У "Хартії" розкрили подробиці унікальної операції "Велес", яка дозволила просунутися в тил росіян по газогону. Для завдання спеціально відбирали найнижчих за зростом бійців. Їм довелося сидіти в трубі місяць по коліно у воді та розбирати барикади, складені з трупів.

Операція "Велес" розпочалася із зачистки села Мирного, яке до 2025 року називалося Московка. Саме через нього росіянам вдавалося потрапляти до Куп'янська. Але лишалися ще старі закинуті газогони. Противник перетворив їх на шлях прямого сполучення міста зі своїми тилами. Задача дійти до цих тилів "по землі" виявилась неможливою, тому в "Хартії" вирішили скористатися тактикою ворога.

Для завдання командири відбирали найбільш підготовлених та підходящих за фізичними параметрами бійців — адже їм би довелося тижнями перебувати в невеликому просторі газогону. Колумбійці 23-го штурмового полку Р.У.Г приступили до тренувань.

"В усій Україні ніхто б не згодився на цю задачу. Підготовка полягала в тому, що я вибирав найнижчих за зростом людей. Найменших. І ми привезли відповідного діаметра трубу. І тренували їх у цій трубі тривалий час. У протигазах, із киснем, бо трохи глибше дійшов у трубі — і кисню немає", — розповів командир штурмового полку Р.У.Г Гамлет Авагян.

Спершу штурмовиків відправили на розвідку, бо росіяни замінували дороги до газогону. Бійці пройшли 15 кілометрів, залізли у трубу та побачили там розгалуджені барикади. Вони отримали завдання розібрати їх, щоби контратакувати у трубі. Коли почали роботу, виявили жахливу знахідку: барикади складалися з частин людських тіл, що були перемішані з мішками піску.

"Дивно було бачити рештки росіян, шматки м'яса всередині труби. Ті самі росіяни, які там загинули, були перемішані з мішками", — розповів колумбійський доброволець "Куербо".

Барикади виявились величезними і тягнулися вглиб труби на 200 метрів. Розбирати їх довелося довго, а коли робота була завершена, бійці почули голоси противника. 

"У тунелі я був 30 днів. Це було складно через холод. І 24/7 по цьому тунелю текла вода. Іноді нам доводилося стояти на варті всередині тунелю, щоб не дати ворогу підійти до нас", — каже колумбійський доброволець Аґіхон. 

Першим на штурм позицій ворога пішов доброволець з позивним "Куербо". Труба дуже вузька, і якби штурм почали кілька чоловік, то один-єдиний росіянин з автоматом міг би "покласти" всю штурмову групу. Пересуватися треба було якнайтихіше, тому "Куербо" залишив каску і бронежилет, взяв з собою лише гранату і автомат і поповз у трубу.

"Я не хотів, щоб побратими йшли зі мною, бо розумів: якщо ми всі підемо туди разом, один-єдиний росіянин, який відкриє вогонь, може вбити нас усіх. Тому я обрав ризикнути своїм життям заради них. Коли доповз туди наодинці, підібрався якомога ближче — і зміг виконати завдання", — згадує герой.

Паралельно "хартійці" пішли у штурм нагорі. Основною задачею було відволікти увагу противника від того, що відбувається під землею. 

Операція пройшла успішно. "Хартійцям" вдалося застати окупантів зненацька, взяти в полон понад 30 російських військових та зірвати плани ворожих наступів на Куп'янському напрямку.