від голосування харківський нардеп Олександр Фельдман з "Опозиційної платформи — За життя", Віталій Данилов з "Батьківщини", позафракційна Юлія Світлична не голосувала.

Відзначимо, депутатська фракція політичної партії "Слуга Народу" внесла кандидатуру Віктора Кичуна на участь в конкурсі на посаду судді Конституційного суду ще в лютому 2020 року. Сам конкурс був оголошений 23 січня 2020 року на сайті Верховної Ради.

У листопаді 2020 року Верховна Рада голосувала за призначення на одну з трьох вакансій на посаду судді Конституційного суду, Кичун тоді теж був у списку кандидатів. Однак ніхто з кандидатів, включаючи його, не пройшов голосування.

Віктору Кичуну — 53 роки, народився в Хмельницькій області. Одружений, має доньку та сина. У 1987 році закінчив Вінницький політехнічний технікум. У 1994 році закінчив Харківський юридичний інститут імені Дзержинського (зараз — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого). У 1997 році — аспірантуру Української державної юридичної академії (університет Ярослава Мудрого).

Трудову діяльність розпочав з 1987 року як технік-теплотехнік в Чернівецькому спеціалізованому монтажно-налагоджувальному управлінні Чернівців. До 2003 року працював асистентом кафедри конституційного права в університеті Ярослава Мудрого. З 2003 і по сьогоднішній день — доцент цієї кафедри.

Працював за сумісництвом в декількох фірмах — юридична фірма "Процес" (директор), "Перспектива інвест" (начальник юридичного відділу), "Банк кредит Дніпро" (начальник юруправління, член правління), а також адвокатом. Загальний трудовий стаж становить 36 років (в області права — понад 25 років).

Під час свого виступу Кичун розповів, чому хоче зайняти місце судді Конституційного суду, заявив про свої ліберальні погляди і надмірні повноваження Конституційного суду і пообіцяв у разі обрання бути "прихильником стримування Конституційного суду".

"Зайняти цю посаду я б хотів, щоб стверджувати ті конституційні цінності, які містяться в Конституції і об'єднують всіх нас і весь український народ. Це — цінності парламентаризму, демократії, народовладдя, верховенства права ... Я — прихильник ліберальної демократії. Як свідчить історія розвитку людства, саме ті країни, де існує ліберальна демократія, забезпечили соціальне просування. Практично всі процвітаючі країни мають ліберально-демократичний режим. У той же час розумію, в якому складному становищі сьогодні знаходиться Конституційний Суд України. Якщо ви мене оберете, у вас буде один прихильник стримування Конституційного суду. Вважаю, ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує в державі", — сказав Кичун.

Як повідомляло "Радіо Свобода", Віктор Кичун — друг представника президента Володимира Зеленського в Конституційному суді Федора Веніславського.

"Це — мій колега, який зі мною працював тривалий час. Ця людина — високий професіонал, порядна людина, тому я його рекомендував, фракція підтримала", — сказав "Радіо Свободі" Веніславський.

Як писав KHARKIV Today, в жовтні 2020 року Конституційний суд скасував систему електронного декларування. Президент Володимир Зеленський збирав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони України, де Кабінет міністрів доручив Національному агентству з питань запобігання корупції відновити доступ до декларацій. Наступного дня реєстр запрацював.

Наприкінці грудня Зеленський відсторонив голову Конституційного суду Олександра Тупицького з посади. Тупицький рішення не визнав, проте управління держохорони (підпорядковується президенту) не пропустило його на робоче місце.