Війна триває, але професійна архітектурна спільнота починає обговорювати майбутнє зруйнованих міст України. Найбільш цікавим і водночас складним, мабуть, буде кейс Харкова: величезна кількість руйнувань, зокрема пам'яток архітектури, географічна близькість до Росії і неможливість позбавитися сусіда, очікування допомоги від міжнародних донорів і розуміння, що без них нічого не буде. Це перспектива не на роки, а на десятиріччя.

Команда із 9 харківських архітекторів під проводом всесвітньо відомого Нормана Фостера почала розмови про те, яким бути Харкову. Паралельно сенси шукають інші архітектори, які не увійшли до цієї групи. Усе, що вони напрацьовують — це не догма, не генплан Харкова, а тільки передчуття того, яким міг би бути Харків. Тільки після перемоги.

Спробуємо пояснити, що важливо знати з цієї теми харків'янам наприкінці 2022 року.   

Як і навіщо з'явився Норман Фостер

Навесні, коли було ще далеко до контрнаступу Збройних сил України і відведення лінії фронту за 60 кілометрів від Харкова, у міста з'явилася англійська мрія. Її ім'я Норман Фостер. У професійному колі цю людину не потрібно представляти. 

Важливе з біографії Нормана: усі його роботи пов’язують зі стилем хай-тек. Він народився в 1935 році та особисто відчув жахи війни — зокрема, авіанальоти Люфтваффе на Манчестер в 1940 та 1941 роках. У 1967 році він створив архітектурне бюро Foster + Partners, яке сьогодні є одним із найбільших у Великій Британії (1400 співробітників) та має 13 студій по всьому світу. Серед проєктів архітектора — скляний купол на будівлі німецького Рейхстагу, штаб-квартира Apple в Каліфорнії, "хмарочос-огірок" Сент-Мері Екс 30 у Лондоні, пише "Люк". Існує фонд імені Фостера — Norman Foster Foundation.

Питання про те, хто кого знайшов — мер Харкова Ігор Терехов Нормана Фостера чи Норман Фостер Ігоря Терехова — залишиться без відповіді, бо існує дві протилежні версії. Суті справи це не змінює: у квітні архітектор погодився на запрошення. Як воно звучало в оригіналі, невідомо. Загалом це видається як допомога в пошуку нового Харкова. Щось менш масштабне лорду Фостеру просто не імпонуватиме. 

Хто в команді

Люди Фостера не приїжджали до Харкова, їхніми очима на місці є група харківських архітекторів на чолі з Дмитром Фоменком. Фоменко зібрав вісьмох колег, кілька архітекторів відмовилися від командної гри, зокрема засновник Харківської школи архітектури, автор проекту Театру на Подолі Олег Дроздов. Але не тому, що вони не хочуть брати участі у відбудові міста, просто в них інше бачення, інший шлях.

Із англійцями співпрацюють: директор інституту "Харківпроєкт" Юрій Спасов, колишній керівник харківського філіалу "УкрНДІпроектреставрація" Володимир Новгородов, архітекторка, автор реконструкції Саржиного яру Ольга Клейтман, архітектор, викладач Харківської академії дизайну та мистецтва Сергій Ільченко, архітектори-практики Віктор Зайденберг, Олександр Струльов та Костянтин Критський, архітектор-теоретик Максим Розенфельд.

Щотижня з квітня українці та англійці спілкуються онлайн, по дві години на тиждень, ще чотири години щотижня тривають консультації всередині харківської частини архітекторів. У травні була перша онлайн-зустріч із Фостером.

Міська влада поки що ніяким чином не впливає на процес і не бере в ньому участі. Тільки Ігор Терехов постійно згадує ім'я Фостера, говорячи про відбудову міста. 

Чого очікують від Фостера і команди

Ідеї. У першу чергу ідеї для повоєнного Харкова. Усе, що відбувається протягом останнього пів року, можна назвати підготовкою або навіть розвідкою для її генерації. Харків'яни розказують про місто зразка до 24 лютого, роблять сучасні фото і докладають види, які були до повномасштабної війни, занурюють англійців в атмосферу нашого міста, щось пояснюють на пальцях, готують історичні довідки, презентації.

