Вибори пройдуть 26 травня. Наукові співробітники будуть голосувати кожен за себе, а студенти і технічні працівники — через представників.

Найбільший харківський університет стоїть на порозі нової епохи. Віль Бакіров беззмінно керував вишем 22 роки і на вибори не піде. За його посаду збираються боротися керівники каразінських факультетів, ректори інших вишів і навіть, за чутками, колишній віце-прем'єр.

Кандидати під прикриттям

Відставка 75-річного ректора стала несподіванкою для Харкова. Сам ректор пояснює свій вчинок тим, що йому важко стало об'єднувати адміністративні та професорські функції. Хай там що, керувати університетом Віль Бакіров буде як мінімум до кінця червня, поки новообраний ректор не вступить в права.

"Поки ще немає навіть оргкомітету, поки ми в процесі. Він буде створений протягом декількох днів",— повідомила KHARKIV Today прессекретарка університету Лілія Змій.

Згідно із законом, з дня публікації наказу Міносвіти про вибори до створення оргкомітету повинно пройти не більше 7 днів, значить, він запрацює до наступного вівторка.

Попередні вибори ректора в Університеті ім. Каразіна проходили в 2018 році. У них брав участь тільки один кандидат: Віль Бакіров. Більше 70% виборців віддали за нього свої голоси.

Поки немає виборчої комісії, немає і претендентів. Вони можуть бути висунуті як трудовим колективом, так і запропонувати самі свою кандидатуру.

За даними джерела KHARKIV Today, позмагатися за посаду ректора планують кілька деканів, зокрема керівниця юридичного факультету Тетяна Кагановська, дочка ексголови Харківської обладміністрації Євгена Кушнарьова.

За нашою інформацією, в конкурсі можуть взяти участь ексдиректорка регіонального інституту держуправління Нацакадемії державного управління Людмила Бєлова, ректор академії міського господарства Володимир Бабаєв і навіть колишній віце-прем'єр-міністр України Володимир Семиноженко.

Людмила Бєлова не підтвердила і не спростувала інформацію про бажання взяти участь у конкурсі.

"Без коментарів", — відповіла вона на запитання KHARKIV Today.

Володимир Семиноженко заявив, що сприймає чутки про ймовірну участь у виборах з посмішкою.

"Якби я хотів, то став би ректором університету ще в 1998 році. Зараз я анітрохи не маю наміру брати участь у виборах. У мене є інша місія і громадянська діяльність", — розповів він KHARKIV Today.

За словами Семиноженка, він буде стежити за виборами і обов'язково висловить свою думку, коли всі кандидати зареєструються.

З іншими потенційними кандидатами поки що зв'язатися не вдалося.

Виборщики, як в Америці

Раніше ректорів призначали в Міністерстві освіти, а з 2014 року їх вибирають. Взяти участь в голосуванні можуть не тільки декани і викладачі, а й технічні співробітники вишів, а також студенти (крім заочників).

Голоси керівника кафедри, першокурсника і двірника не рівні. Наукові співробітники голосують кожен сам за себе, а от технічні працівники і студенти обирають з-поміж себе представників — так само, як в США виборці делегують право голосу виборщикам. Їх вибирають таємним голосуванням.

Так, у виборах 22 лютого 2018 року взяли участь 2 403 людини.

"Серед них 1 806 (75,2%) штатних наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників, 380 (15,8%) представників студентів денної форми навчання всіх факультетів (навчально-наукових інститутів) і 217 (9%) представників структурних підрозділів", — відзвітували тоді в ХНУ.

У законі "Про вищу освіту" йдеться про те, що студентів серед голосуючих має бути не менше 15%, а ненаукових співробітників — не більше ніж 10%, тому на виборах 2021-го року виборців буде приблизно стільки ж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харківський університет увійшов до рейтингу кращих вишів світу

Вибори ректора проходять так само, як і вибори депутатів або президента: є бюлетені з номерами, кабінки, спостерігачі від кандидатів, прозорі урни. Як і під час звичайних виборів, трапляються скандали.

Непросто проходили вибори за новими правилами в Одеському економічному університеті. Адміністрація звинувачувала членів студради в підробці документів, студенти адміністрацію — у спробі зірвати вибори. У Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка 17 березня ректора спробують вибрати з третьої спроби. Студенти цього разу голосувати не будуть — нібито неправильно провели вибори представників. Вони, в свою чергу, звинувачують керівництво вишу в порушенні принципів демократії і ігноруванні прав студентів.

Якщо в ХНУ ректора не вийде вибрати з першої спроби (жоден з кандидатів не набере 50% голосів + 1 голос) — буде другий тур. У нього вийдуть два лідери гонки за результатами голосування. Якщо і в другому турі жоден з них не набере 50%, через тиждень після підрахунку голосів Міністерство призначить повторні вибори.

Автор: Олена Павленко