Заява Ярославського, зникнення доказів та підозра для батьків Миколи Харківського

Справа про смертельну ДТП за участю кортежу Олександра Ярославського все більше набуває політичного звучання. Йдеться не лише про публічні заяви генерального прокурора Ірини Венедиктової та голови МВС Дениса Монастирського, а також згадування прізвища бізнесмена у прес-релізах поліції про хід розслідування. Лінію захисту, до якої схиляється Ярославський, окреслено в його заяві, оприлюдненій у 17 лютого.

Бізнесмен, майже не ховаючись, звинуватив керівництво правоохоронних органів в упередженому ставленні до нього, тиску на бізнес та намаганні "призначити винного". Аргументація Ярославського зрозуміла: розслідування далеко не кожної ДТП коментують керівники прокуратури та МВС із публічними закликами до особи, котра навіть не має процесуального статусу. Поки що Венедиктова і Монастирський "червоних ліній" не переходили і ні в чому Ярославського не звинувачували. Однак і ці заяви захист бізнесмена зможе назвати тиском на слідство.

Нічні обшуки в Мартовій, де мешкає Ярославський, і у його готелі Kharkiv Palace також створюють картинку, яку він може використати для захисту принаймні в медійній площині. У поліції та прокуратури є свої аргументи: нагальність обшуків було продиктовано ризиком знищення речових доказів. Відео, зняте камерами, могли видалити, з автомобілями також могли вчинити якісь маніпуляції.

Повідомлення поліції цього тижня мають свідчити про обґрунтованість таких підозр. Київські експерти та слідчі Головного слідчого управління Національної поліції, які розслідують справу після того, як її забрали в харківських правоохоронців, оглянули автомобілі і виявили ознаки замивання передньої частини, днища та коліс. У поліції розцінили це як доказ того, що фігуранти справи намагалися знищити докази та уникнути відповідальності за злочин.

Аналогічну оцінку отримали й таємниче зникнення та раптова знахідка одягу загиблого в чугуївському морзі. 15 лютого правоохоронці провели низку обшуків у морзі та помешканнях співробітників місцевого управління обласного бюро судмедекспертизи. Щодо них зареєстрували кримінальне провадження про службову недбалість. Ця справа фактова, і підозрюваних у ній поки що не має.

16 лютого сміттєвий пакет із речами "знайшовся" у службовому приміщенні моргу. У поліції заявили, що у подібні збіги не вірять, і речі відправили на ДНК-експертизу, щоб з’ясувати, чиї сліди, крім покійного, на них залишилися.

Також поліція відзвітувала, що всі речові докази, а також тіло загиблого у ДТП, взято під цілодобову охорону.

Епопею з речами та автівками правоохорнці представили як свідчення змови з метою заплутати слідство та знищити докази. Ярославський у своїй заяві згадав цю історію в якості аргументу, що вказує на непрофесійність правоохоронців, які виявилися безпорадними  навіть у справі, яка перебуває на персональному контролі  генпрокурора та голови МВС.

Про те, що Ярославський намагатиметься піддавати сумніву неупередженість та компетентність офіційного слідства, свідчить його заява про власне розслідування, яке проводять юристи бізнесмена. Ще один напрямок захисту – це нагадування про позитивні речі, які у харків’ян асоціюються з іменем Ярославського. Головним козирем, безперечно, є ФК "Металіст". Не випадково заяву бізнесмена розповсюдила не лише прес-служба DCH – її опублікували офіційні ресурси футбольного клубу.

Що стосується повернення до України та участі у слідчих діях, Ярославський пообіцяв зробити це, "як тільки дозволить графік".

Тим часом колишня дружина загиблого вирішила взяти участь у судовому процесі в якості потерпілої. Юридичну допомогу Катерині Овчаренко надає Роман Лихачов з Чугуївської правозахисної групи. Подружжя розірвало шлюб понад шість років тому, і весь цей час колишній чоловік мав сплачувати їй аліменти на дитину. Наскільки відповідально він ставився до своїх обов’язків, невідомо. Позиція потерпілої полягатиме в тому, що дитина втратила батька та годувальника. У загиблого залишилася ще й матір, але про свою позицію вона публічно не заявляла.

Фігурант іншої резонансної справи про смертельну ДТП Микола Харківський цього тижня також згенерував кілька інформаційних приводів. Точніше не він особисто, а його адвокат та харківські правоохоронці. Захисниця підлітка Інна Данилова у п’ятницю не з’явилася на  підготовче засідання у справі. Напередодні вона направила на електронну пошту Червонозаводського суду листа про те, що захворіла і тому не прийде. Медичну довідку, що підтверджує цей факт, вона суду ще не надала, тому суддя, прокурори і адвокати потерпілих на засідання прийшли. Від послуг державного захисника Микола Харківський очікувано відмовився, і засідання перенесли. До підготовки до розгляду справи по суті суд має приступити 10 березня, якщо до того часу знову не виникнуть якісь нові обставини, що завадять цьому.  