Важливо розуміти, що це не Генплан і навіть не підготовка до нього, це не план відбудови, це не стратегія розвитку Харкова, а тільки її пошук, якщо хочете, передчуття, такий собі маніфест. І тому чогось чекати, вимагати швидких рішень, документів абощо, не варто. Взагалі усе, що робить Норман Фостер, його команда і харківські архітектори, - це суцільне волонтерство, ніхто з них не пов'язаний договором і ніхто не отримує зарплатню. Більше того, ця внутрішньопрофесійна розмова може призвести до чогось на фініші, а може й ні. Цього не приховують учасники.

"Ці пів року у багатьох викликають розчарування — бо ми так і не сформували цієї кінцевої мети, кінцевого бачення", — зізнався Максим Розенфельд "Люку".

Ольга Клейтман, єдина жінка з українського боку, довго вагалася, чи ставати частиною цієї історії. Адже ніколи не любила працювати з владою, і Саржин Яр — скоріше виключення. Але вона вірить у майбутнє Харкова і Фостера в ньому. Усе, що зараз робить з колегами по групі, називає аналізом, попереду — напрацювання візії, бачення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Панельки" залишаються. Що буде з житловими кварталами Харкова після війни?

"Я не вірила спочатку, але потім побачила, що вони (англійці — Ред.) дослухаються. По-друге, уся наша команда, ми всі різні, відмовилася від грошей. А це велика робота, шість годин на тиждень. Ми відмовилися від грошей, щоб нами не маніпулювали, щоб ніхто не сказав, що їх купила влада. Ми дослідили своє місто і дуже багато цікавого дізналися. А Норман Фостер — філософ і може подивитися глибше, дати поштовх, який спрацює", — розказала Клейтман KHARKIV Today.

Що відбувається зараз

Харківські архітектори назбирали, як сказав Юрій Спасов, банк ідей. Спочатку це було 90 пропозицій, але потім їх скоротили до 15, переклали англійською і передали команді Фостера. Найближчим часом чекають від них фідбек.

Це окремі об'єкти, ідеї, які можна буде реалізувати у повоєнному Харкові. Серед них є:

1. Бачення майбутнього ринку Барабашово (точно без ринку)

2. Водний каркас міста (розвиток його східної частини в межах районів Салтівка, ХТЗ, хоча англійці пропонували шматочок набережної в районі "Коксохіму")

3. Децентралізація міста (але це не про владу, а про те, що схема з 9 районів давно застаріла і їх замало для міста, яке колись було мільйонником). Зараз місто нарізали на 105 шматочків з урахуванням історичних аспектів.

4. Створення цифрового каталогу пам’яток культури міста, зокрема бекетівської спадщини.

Усі 15 ідей поступово презентують Харкову.

Окремо обговорюється Північна Салтівка, історичний центр Харкова. Але вони поки що на паузі, швидке рішення напрацювати неможливо.

"Існують проблеми Північної Салтівки. Я туди їжджу регулярно, на вулицю Наталії Ужвій та Метробудівників. Я вважаю, що це дуже серйозна тема для міжнародного форуму, який так і називатиметься "Північна Салтівка 3". Моя думка — треба натиснути на паузу і не робити різких заяв. Це зона, аналогічна до Прип’яті та Чорнобиля, і для цього потрібне осмислення не лише архітекторів, урбаністів та будівельників, які закриють усі пробоїни, поміняють комунікації, а філософів, культурологів — причому номер один у світі. Це має бути саме філософсько-культурологічний форум про долю цього району", — цитує Розенфельда "Люк".

Англійці теж пропонували якісь свої ідеї, але поки що жодної, яка б мала право на існування, не озвучують.  

Ніяких фінансів і поки що натяків за цією історією немає. Жоден донор не буде вкладатися у місто, за 50 кілометрів від якого стоїть російська армія, а за 120 кілометрів точаться бойові дії. Англійці, як і харківські архітектори, теж нічого не отримують, вони це роблять "із благородства". Уся робоча група розуміє: поки не буде перемоги, грошей не буде.

Наостанок

Монополізації історії з майбутньою відбудовою Харкова поки що немає. Днями у Львові пройде фестиваль ВЕЖА+, де архітектори з усієї країни обговорять, як відбудовувати українські міста. Харківський блок представлятимуть Олег Дроздов і Ольга Клейтман. 

Професійні розмови про майбутній Харків, який нам болить, тільки починаються. І усім важливо зрозуміти, що не містер Фостер має змінити місто, а ми самі.