Принаймні чотири селища в Харківській області можуть претендувати на статус міст. Поки що тільки одне, Слобожанське, розпочало цю процедуру. 

За всіма формальними ознаками, селище біля Зміївської ТЕС має повне право назватися містом: у ньому проживає понад 10 000 чоловік, і мешкають вони переважно у багатоповерхівках. Але є небезпека, що після зміни статусу населений пункт втратить частину грошей.

Міста отримують більше?

Селище Слобожанське колись називалося Комсомольським. Це — один із наймолодших населених пунктів Харківської області, його заснували в середині 50-х років минулого століття, для будівельників і працівників Зміївської ТЕС. До липня 2023 року воно носило статус селища міського типу — скорочено смт. Але Верховна Рада цю назву скасувала, зараз в Україні є лише міста, селища та села. 

Містами вважаються населені пункти, де мешкає понад 10 000 жителів і які мають переважно компактну багатоповерхову забудову. Слобожанське відповідає цим критеріям. 

"Загальна чисельність жителів селища Слобожанське згідно з відомостями демографічного реєстру територіальної громади станом на 1 січня 2024 року становить 12 329 осіб. Близько 90% мешканців населеного пункту проживають у багатоповерховій забудові", — йдеться у висновку комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У селищі ще у грудні минулого року провели опитування щодо зміни статусу. 73% учасників підтримали таке рішення, щоправда, це — всього 630 чоловік з-поміж 854-ох учасників голосування, інші жителі Слобожанського опитування проігнорували. Далі відповідне рішення ухвалили на місцевій сесії і звернулися до Верховної Ради з проханням присвоїти селищу статус міста — це має право робити лише парламент.

"У нас є амбітні плани на розвиток, і у цьому випадку краще бути містом, ніж селищем. Наше селище і виглядає як місто, і амбіції розвитку в нас як у міста, а не як у селища", — пояснив KHARKIV Today бажання змін селищний голова Слобожанського Дмитро Діхтяр. 

Далеко не всі народні депутати згодні з пропозицією. Дмитро Микіша вважає, що після того, як Слобожанське буде назване містом, воно втратить фінансово: не отримуватиме освітню субвенцію, на яку мають право села і селища, але не міста.

"Бюджет громади втратить певну частину коштів, що тягне за собою скорочення видатків на інші напрямки, з відповідними наслідками", — повідомив депутат.

Друга імовірна втрата — право на безоплатне отримання земельних ділянок. Селищні жителі можуть претендувати на 0,15 га, міські — лише на 0,10. У селищні раді кажуть, що ризики їх не лякають, бо більшість цих преференцій для сільської місцевості існують лише на папері.

"Ми цієї субвенції і так жодного разу не отримували. У нас колись був Зміївський район, і були селища та села меншого статусу — ніхто з цих сіл не отримував дотацій на одного учня більше, ніж Зміїв. І ця логіка відчувається зараз: великі міста отримують більше, менші — менше, а периферія нічого не отримує. Ми радилися з Міністерством освіти та отримали відповіді, після яких ми ще більше утвердилися в думці, що нам треба бути містом", — каже Дмитро Діхтяр.

Рішення про зміну статусу Верховна Рада, імовірно, схвалить, адже профільний комітет підтримав слобожанців. Тим часом майбутнє місто зараз має куди більшу проблему, ніж освітня субвенція. У Слобожанському може не розпочатися опалювальний сезон, адже росіяни знищили Зміївську ТЕС, від якої грілося селище.

"Держава виділила кошти для будівництво нових потужностей, яких має бути достатньо. Найбільше питання — брак часу. Ще одне — хто буде балансоутримувачем і виконавцем послуг? Ми могли б створити комунальне підприємство, але воно зможе заключати договори зі споживачами лише після того, коли буде готова вся система", — пояснює селищний голова.

Зараз слобожанці намагаються вмовити "Центренерго" взяти нові потужності на свій баланс, оскільки в них є і спеціалісти відповідної кваліфікації для їхнього обслуговування, і договори зі споживачами.

Приманка для інвесторів та історична справедливість

Після того, як парламент скасував саме поняття "селище міського типу", чимало великих смт в Україні забажали стати містами. У січні цього року новий статус отримали колишні селища Київської області Білогородка, Бородянка, Гостомель та Коцюбинське. Ще раніше, у 2017-му, містом стало селище Решетилівка на Полтавщині. Тоді населений пункт налічував усього 9000 мешканців, але  місцева влада та краєзнавці апелювали до відновлення історичної справедливості — адже Решетилівка була містечком ще у XVII сторіччі, і була відома своїми промислами та ремеслами.

Представники Бородянки та інших містечок Київщини, що постраждали від бойових дій, мали на меті інше — залучення інвестицій. Голова Бородянки Олександр Сахарук тоді казав, що у населеного пункту зі статусом міста є можливість шукати міста-побратими в ЄС та США, встановлювати зв'язки та залучати інвесторів напряму, самостійно, а не через уряд. Останній аргумент більш актуальний і для Слобожанського — адже про історичну справедливість тут не йдеться.

Саме поняття "селище міського типу" — досить нове. До більшовицької окупації в Україні були хутори, села, містечка та міста. 11 листопада 1925 року постановою  Всеукраїнського центрального виконавчого комітету й ради народних комісарів УСРР назву "містечко" замінили на "селище міського типу". Історик Олександр Алфьоров вважає, що настав час відновити втрачений термін.

"Чому не відновити термін "містечко"? Ну чому вічно у нас віддають українську містечкову культуру? Яскраву культуру, що утворилась між містом і селом. Культуру українського козацтва, шляхти та правдивої нашої аристократії — мешканців цих містечок?", — написав експерт на своїй сторінці у Facebook.

А поки термін "селище" лишається в законодавстві, серед 59-х селищ Харківської області принаймні ще три, окрім Слобожанського, можуть подати заявку на перехід у міста. Це — Пісочин, що має 23 000 населення, Нова Водолага, де проживає понад 11 000 мешканців, та Солоницівка (13 000 жителів). Раніше таким селищем було передмістя Куп'янська Ківшарівка — з населенням 19 000 чоловік воно було найбільшим смт в Україні. Але зараз через бойові дії більшість місцевих жителів покинули цей населений пункт.