Вдруге тисячі харківських дітей не підуть до класів. Першого вересня вони залишаться вдома, увімкнуть ноутбуки і “через екрани” будуть давати відповідь на запитання першого уроку “Як ти?”

Через повномасштабну війну жодна школа у місті, що розташоване на кордоні з Росією, не зможе відновити навчання. Харків втрачає дітей. За офіційною статистикою, цьогоріч до харківських шкіл підуть 7000 першачків, що майже удвічі менше, ніж до 24 лютого 2022 року. На відміну від Києва, Вінниці, Львова, Полтави, Горішніх Плавнів, у місті не можна організувати навіть змішаний формат навчання: кілька днів за партами, решта — удома. Найпростіші укриття, якими обладнані понад 150 шкіл, не гарантують безпеки дітям і вчителям. Модифіковані ракети С-300 долітають до міста з сусіднього Бєлгорода за 40 секунд.

Метро-школа для малечі

Єдина альтернатива навчанню онлайн у 2023 році — метро-навчання. Таку форму започаткували саме у Харкові. Завдяки розгалуженій мережі метрополітену п`ять станцій готові приймати учнів без зупинки підземного транспорту. Облаштування метро-класів триває, їх обіцяють відкрити для 1000 школярів четвертого вересня. За задумкою міської влади, переходи на станціях облаштували вентиляцією, поставили пластикові вікна, меблювали. Тут зможуть навчатися тільки діти перших-четвертих класів за згодою батьків. Тричі на тиждень вони отримуватимуть знання у підземці, два дні залишатимуться вдома. Чи вдалим буде цей експеримет, покаже час. Це була своєрідна спроба очільника міста втримати першачків. Саме їм, вважають у міській раді, найважче звикати до онлайн-навчання, як наслідок — батьки виїздять в інші регіони України. Вікторія Свириденко навесні записала свого сина до харківської школи №152, мріяла, аби син спілкувався і навчався з однолітками.

“Я точно не зможу допомогти із постановкою руки для письма, бо я не вчителька. Син два роки не відвідував садочок, втратив друзів, спілкування. На початку літа нам ще обіцяли, що буде навчання у класах, але потім усе заглохло. Спробуємо навчатися у метро, це хоча б безпечно. Якщо не вийде, доведеться їхати в якесь інше місто України, бо шестирічки мають ходити до школи, інакше, боюся, у нас потім всі 12 років будуть проблеми з навчанням”, - розповідає мати хлопчика.

На час метро-уроків їх “відрахували” на папері з власної школи на Холодній Горі, учителька викладатиме не своя, а з іншої школи, усі класи — мішані. У переходах станцій метро у першачків щодня буде по три уроки, обіцяють організувати гаряче харчування, охорону і допомогу тьюторів.

“Я готова потерпіти"

Для учнів середньої і старшої школи, які лишаються у Харкові, варіативної складової навчального процесу немає. Тільки онлайн, щодня, п'ять днів на тиждень, із надією, що буде світло та інтернет, а ЗСУ стримають лінію фронту і російські ракети більше не нищитимуть навчальні заклади. За загальною бюрократичною фразою “освітні втрати українського учнівства” для багатьох харківських дітей приховуються дуже болісні втрати: друзів, сталого оточення, школи, міста. Скільки дітей вимушені були виїхати, напевно ніхто сказати не може. За даними мерії, за кордоном перебуває чверть харківських школярів.

Російські ракети протягом 2022-2023 років знищили шість харківських шкіл у різних районах міста, пошкодили різною мірою ще понад 100 закладів. Зруйновані школи не починали відновлювати: чекають перемоги і шукають інвесторів.

У харківську школу № 78 у Слобідському районі поцілила не одна ракета. Будівля зруйнована дощенту. Востаннє діти тут були 23 лютого 2022 року, дехто навіть речі не забрав: спортивний одяг і взуття. У колишній гімназії №46 (тепер ліцей), що завжди була у переліку найпрестижніших не тільки в районі, а і в місті (за результатами ЗНО, кількістю переможців-олімпіадників), зруйнований один із корпусів.

“Стіни — це не школа, школа — це її діти, батьки й учителі, це той незнищенний вогонь любові до знань, який наш ліцей несе з перших днів його створення. Ніякі ракети не можуть убити того, що не вмирає”, - з`явиться повідомлення на офіційному сайті навчального закладу після ракетної атаки.

Через руйнування батьки деяких дітей забрали документи із ліцею, але це не було масштабним явищем.

