Харківські підприємці приєдналися до всеукраїнської акції протесту, що вилилася у зіткнення під стінами Верховної Ради. Малий та середній бізнес виступив проти обов'язкової установки касових апаратів. Все, чого вони поки що досягли, — тимчасове відтермінування штрафів.

З 1 січня українські підприємці другої та третьої групи зобов'язані встановити касові апарати та видавати клієнтам фіскальні чеки. Позиція уряду: малий та середній бізнес недоплачує податки. Позиція підприємців: касові апарати малому бізнесу не по кишені. Вони не можуть домовитись уже не перший рік.

Постраждають дрібні магазини

На самому початку 2022 року у багатьох дрібних харківських магазинах перестали приймати до розрахунку банківські картки та просили готівку. Все тому, що багато підприємців почали ставити програмне забезпечення, яке необхідне за новими правилами. Це призвело до масштабного збою у роботі системи. Розробник однієї з програм — РРО (реєстратора розрахункових операцій) Дмитро Дубілет намагався у Telеgram заспокоїти власників бізнесу.

"Ми закликаємо клієнтів, якщо щось глючить, не зупиняти бізнес. А якщо податкова накладе на когось штраф, ми його покриємо. У мене немає слів, щоб висловити, наскільки мені соромно за цю ситуацію", — заявив Дубілет.

До кінця січня, за словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетьманцева, в Україні залишилося лише кілька тисяч підприємців, які не встановили РРО.

"Більшість фізичних осіб-підприємців на єдиному податку вже встановили РРО/ПРРО. У нас понад 300 000 касових апаратів, встановлених ФОП на ЄП. Ми маємо більш ніж 5-ти разове підвищення з року в рік кількості фіскальних чеків, що видаються нашим громадянам щодня", — заявив Гетьманцев і нагадав, що депутати зробили виняток для багатьох груп підприємців. Можуть не встановлювати касові апарати бізнесмени, які зареєстровані у селах або ті, які приймають вторинну сировину, крім металобрухту.

Підприємці заперечують: нові вимоги дуже обмежать їхню роботу.

"Потерпають від преса звітності видимі ФОП, що мають магазин або маленьке кафе, або швацькі ательє — ті, які мають до 5-10 найманих працівників. Замість того, щоб спростити прийом на роботу найманого працівника та ведення звітності, а також зменшення оподаткування з працівника на 15% і щодо ЄСВ з роботодавця, теж на 15%, підприємця садять на те, щоб він займався не підприємницькою діяльністю, а регістрами та звітністю", — заявила учасниця руху SaveФОП Тамара Смолянінова.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газовий зашморг бізнесу: наскільки подорожчають товари та послуги?

Підприємиця з Харкова Ольга Широка, яка займається торгівлею висівками, каже, що встановлювати РРО дрібним фізособам не по кишені.

"Потрібно купити касовий апарат, тисяч мінімум за п'ять, програмне забезпечення, яке потрібно оплачувати щомісяця, потрібно наймати бухгалтера, бо ту звітність, яка зараз потрібна, звичайний підприємець подавати не зможе. Якщо все це сплатити, товар подорожчає на 20-50%", — розповіла Ольга KHARKIV Today.

За її словами, нові правила розорять багатьох дрібних бізнесменів — вони або закриються, або підуть у тінь.

Дали місяць на роздуми

Невдоволені законодавчими вигадками підприємці рушили на Київ. Акції протесту проходили наприкінці грудня, а 25 січня активісти SaveФОП узяли в облогу Верховну Раду. Поїхали і підприємці з Харківської області, за різними оцінками їх там було від півтори до двох тисяч людей. Точніше сказати складно, бо одні виїхали організовано, автобусами, інші добирались на своїх  автомобілях.

Протести проходили аж ніяк не мирно, мітингувальники прорвали загородження парламенту та кілька разів вступали у сутички з поліцією. Багато хто отримав забиття. Як розповіли KHARKIV Today учасники акції, серед постраждалих нібито є житель Нової Водолаги, якому у штурханині порвали курточку, кілька людей потрапили у хмару сльозогінного газу.

Залишатися та протестувати далі харків'яни не стали, план подальших дій поки що не вигадали.

Протести принесли дуже невеликі поступки з боку влади. Депутати домовилися, що створять проєкт постанови про відстрочення штрафів за несвоєчасне встановлення касових апаратів.

"Ті кілька тисяч ФОП, які ще не встановили РРО, мають небагато часу — до лютого, щоб встановити РРО і як і інші сумлінні колеги бути звільненими від штрафів на 2022 рік. А хто не встигне — вибачте — це буде ваша відповідальність", — одночасно пригрозив і пообіцяв поблажки Гетьманцев.

Голова фракції "Голос" Кіра Рудик пообіцяла, що штрафів за непрацююче РРО не буде до 1 березня.

Історія боротьби

Боротьба українських підприємців проти  податків, які щоразу зростають, налічує не один рік. Перший так званий податковий майдан відбувся у 2010 році, тоді вони протестували проти нового Податкового кодексу. Це вилилося у політичний протест, мітингувальники вимагали відправити у відставку Миколу Азарова та його уряд  Але нічого не вийшло, багато учасників протестів тоді виявилися фігурантами кримінальних справ. 

Восени 2014 року уряд виступив із ініціативою впровадити РРО та книги витрат для всіх бізнесменів 1-3 групи. Тоді протести ФОПів влилися у Революцію Гідності. Після її перемоги новому уряду якийсь час було не до дрібного бізнесу. Але вже у 2015 році Кабмін зробив спробу знову впровадити касові апарати на всіх рівнях, очікувано отримав протести та відстрочив захід.

У 2019-му тема касових апаратів знову з'явилася, знову породила протести, закон знову відстрочили на рік. У грудні 2020-го року у Києві відбулися такі самі масштабні протести, як і зараз. Справа тоді теж дійшла до фізичних зіткнень, але влада пішла на поступки та відстрочила набуття чинності закону на рік.