У Міністерстві розвитку громад та територій спільно з агенцією нерухомості "ЛУН" оцінили обласні центри за рівнем доступності для маломобільних груп населення. Найдоступнішим виявився Львів, Харків посів другу сходинку.

З такою високою оцінкою не погодилися деякі громадські діячі, що роками займаються питанням організації громадського простору. На їхню думку, критерії для оцінювання в Міністерстві обрали досить дивні. 

Харків найбільше фінансує безбар'єрність

Львів вважається містом, яке найбільше в Україні пристосоване для життя маломобільних громадян та людей з інвалідністю. За ним слідують Харків та Вінниця. А от найменш інклюзивні — Херсон, Івано-Франківськ та Миколаїв. До таких висновків прийшли експерти Мінрозвитку. Рейтинг вони складали вперше, оцінювали міста за сімома критеріями:

• доступність інформації про об’єкти; 
• доступність будівель і просторів; 
• розвиток безбар’єрних маршрутів; 
• доступність громадського транспорту; 
• фінансування заходів безбар’єрності з міського бюджету за 2020–2025 рр;
• кількість проведених засідань місцевих рад безбар’єрності;
• залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді.

Рейтинг міста — це сума індексів за всіма показниками.

Львів переміг, бо посів перші сходинки в категоріях "Безбар'єрні маршрути" та "Безрбар'єрність будівель і просторів", але і в інших розділах мав досить високі бали. У Харкова — геть інша ситуація. Він переміг інші міста лише в категорії "Фінансування безбар'єрності", але з розгромним рахунком, випередивши найближчого конкурента, Вінницю, удвічі. 

Такий підхід до складання рейтингу розкритикували в громадському секторі. 

"Я вивчив цей рейтинг та можу сказати одне — він майже не показує нічого. А якщо щось і показує, то тільки те, що Харків на одному з останніх місць в плані ефективності витрат грошей. Рейтинг ніяк не аналізує, наскільки якісно витрачалися ці кошти. А нам важливий результат, а не витрати. І якщо з рейтингу прибрати категорію "фінансування", то виходить інша картина — Харків опиняється на 7 місці, — вважає голова громадської організації "Харків для людей" Павло Храмов.

Досить критично до методології поставилися і в Харківській міській раді. У департаменті інклюзивної доступності та безбар’єрного середовища пояснили: фінансування безбар'єрності досить важко оцінити, оскільки немає спеціальної категорії витрат на те, аби адаптувати місто для маломобільних жителів. Видатки проходять через різні статті витрат.

"Візьмемо за приклад сферу охорони здоров'я. Протягом минулих років в кластерних лікарнях формувались реабілітаційні відділення. Як правило, там відбувалися якісь ремонтні роботи, у тому числі облаштування засобами безбар'єрності, пандусами. Ось як це рахувати? Чи можна це рахувати в контексті видатків на безбар'єрність чи ні? Виникає таке цілком логічне, як на мене, питання. І таких питань може виникнути дуже багато, тому саме в контексті цього критерію хотілося б якоїсь уніфікації", — пояснив KHARKIV Today директор департаменту інклюзивної доступності Олег Пуль.

І в міськраді, і в громадському секторі серед плюсів рейтингу називають те, що він взагалі з'явився, але на наступний раз і чиновники, і активісти радять допрацювати методологію та переглянути критерії оцінювання.

Які міста України насправді найбільш безбар'єрні?

Більшість міст, які увійшли до першої десятки міністерського рейтингу, насправді найкраще справляються із впровадженням безбар'єрності, тобто, рейтинг цей відносно об'єктивний. Так вважає засновник організації "Доступно.UA" Дмитро Щебетюк, який свого часу сам укладав схожий рейтинг. Дмитро пересувається на кріслі колісному, об'їхав на ньому усі обласні центри України та написав про це книгу. На його думку, Львів очолив рейтинг справедливо, але на другому місці мав бути аж ніяк не Харків.

"У Вінниці набагато легше пересуватися, в центрі міста набагато більше понижень, там немає підземних переходів, як у Харкові, наприклад, на площі Конституції. Але насправді навіть Львів не має високий рівень безбар'єрності, хіба що відносно інших", — заявив Дмитро Щебетюк у коментарі KHARKIV Today. 

Експерт приїздив до Харкова навесні та прогулявся центром. Серед найбільших зауважень Дмитра щодо доступності міста — неможливість потрапити до метро, підземні переходи, з'їзди з тротуарів під неправильним кутом, автобуси, що не можуть під'їхати близько до зупинки.  

Засновник "Доступно.UA" вважає, що на верхніх місцях рейтингу заслужено опинилися Житомир і Кропивницький, а ще там мав би бути Чернігів.

"Востаннє я був у Кропивницькому в 20 чи 21 році, і тоді вже там було легше пересуватися, ніж у Харкові зараз. Якщо порівнювати Чернігів і Харків — Чернігів доступніший", — пояснив свою думку Дмитро.

Загалом невеликі обласні центри і за оцінкою Мінрозвитку, і за оцінкою "Доступно.UA" виявилися більш пристосованими для маломобільних людей, ніж мегаполіси — за виключенням Львова. Київ опинився в рейтингу на 9-му місці, Одеса на 10-му, Дніпро — аж на 17-му.