Чутки про те, що в більшості шкіл вже в цьому році закриють старші класи, виявилися дещо перебільшеними. У Міністерстві освіти заспокоюють: у 10 клас візьмуть всіх. Проте, в Харкові готуються до масштабного аудиту шкіл, щоб перевірити, які з них зможуть перетворитися в ліцеї, а які стануть гімназіями-дев'ятирічками.

До 2027 року нинішні загальноосвітні школи зникнуть. Замість них будуть початкові школи для дітей 1-4 класів, гімназії для учнів 5-9 класів та академічні ліцеї для випускників. Перейти до 10 класу зможуть далеко не всі підлітки. Багато відправляться в коледжі, які будуть аналогом технікумів і профтехучилищ. Перехід до цієї системи почнеться тільки в 2023 році, але в багатьох містах панікують вже зараз.

Міфи і легенди реформи освіти

На початку січня батьки столичних школярів почали отримувати від учителів дивні повідомлення в батьківські чати. Класні керівники писали про те, що в цьому році в їх школах більше не буде 10 класу.

"Отримали від класної керівниці повідомлення у вайбер-групу: "Адміністрація школи отримала документ, в якому йдеться про те, що в цьому році наша школа не буде набирати учнів до 10 класу", — розповіла в групі "Батьки SOS" мати дев'ятикласника 309 школи в Дарницькому районі Києва Ксенія Диба.

Виявилося, деякі районні департаменти освіти столиці вже розробили план трансформації шкільної мережі та подали списки новостворених гімназій і ліцеїв до міської адміністрації.

Слідом за столицею розбурхались жителі невеликих міст. Виною тому була публікація на сайті "Страна.UA", в якій журналісти оприлюднили неправдиву інформацію про те, що в містах з населенням менше 50 тисяч не буде ліцеїв. У Харківській області є тільки два міста з населенням більше 50 тисяч чоловік: Харків і Лозова. У більшості інших областей є тільки одне велике місто — обласний центр.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Харківській області не всі школярі повернулися за парти після локдауну

Народний гнів в соцмережах досяг таких масштабів, що його помітило навіть туге на комунікацію Міністерство освіти. З роз'ясненнями вийшов міністр Сергій Шкарлет і запевнив усіх, що в 2021 році в 10-ті класи візьмуть всіх бажаючих випускників 9-х класів, як і до цього брали.

"Всі випускники дев'ятих класів зможуть отримати повну середню освіту, тобто, закінчити 10 і 11 класи. Процеси переформатування мережі навчальних закладів, які проводять органи місцевого самоврядування в межах реформи децентралізації, не приведуть до масового закриття шкіл", — пообіцяв міністр.

Завсідники батьківських чатів зітхнули з полегшенням. Але осад залишився — і не дарма.

З мріями про ліцей

Школи не почнуть перетворювати в гімназії і ліцеї в цьому році. Але це не означає, що реформи не буде. План змін прописаний в законі "Про загальну середню освіту". Виглядає все дуже приблизно.

Ніяких етапів перетворення немає. Передбачається, що реорганізація почнеться в 2023, а до 2027 року старша школа — 10-12 класи — буде далеко не у всіх навчальних закладах. Більш-менш все зрозуміло з середньою школою: з 1 по 9 клас діти вчитимуться, як зараз, потім їм належить пройти через державну атестацію, яку, цілком ймовірно, замінять на незалежне оцінювання (ЗНО). А ось далі починається цікаве. Старші класи будуть тільки в ліцеях. Щоб називатися ліцеєм, школа повинна вмістити по чотири 10, 11 і 12 класи. Очевидно, не всі сьогоднішні поважні харківські ліцеї зможуть залишитися такими після реформи: багатьом банально не вистачить площі, щоб розмістити всі паралелі.

В академічному ліцеї учень зможе вибрати профіль (математичний, гуманітарний, технічний і так далі) і буде налягати на профільні предмети, а не вчити, як зараз, по 20 предметів за рік. У коледжі учень отримає середню освіту без поглиблення в певний предмет плюс професію. І випускники ліцеїв, і випускники коледжів зможуть скласти ЗНО і вступити до університетів.

Маленьким містам, селищам і селам ніхто не заборонить створювати ліцеї. Різниця лише в тому, що в містах, де більше 50 тисяч жителів, ліцей створює і фінансує міськрада, в інших випадках — обласна рада. Тобто, за рахунок обласного бюджету можна буде утримувати ліцеї і в Краснограді, і в Малинівці, і в інших містах і селах області. Забезпечити шкільними автобусами учнів цих ліцеїв повинна буде вже місцева влада.

Так все виглядає на папері. На ділі ж у реформи — багато підводних каменів. Не прописана процедура прийому учнів з гімназії до ліцею або коледжу. Невідомо, скільки ліцеїв має залишитися на тисячу жителів. Незрозуміло, що робити тим містам, які захочуть створити 12-річний ліцей, але не отримають підтримку облради. Всі ці моменти мають дуже високі корупційні ризики.

"Щоб нас не проклинали за реформу"

Харківські вчителі, на відміну від київських колег, поки говорять про реформу освіти як про щось досить віддалене. У спеціалізованій школі №11, як і в інших середніх школах, хотіли б залишити повний цикл середньої освіти — тобто, стати ліцеєм. Але для того, щоб почати підготовку, педагогам не вистачає підзаконних актів.

"Ніякого документа, який регулював би перехід, на сьогодні немає. Не можна просто взяти і розділити середню і старшу школу. Потрібно врахувати і місцеві особливості. Наприклад, Харків — дуже перенаселене місто, в школах багато дітей, у нас, наприклад, більше тисячі учнів. Потрібен нормативний акт Міністерства освіти. Я думаю, такий акт з'явиться нескоро, тому що це — складний процес", — розповіла KHARKIV Today директор школи Світлана Проценко.

У міському департаменті освіти мають намір провести аудит шкіл і приймати рішення по кожному навчальному закладу індивідуально.

"Протягом лютого ми будемо спілкуватися з районами (кожному району приділю по 2-3 години), будемо спільно розглядати перспективу розвитку кожного навчального закладу. У нас 187 навчальних закладів, будемо окремо вирішувати долю кожного. Проведемо серйозний аудит кожного закладу з урахуванням рейтингу, наповнюваності, проєктної потужності, територіального розташування. Щоб батьки нас не проклинали за цю реформу", — повідомила KHARKIV Today директор міського департаменту освіти Ольга Деменко.

У департаменті чекають наради в Міністерстві освіти наступного тижня: там обговорюватимуть реформу. Чиновники сподіваються, що їм дадуть хоч якісь інструкції.

Автор: Олена Павленко