Мама учениці молодшої школи Дарини говорить, що донька, незважачи на вік, дуже прив'язана до класу, учителів і міняти щось вони не планують. Сім'я залишається у Харкові, виїздила за місто у найскладніші періоди. Дитина дуже сумує за друзями, але сподівається, що хоча б у п'ятий клас повернеться до будівлі школи. Дівчинка за півтора роки повномасштабної війни навіть навчилася розрізняти “прильоти” С-300 від інших російських ракет.

“Наш клас цілий. Я дуже хочу повернутися до своєї школи, до подружок, до нашої учительки. Мені важко весь час сидіти онлайн, мама допомагає з уроками, але я готова ще трохи потерпіти. Уночі, коли вибухи, ми ховаємоь у коридорі, нікуди їхати з нашого Харкова я не хочу”, - говорить учениця ліцею.

У більшості харківських шкіл, які фізично уціліли, до початку навчального року 2023/2024 відчули другу хвилю втрат дітей. Цього разу забирали документи тих учнів, які не “витягують” дві школи — за кордоном і в рідному місті. Не всі школи йдуть назустріч батькам і організовують асинхронне навчання цього року. Це такий формат, коли дитина ходить до школи, приміром, у Дрездені, її документи залишаються у харківській школі, вона здає щотижня домашні завдання, а наприкінці чверті/семестру пише контрольні роботи. Проблематичним таке подвійне навчання стає у старших класах, мало хто витримує навантаження, ніяких послаблень німецькі педагоги не роблять.

Прощання - по zoom

Два роки харківські 11-класники не мали змоги попрощатися зі школою. Діти отримували атестати поодинці, у небагатьох школах поставили вальс, переважна більшість організувала прощання у zoom, про випускні вечори не йшлося. Так вимагала безпекова ситуація. Випускники говорять, що російське вторгнення забрало у них якщо не прощання з дитинством, то великий шмат життя.

16-річна Дарина Вдовенко стала відомою в Україні влітку 2023 року завдяки акції “Харків — без Лободи”. Учорашня школярка вийшла на поодинокий пікет у саду Шевченка на знак протесту виступу поп-співачки, яка не гребувала концертами у Росії.

Дівчина згадує, що 24 лютого 2022 року дивним чином прокинулася дуже рано і почала скролити Телеграм-канали. У сусідній кімнаті її мама, учителька української мови, тривожно розмовляла про початок війни, згодом сказала про це доньці. Через постійнй авіанальоти і небезпеку оточення Харкова 10-класниця харківської школи №99 виїхала з міста з сім'єю у більш спокійний регіон. Дарина на деякий час стала ученицею іншої школи, але в 11-й клас вона знову повернулася до свого Харкова.

“У мене не було особливих сентиментів до школи, але я дуже люблю своє місто. Через окупантів не було нормального випускного, вони поцупили у нас частину життя. Шкільний процес спочатку був порушений через епідемію коронавірусу, потім через війну. Якби не це, наше життя точно було би цікавіше”, - говорить дівчина.

Через виїзд зв'язок із кількома шкільними друзями у Дарини обірвався, атестат вона забирала у школі без будь-яких урочистостей. У липні дівчина склала НМТ і планувала навчатися графічному дизайну, але балів не вистачило. Тому Дарина Вдовенко стала студенткою Харківської академії дизайну і мистецтв, навчатиметься станковому живопису. На жаль, також онлайново, оскільки виш не може забезпечити здобувачів освіти надійними укриттями. Дівчина свідомо залишається у Харкові.

“У якийсь момент я почала розглядати інші варіанти, інші міста, але потім зрозуміла, що Харківська академія найкраща”, - говорить тепер уже студентка.

Тільки п'ять харківських університетів 1 вересня 2023 року почнуть навчання студентів за мішаною системою. Лекції онлайн, практичні заняття в аудиторіях-укриттях обіцяють проводити Харківський національний університет ім. Каразіна, Харківський національний медичний університет, Харківський національний економічний університет ім Кузнеця, Харківська державна академія дизайну і мистецтв та Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського. Але деякі з цих вишів залишать першокурсників удома. 

Достіменно невідомо, якою буде шкільна мережа у Харкові після війни: скільки класів і шкіл треба буде відкривати, адже велика кількість дітей залишиться за кордоном і в інших містах України. Ці освітні втрати напевно будуть незворотними. Проте харківські діти стануть сильнішими, ніж будь-коли.

 

Матеріал написаний за підтримки ГО "Інститут масової інформації", що реалізує проєкт "Підтримка активних громадян під тиском в Україні" за фінансової підтримки Європейського Союзу.