На конкурсі проєктів з відбудови Північної Салтівки, що найбільше постраждала від російських обстрілів, переміг британський архітектор Ендрю Джеймс Джексон з роботою "Зцілення Харкова: від руїн до відродження".

Архітектор пропонує забудувати район більш міцними, ніж зараз, будинками і влаштувати на великих терасах зимові сади. У міськраді обіцяють приступити до реалізації будівництва найближчим часом, але харківські архітектори мають сумніви у тому, що це доцільно саме на півночі міста.

Теплоізоляція, соняхи на даху та модульні сховища

Міжнародний архітектурний конкурс "Kharkiv Housing Challenge" проводив Фонд Нормана Фостера за фінансової підтримки уряду Німеччини. Учасникам поставили задачу розробити програму модернізації пошкоджених багатоквартирних будинків, при цьому врахувати підвищений рівень безпеки та енергоефективності.

На конкурс подали 259 проєктів з 53 країн, зокрема 27 — з України. Найбільше проєктів — 48 — заявили архітектори зі США. Оцінювало їх журі у складі дев'ятьох людей: сам Норман Фостер, архітектори Фаршид Мусаві та Белінда Тато, інженер та проєктувальник Стюарт Сміт, науковець Оксфордського університету Амар Азуз, експертка з відновлення житла при ООН Анна Соаве, а також міський голова Харкова Ігор Терехов, чиновниця міськради Ольга Дем'яненко та Юрій Спасов з "Харківпроекту".

Спочатку вони вибрали 20 півфіналістів, а на цьому тижні визначили переможця. Ним став британський архітектор Ендрю Джеймс Джексон з проєктом "Зцілення Харкова: від руїн до відродження". Його основна пропозиція полягає в тому, аби укріплювати пошкоджені будинки металевими каркасами, а ті, що неможливо відновити — розбирати і переробляти, аби використати для створення нових бетонних систем. Джексон передбачає, що цією переробкою буде займатися українська компанія.

Також архітектор пропонує попрацювати над теплоізоляцією старих будинків і розширити їхню площу за рахунок відкритих терас. Джексон приділив багато уваги спільним громадським просторам та екології. Він пропонує влаштувати у дворах своєрідні бесідки, обладнані системами збору дощової води, яку можна буде використовувати для поливу рослин.

"Схема добре розроблена, були враховані екологічність та повторне використання матеріалів. Громадські простори добре інтегровані з навісними конструкціями", — оцінив проєкт член журі Стюарт Сміт.

Друге та третє місця посіли учасники з Китаю та Туреччини. Китайський архітектор Зігенг Ванг запропонував проєкт "Цвітіння назустріч сонцю". Він також пропонує використовувати фрагменти зруйнованих конструкцій у будівництві, але не нових багатоповерхівок, а громадських просторів, а на дахах будинків вирощувати соняшники.

"Поєднуючи архітектуру з сільським господарством, проект зосереджується на створенні просторів для вирощування соняшнику, символу української ідентичності, для сприяння самозабезпеченню та продовольчій безпеці", — йдеться в описі проєкту.

Лише в проєкті, що зайняв третє місце, автори передбачили бомбосховища. Група турецьких архітекторів пропонує підземні укриття.

"Проект пропонує модульну систему для підземних укриттів з використанням високоміцних бетонних панелей, що дозволяє використовувати її для публічних заходів у мирний час і у якості укриття під час конфлікту", — пропонують автори.

Також вони пропонують використовувати при будівництві багатошарову систему ізоляції для кращої енергоефективності. 

Детальніше про проєкти-переможці можна почитати на сайті конкурсу.  

Не краще місце для будівництва

Міський голова Ігор Терехов заявив, що в усіх проєктах, поданих на конкурс, були цікаві ідеї, які в Харкові згодом використають для відбудови міста — не лише на Північній Салтівці, а й в інших районах.

"Вже наступного року ми почнемо перетворювати ці проєкти на реальні дизайн-рішення, які потім втілимо у будівництві", — пообіцяв мер.

У доцільності та своєчасності такої роботи сумнівається архітекторка Ольга Клейтман, чиє бюро розробляло проєкт реконструкції Саржиного Яру. На її думку, поки триває війна, витрачати час та гроші на інноваційні архітектурні рішення недоцільно, адже в Харкові є дуже багато вільного житла, яке міськрада може викупити для розміщення у ньому переселенців та харків'ян, які втратили житло на тій же Північній Салтівці.

"Це — відволікання публічної уваги від реальних проблем. У нашому місті багато житла, воно стоїть порожнє, багато житла, яке здали в експлуатацію, але не продали, воно нікому не належить. Це з головою покриває всі ті руйнування, які сталися на Північній Салтівці. Відновлювати те, що проіснувало 70 років і від початку було не ідеальним житлом, — це кошти на вітер. Можна у забудовників купити вже готове житло і надати людям ці квартири", — заявила Ольга Клейтман в коментарі KHARKIV Today.

Вона проаналізувала проєкти переможців. На думку експертки, усі вони — надто вартісні, аби втілювати їх в життя у час війни чи навіть перших років післявоєнної відбудови.

Харківський архітектор та співзасновник організації "Платформа урбаністичного розвитку" Віктор Дворніков сумнівається, що необхідно будувати нове житло саме на Північній Салтівці, адже вже були випадки, коли відновлений будинок знову потрапляв під російський обстріл та руйнувався. Але саму ідею залучити до містобудування міжнародну архітектурну спільноту вважає вдалою.

"Те, що такий конкурс відбувся — це вже позитив для міста, бо за останні 15-20 років у нас не було прецедентів, щоб містобудівні рішення приймалися на основі архітектурних конкурсів. Це прорив", — вважає архітектор.

За його словами, проводити масштабні будівельні проєкти зараз не зовсім коректно, але користь конкурсу в тому, що в майбутньому знайдені рішення можна буде використати на відбудові Харкова.