З кінця травня волонтери команди Helping to Leave вивезли з окупованих громад Харківської області більше 15 тисяч чоловік. Єдиний "шлях життя" — напівзруйнована Печенізька дамба. Є великий ризик того, що через кілька тижнів прорватися через неї буде важче.

Щопонеділка сотні жінок, дітей та пенсіонерів вдається вирвати з пекла окупації. Офіційних "зелених коридорів" в регіоні не існує. Але наприкінці весни люди почали виїздити самі — через Печеніги, які знаходяться у "сірій зоні". Про цю "шпаринку" дізналися члени чеської неурядової організації Helping to Leave. 30 травня разом з місцевими волонтерами з п’яти харківських штабів, чиновниками, військовими, медиками та рятувальниками їм вперше вдалося організовано вивезти на підконтрольні Україні території більше 1500 чоловік. 

Людей вивозять навіть із підвалів

Із того часу волонтери проводять такі операції щопонеділка. Робити це дедалі важче, бо окупанти ставлять на шляху до порятунку безліч перепон. Останнім часом вони заборонили провозити людей через дамбу. Два кілометри доводеться йти пішки.

"Нам складно вивозити лежачих та людей з інвалідністю. Потрібно шукати інвалідні крісла, це велика проблема в окупації. Ми знаходимо по пабліках та чатах і купуємо. Їдемо зі "швидкими" — людям після "забігу через дамбу" іноді було погано, їм відразу ставили крапельниці. У серпні було спекотно, дехто отримував теплові удари", — розповіла координаторка евакуації з тимчасово окупованих територий України організації Helping to Leave Діна Уріх.

На початку організованих евакуацій через дамбу вивозили переважно мешканців Куп’янської громади, Вовчанська, Шевченкового, Дворічної. Поступово до них приєдналися жителі Борової, Ізюму та навколишніх сіл, в останній місяць — люди з віддалених сіл Балаклійської громади, до яких до недавнього часу було не дістатися. Дізналися про можливість виїхати і жителі окупованої Луганської області, які останнім часом теж їдуть на Печеніги. Відсутність мобільного зв’язку на окупованих територіях — головна перешкода. Часто люди, які там живуть, навіть не знають про можливість евакуації. Волонтерам пишуть їхні родичі і просять забрати. Потім починається справжня спецоперація.

"Приходять заявки, люди просять забрати рідних, з якими виходили на зв'язок аж у квітні. Знають лише адресу, де вони жили або підвал, у якому вони ховалися. Тому водієві треба їхати двічі, вперше — щоб знайти цих людей, вдруге — щоб забрати. Водій приїжджає, передає звістку від рідних, щоб люди не боялися їхати — це підвищує довіру, а вдруге їде уже забирати їх до дамби", — описує процес порятунку Діна. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Почали рахувати людей. Як Харківська область готується до евакуації

Водії — місцеві жителі, таксисти, які вивозять людей за гроші. Це коштує від тисячі гривень з Куп’янська до п’яти тисяч з Ізюмської громади. Іноді жителі громад самі віддають гроші за дорогу, але все частіше платити за них доводиться благодійникам. За півроку війни запаси скінчились, зняти готівку з карток дорого і не завжди можливо. Щопонеділка волонтери витрачають на евакуацію близько 300 тисяч гривень. 90 тисяч йдуть за закупівлю пального для автобусів, більше 200 тисяч — на оплату транспортування в окупації. Організація Helping to Leave існує на пожертви, аби їх було більше, кажуть волонтери, вони могли б вивозити безкоштовно більше людей.

Таксисти — важлива складова операції порятунку. До деяких громад можуть проїхати лише водії з місцевою реєстрацією. Вони теж ризикують. П’ятеро таксистів потрапили у підвали до окупантів за те, що вивозили людей на волю.

Виїхати буде важче

Усі заявки на евакуацію волонтери приймають через чат-бот у Telegram. Останнім часом вони просять людей швидше приймати рішення про виїзд. Є серйозні побоювання, що чим далі, тим важче буде виїхати. Почався навчальний рік, у Куп’янську окупанти вимагають віддавати дітей до шкіл, тим, хто не погодиться, погрожують їх відібрати. Волонтери побоюються, що дітей перестануть випускати, а діти — це, зазвичай, чверть або навіть третина від усіх врятованих під час кожної евакуації.  Взагалі настрої росіян важко передбачити — вони можуть змінити правила виїзду у будь-який момент.

"Іноді не пускають чоловіків-інвалідів. Зазвичай випускають, але якогось дня можуть не пропустити. Звичайно випускають дітей до 18 років, але одного дня вирішили не випускати тих, кому більше 16 років, і 17-річні хлопці змушені були повернутися. У них — класичне роздвоєння, характерне для всієї влади у Росії: з одного боку — пропускають людей, з іншого — залякують їх, щоб вони нікуди не їхали", — розповідає Діна Уріх.

Окупанти усіма можливими способами намагаються не випускати людей, хоча офіційної заборони виїзду немає. Вони поширюють чутки про те, що біля дамби усіх жителів окупованих територій арештує СБУ або про те, що там стріляють і під час однієї з евакуацій загинули 1000 людей.

Декілька разів росіяни дійсно відкрили стрілянину біля дамби. Але жодна людина тоді не загинула і не отримала поранень.

"По нам стріляли три або чотири рази, але ніхто з тих, кого ми вивозили, не постраждав, лише вилетіли вікна в машині", — розповів координатор евакуації Віталій Дмитрук.

Завдяки злагодженим діям волонтерів люди, які виїжджають, максимально захищені. Організатори евакуації кажуть, що їхати — набагато безпечніше, ніж залишатися в окупації. Тих, хто виїздить, не кидають напризволяще. Люди дістаються до Польщі, де їх розміщують у пансіоні в околицях Кракова. Тим, хто категорично не хоче залишати Україну, пропонують місця у західних областях. Тим часом переживати зиму в окупованих громадах буде важко. У багатьох містах комунікації розбиті обстрілами, немає гарантії, що вдасться забезпечити будинки теплом.  

"Люди можуть не впоратися із цією зимою. Поки що вони сидять там і їм здається, що все нормально, але в жовтні-листопаді може піти величезний потік, а пропускна здатність дамби залишиться незмінною, ми можемо всіх не вивезти", — каже Діна Уріх і просить не зволікати з виїздом до холодів.

Щоб домовитися про евакуацію, необхідно написати у Telegram-бот.

Допомогти організації можна за такими реквізитами:

BITCOIN

bc1qp3sf0pljgnmygf7spnzrfm8x648yyhcf3trrh2

ETH, USDC (ERC20)

0x473B5abe7Dfa3805986B8622652CA87c6c5a441e

USDT (TRC20)

TM8dg8KM54ytshQKQS6dA17V1QempcGwNm

Банківські реквізити:

Account holder: Helping to Leave, z.s. SWIFT/BIC: TRWIBEB1XXX IBAN: BE88 9672 9467 4141 Wise’s address: Avenue Louise 54, Room S52, Brussels, 1050, Belgium