У п'ятницю вранці росіяни завдали по Харкову два ракетних удари. Одна ракета "Іскандер" влучила у житловий будинок на вулиці Георгія Тарасенка (не перетині з Молочною), вбивши 10-річного хлопчика та його бабусю. Інша потрапила в асфальт у Театральному провулку.

KHARKIV Today побував на місці обстрілу в центрі Харкова і з'ясував, як мешканці розбитих будинків пережили страшний ранок.

"Я б його розстріляла"

Два вибухи в Харкові пролунали вранці, приблизно о 6:50, коли місто ще спало. Це були ракети "Іскандер", які летіли на наднизькій висоті — жителі Салтівки у цей час прокинулися від дивного гудіння. Через кілька секунд пролунали вибухи. Одна з ракет потрапила у будинок на вулиці Молочній, там загинули 10-річний хлопчик та його бабуся, 15-ро людей отримали поранення. Жителям Театрального провулку та околиць пощастило більше. Ракета влучила у проїжджу частину, у двох метрах від житлового будинку.

О 9:30 ранку на Сумській, у 200-х метрах від місця трагедії — людно і гамірно, як завжди вранці у будній день. Автомобілі стоять у заторах, люди поспішають на роботу, молоді мами вивезли своїх немовлят у візочках на прогулянку. На розі провулку Мечникова та Пушкінської стоять поліцейські кордони, автомобілі не пускають. Уже на Пушкінській треба дивитися під ноги: вибухова хвиля винесла вікна будинків, під ногами — купи битого скла. 

На площі Поезії, обабіч місця, де раніше стояв пам'ятник Пушкіну, розвантажують плити ДСП, ближче до перехрестя з Театральним провулком стоїть жіночка пенсійного віку та кричить у телефон: "Я б його розстріляла, цього навідника! От хоча б одного взяти і розстріляти на центральній площі!"

Театральний провулок перегороджує ще один поліцейський кордон: сюди пускають тільки місцевих жителів, журналістів та власників крамниць, що постраждали від обстрілів. Вони всі вже тут: вигрібають бите скло зі своїх помешкань.

"Я як тільки узнала, приїхала подивитися, що з нашим магазином, ось бачите, всі рами винесли, але всередині наче все ціле, зараз будемо розбиратися",  — каже, натягуючи робочі рукавички, Світлана, власниця крамниці у провулку.

У розбитій кав'ярні поруч ще можна прочитати меню. На столику стоять чашки, які офіціанти не встигли прибрати минулого вечора. На вулиці кипить робота: понад 30 працівників "Жилкомсервісу" та "Харківблагоустрою" метуть залишки скла, рам та інших будівельних конструкцій. На асфальті лежать дроти ліній електропередач, тут же — обгорілі автівки, зокрема — місії гуманітарного розмінування та військові. Втім, військові автівки в Харкові — усюди. 

Екскаватор закопує величезну вирву посеред тротуару, що лишилась від ракети. Її рештки вже забрали криміналісти. 

У бізнес-центрі "Поема" у Театральному провулку, 4 не лишилось жодного цілого вікна. Саме він, теоретично, міг стати метою російський терористів, бо раніше тут був штаб тероборони, але він давно змінив адресу. За кількасот метрів звідти, по вулиці Садовій, знаходиться Центр комплектування Київського району, що теж міг бути метою ракетного удару. Він уцілів.

Другий день народження

У дворі вулиці Садової, 1-3 зранку зібралися майже всі жителі будинку. Тут теж небагато цілих вікон, але більше постраждали ті квартири, що виходять на Театральний провулок.

"Я прокинувся під грудою битого скла", — розповідає комусь у телефон чоловік з перебинтованою рукою. Від спілкування з журналістами він відмовляється: мабуть, людина ще перебуває у стані шоку.

Гуманітарна місія "Проліска" та місцевий осередок "Жилкомсервісу" привезли у двір плити ОСБ та плівку, їх нарізають і видають прямо посеред двору. Літній чоловік виходить з під'їзду, несе до сміттєвих баків залишки віконної рами.

"Леонід Іванович, підходьте сюди, у вас же жодного цілого віна не лишилося", — кричить йому сусідка. Він підходить до місця, де нарізають плівку і стає в чергу.

"У нас квартира якраз шостий поверх на ту сторону, все повиривало з коренем. Сила була жахлива, сам удар був дуже важким. Ми відразу поповзли у ванну кімнату", — розказує ця мешканка будинку. Вона представляється як Олена Антонівна.

Безліч людей вантажать свої речі в автівки, тимчасово їдуть жити до родичів. Один з них — молодий чоловік на ім'я Владислав.

"Я спав, у мене в гостях ще був друг зі своєю дівчиною. І перше, що я відчув, — біль у спині. Впали віконні рами. Відкрив очі — і нічого не бачу, все чорне. Це вже був ранок, але через пил нічого не було видно. Я розумів, що вслід за цією ракетою може бути друга, тому схопився і побіг у коридор між дві стіни. Сів, і відчуваю, що піді мною ще щось є — а це вирвані двері. Мої сусіди більше постраждали, було розсічення голови, вони їздили у лікарню, де їм надали допомогу. Було дуже страшно, що прилетить іще щось. Потім уже вибралися. Ось із сусідами бачився, вони п'ють каву, сміються, кажуть: " У нас залишилось ще три пляшки, пішли відзначимо наш другий день народження". Але я якось не маю настрою", — розповів Владислав KHARKIV Today.

Поміж розгублених людей у дворі ходять психологині, роздають картки з контактами, куди можна буде звернутися за допомогою. 

"Зараз вони мобілізувалися і почали розгрібати те, що вже сталося. Люди мобілізовані, вони на адреналіні, бо треба знешкодити наслідки ракетного удару. Психологічна допомога їм знадобиться через три-чотири години, коли це все усвідомлення їх "наздожене", — розповіла KHARKIV Today Ольга Дорошева, волонтерка фонду "Голоси дітей". 

Усього внаслідок ранкових ракетних ударів у Харкові пошкоджено 72 будівлі, з них 69 — житлові. За даними мерії, треба закрити 681 вікно у квартирах, іще 107 — у місцях загального користування, полагодити чотири покрівлі. Обстеження постраждалих будинків тривають.