Наземні роботи, диверсійні мікрогрупи та дороги смерті. Як змінилася війна на фронтах у Харківській області

На північ від Харкова бої ведуться фактично за посадки.

Війна без танків та бронетранспортерів, збільшення "кілл-зон", атаки противника в складі двох-трьох людей та панування наземних роботів. Тип ведення бойових дій на фронтах Харківської області досконально змінився від початку повномасштабного вторгнення.

Про це розповіли представники угрупувань та корпусів, які зараз тримають оборону на півночі та сході Харківщини.

"Кардинально змінилася філософія війни"

Три з половиною роки Харківська область перебуває в епіцентрі бойових дій. За цей час змінилися і фронти, і способи ведення війни. Якщо у перші роки і росіяни, і українські підрозділи активно застосовували бронетехніку та артилерію, то зараз основні знаряддя війни — це безпілотники та піхота.

На Донеччині та на півдні Дніпропетровської області ворог іще може наступати на броньованому транспорті та автомобілях, а північна та східна частина Харківщини, де зараз ведуться основні бойові дії, вже не дозволяє цього зробити.

"Кардинально змінилася філософія війни, і вона зараз оновлюється кожні два-три місяці — нова тактика, нові технічні засоби. Зараз більше втрат серед особового складу від БпЛА, раніше це була артилерія, осколкові поранення. Бронетехніку ворог фактично не застосовує, навіть автотранспорт, виходячи з особливості рельєфу на Харківщині. Тут багато водних перешкод, ближче до кордону — суцільні ліси. Тактика ворога дуже відрізняється від того, що відбувається на Донбасі, де голий степ — там зовсім інша картина", — розповів про зміни на фронтах начальник комунікаційного підрозділу Угрупування військ "Північ" Вадим Мисник.

Від великих атак ворог перейшов до тактики просочування. На жаль, вона приносить певний успіх  — так, наприклад, росіянам вдалося накопичитися в Куп'янську, де зараз ідуть бої в середмісті. Як росіяни, так і Сили оборони України активно застосовують безпілотники — в результаті так звані кіл-зони вже досягають десятків кілометрів: це — території між позиціями, де фактично неможливе ніяке пересування.

"Пристосовуємося до ситуації, накриваємо певні ділянки дороги антидроновими сітками", — розповідає  речниця 10-го армійського корпусу Тетяна Браницька.

Понад рік Сили оборони активно застосовують наземні роботизовані комплекси НРК.

Саме поява таких "зон смерті" на всіх фронтах стимулювала їхнє виробництво — потрібно доставляти боєприпаси та продукти на позиції, куди важко доїхати. Днями KHARKIV Today писав, що такий робот вивіз кота з Вовчанська, але більш потужні НРК здатні евакуювати поранених. Поки що наземні роботи в росіян зустрічаються рідко, але є ризики, що ворог може швидко масштабувати технологію, як це вже сталося з надземними безпілотниками. 

"По факту, вони крадуть в нас наші рішення, але можуть досить швидко і сильно їх масштабувати. У цьому вони сильні, така їх специфіка", — пояснює Олександр Бородин, офіцер комунікації 3-го армійського корпусу.

Що відбувається на передовій

Станом на 1 жовтня ситуацію на лінії фронту в Харківській області вдалося стабілізувати.

Навіть у Куп'янську, куди з 12 вересня активно просочувалися російські диверсанти, значного просування ворога немає. І хоча DeepState показує північну частину міста як частково окуповану територію, фактично, диверсанти контролюють лише окремі будівлі. Наприклад, днями вони засіли в медичному коледжі, також були повідомлення про перебування росіян в школі №6 — усе це центральні вулиці міста.

"Бій у місті — це динаміка. Годину тому вони були в приміщенні — ми вибили, вони знову зайшли — ми знову вибили, тому точно сказати, чи знаходяться вони там у дану секунду, ми не можемо. Але більшу частину Куп'янська контролюють наші підрозділи", — каже Тетяна Браницька.

Також неможливо порахувати, скільки саме росіян зараз перебувають в місті. Вони заходять через ліси на околицях по два-три чоловіки і намагаються закріпитися в житловій забудові. Полонені кажуть, що у них був наказ вбивати цивільних та займати їхні хати.  

У Вовчанську ситуація вже багато місяців — без змін, бої фактично точаться по межі річки Вовча. Днями російські військові блогери заявили, що їхні війська просунулися на лівому березі річки Вовча та на сході міста, але в Угрупуванні військ "Північ" цю інформацію спростовують. 

"У Вовчанську ніяких критичних просувань ворога взагалі немає", — каже начальник комунікаційного підрозділу Угрупування "Північ" Вадим Мисник.

Тримається лінія фронту і на Липцівському напрямку. Вона фактично незмінна з 8 травня 2025 року, коли підрозділи "Хартії" відтіснили росіян з великого лісового масиву, так званого "Берліну. Самі "хартійці" жартують, що на День перемоги над нацизмом звільнили від росіян "Берлін". Але противник все ще намагається повернути під контроль панівні висоти, фактично, зайняти лісопосадки, поки не опало листя, бо на відкритому просторі на півночі області вести боротьбу неможливо. Як і на інших фронтах, діють за допомогою диверсантів, що пересуваються невеликими групами по дві-три людини. 

"Ходять пішки від кордону з Росією, це може тривати по кілька днів, поки вони пересуваються від однієї до іншої точки. Є кілька таких доріг, наші оператори БпЛА називають їх дорогами смерті, бо вони всіяні тілами росіян", — розповів пресофіцер 2-го корпусу НГУ "Хартія" Володимир Дегтярьов.

Ці тіла майже ніколи не забирають, виняток — лише загиблі командири або військові, за яких заплатили родичі. За словами Дегтярьова, зараз у російських підрозділах на вивезенні тіл з поля бою фактично зробили "чорний" бізнес: послуга ця для рідних загиблих платна.