11 серпня має відбутися аукціон на розробку проєктної документації багатофункціонального центру на проспекті Науки. Проти майбутнього будівництва виступила авторка реконструкції Саржиного Яру, керівниця архітектурної студії SBM Studio Ольга Клейтман. На цьому місці мав би бути літній кінотеатр.

Саржин Яр знаходиться у наближеному до центрі районі міста і завжди був ласим шматочком для забудовників. Протягом останніх 20-ти років на ділянках, близьких до рекреаційної зони, з'явилось чимало житлових будинків та офісних центрів. Чергова спроба щось побудувати в яру викликала величезний суспільний резонанс. 

Про що йдеться в тендерній документації?

"Харківзеленбуд" оголосив тендер 2 серпня. Йдеться поки що не про будівництво як таке, а про розробку проєктної документації. Термін виконання робіт — до 31 грудня 2024 року, очікування вартість — 7 518 934 грн.

Замовник хоче, аби всередині багатофункціонального центру були:

• два конференц-зали на 400-500 та 200-250 місць; 
• пресцентр; 
• офісні приміщень класу ”А” (найвищого); 
• коворкінг; 
• заклади харчування; 
• технічні приміщень; 
• закритий паркінг для службових автомобілів на 10-20 машиномісць. 

Архітекторка Ольга Клейтман стверджує, що ця будівля займатиме 10% загальної площі Саржиного Яру — 1,7 гектара. За її інформацією, компанія "Авантаж" вже розробила проєкт — це буде чотириповерхова будівля зі скляними стінами. Втім, в компанії від нього вже встигли відхреститися, а в департаменті житлово-комунальнорго господарства міськради візуалізацію зі скляними стінами назвали застарілою.

За чиї гроші будуватимуть?

Напередодні сесії міської ради 14 липня у проєктах рішень, які отримали депутати, був пункт про виділення земельної ділянки площею 1,7 га "Харківзеленбуду". У деяких членів міської ради виникли питання щодо такого рішення.

"Будиночок для зберігання граблів та реманенту? Забагато для граблів. Наш голова фракції Олег Абрамічев передзвонює у департамент. Йому там швиденько відповідають "рішення вже не на часі". За годину приходить "уточнений" проект рішення. Без хатинки "Зеленбуду", — розповіла депутатка Харківської міської ради Ірина Гончарова (фракція ЄС).

Зараз йдеться про те, що за розробку проєктної документації заплатить комунальне підприємство з харківського бюджету, а от за саме будівництво профінансують з державного Фонду ліквідації наслідків збройної агресіі. Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури має отримати з фонду 180 мільйонів гривень на будівництво багатофункціонального центру в Харкові 180 мільйонів гривень. Гроші планують виділити протягом 2023-2025-го років. Відповідну постанову ухвалив Кабінет міністрів 25 липня.

Окрім цього центру, в Харківській області за гроші  фонду ліквідації наслідків збройної агресії збираються відремонтувати дитсадок на вулиці Леся Сердюка в Харкові, поліклініку №10 на Північній Салтівці, адміністративну та нежитлову будівлю в Дергачах, ліцей в селищі Слатине. Жодного житлового багатоквартирного будинку, що постраждав під час обстрілів, у цьому переліку немає. Але в інших областях, зокрема, в Запорізькій, пошкоджене житло в перелік включили.

Бомбосховище чи дерибан?

Кілька днів поспіль харків'яни обурливо обговорюють в соцмережах таке використання коштів у той час, коли в місті є безліч зруйнованих багатоквартирних будинків та шкіл. У міськраді на усі закиди щодо будівництва офісних центрів під час війни відповідають: це не офіси, а безпечний простір, який доручив створити Президент України Володимир Зеленський. 

"Під час однієї з робочих поїздок до Харкова Президент України Володимир Зеленський дав доручення створити безпечний простір. Адже Голова держави вбачає в такому проекті перш за все можливість захисту дітей та цивільного населення від агресії оскаженілого сусіда. Проектом там передбачено бомбосховище, в якому зможуть знайти прихисток сотні й сотні людей, адже три чверті центру знаходитиметься під землею. Також це приміщення можна буде використовувати як великий освітній простір, де у безпечних умовах зможуть проходити навчання до 700 школярів або студентів", — заявив речник Харківської міської ради Юрій Сідоренко.

Архітекторка Ольга Клейтман вважає цю ідею досить сумнівною.

"Ракета С-300 пробиває землю на 6 метрів вглиб, асфальт. Уся ця споруда не буде в землі, у неї будуть стіни з цегли та газобетону. Це просто намагання освоїти кошти, бо зараз жоден приватний забудовник не вкладає гроші в Харків", — вважає Клейтман.

На закиди щодо забудови Саржиного Яру в мерії кажуть — жоден клаптик рекреаційної зони не постраждає, бо будуватимуть мінімум за 50 метрів від неї. Дійсно, зараз ця територія вже не належить до яру, але так було не завжди.

"У 2004 році ця земля належала Саржиному Яру, потім її відокремили і передали під забудову — це вже в 2007 році. Там не зовсім прозорі були рішення по відокремленню цієї ділянки", — згадує Ольга Клейтман.

Під час роботи над проєктом реконструкції паркової зони архітекторка планувала створити в цьому місці літній кінотеатр. Забудова не передбачалася ніяка: хотіли просто поставити дерев'яні лави і натягнути полотно екрану. Але ще тоді ця ділянка не належала місту. Згодом її повернули у комунальну власність через суд, але назад до території Саржиного Яру так і не приєднали.