У п’ятницю правоохоронці оголосили батькам підлітка – Михайлу Харківському та його колишній дружині  Марині Дегтяр – підозри у злісному невиконанні обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки. Заяву про цей злочин підготували адвокати потерпілих з юридичної компанії "Міллер". За версією слідства, батьки залишали дитину без нагляду і нехтували покладеними на них обов’язками з виховання сина, якого неодноразово притягали до адміністративної та кримінальної відповідальності: за керування автомобілем без прав, озброєне хуліганство і завдання тілесних ушкоджень. Більше того, на момент скоєння ДТП попередню судимість Миколи Харківського не було погашено, підліток перебував на випробувальному терміні, а  суд передав його під нагляд матері до досягнення повноліття. За даними слідства, жінка регулярно виїздила за кордон, залишаючи сина без належного нагляду.  

Ст. 166 Кримінального кодексу України передбачено покарання у  вигляді обмеження або позбавлення волі на термін від 2 до 5 років.  Якщо справа хоча б дійде до суду, це буде неабиякий прецедент. Адже до кримінальної відповідальності за цією статтею притягають батьків, через недбалість яких постраждали чи загинули їхні неповнолітні діти. 

Тероборона, скандал із російським паспортом і кадрові зміни в ОДА

Цього тижня обласна і міська ради зібралися на позачергові сесії, щоб ухвалити низку рішень, що стосуються безпеки. Депутати виділили кошти на розвиток територіальної оборони та підтримку системи цивільного захисту населення. В обох випадках депутатський корпус продемонстрував єдність, щоправда, з деякими обмовками.

Першими це зробили обласні депутати: ухвалена програма передбачає виділення 8 мільйонів  гривень на потреби Харківської бригади територіальної оборони та 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України.

Програму тероборони підтримали 78 з 93 зареєстрованих у залі депутатів. Кнопки "за" натиснули представники всіх фракцій: "Блоку Кернеса", "Блоку Світличної", "Європейської Солідарності", "Слуги народу" й "Опозиційної платформи – За життя". Щоправда, 12 депутатів від ОПЗЖ не стали голосувати. У тому числі, заступник голови обласної ради Богдан Мальований. Цього тижня він потрапив у центр скандалу. Народний депутат від "ЄС" Ірина Фріз оприлюднила у Facebook докази наявності у Мальованого громадянства РФ: фотокопію заяви на отримання російського паспорта, поданої у березні 2014 року, а також скріншот з бази роіського МВС про заміну водійського посвідчення. Крім того, у базі Федеральної податкової служби "пробивається" ІПН платника податків, який є повним тезкою заступника голови облради  і має спільний з ним день народження.

Мальований наявність у нього якогось громадянства, крім українського, заперечує. Фріз написала депутатські звернення до Харківської облради та СБУ з вимогою провести спецперевірку. Голова обласної ради Тетяна Єгорова-Луценко також звернулася до СБУ з аналогічним проханням. А от відстороняти Мальованого від посади на час перевірки не стали: у сесійній залі забракло голосів для включення цього пункту до порядку денного. За словами Єгорової-Луценко, Мальований, якого обрали на посаду у листопаді минулого року після відставки Андрія Малиша, уже проходив спецперевірку, й інформації про російський паспорт СБУ облраді не надавала.

Крім затвердження програми тероборони, обласна рада внесла зміни до програм цивільного захисту та забезпечення публічної безпеки, порядку та протидії злочинності, а також зміни до бюджету на їхнє фінансування. Всі ці пункти було включено до порядку денного чергової сесії, запланованої на 24 лютого. Але свої коректив вніс візит президента Володимира Зеленського, виїзне засідання РНБО та Конгресу місцевих та регіональних влад, учасники якого заслухали доповідь головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про розгортання бригад тероборони в регіонах. Після цього голова ОДА Олег Синєгубов звернувся до Єгорової-Луценко з проханням скликати позачергову сесію, присвячену безпековим питанням.

17 лютого на позачергову сесію зібралися депутати міської ради. Порядок денний у них був коротшим: програму розвитку цивільного захисту та підвищення рівня публічної безпеки продовжили до 2025 року, включивши до неї заходи з підтримки тероборони, ремонту та комплектації укриттів тощо, та виділивши на них сукупно понад 62 мільйони гривень. Рішення підтримали 66 депутатів міськради з усіх фракцій, крім "Партії Шарія", яка не дала жодного голосу. Не обійшлася сесія і без чергового провокаційного виступу Андрія Лесика з ОПЗЖ.

І міська, й обласна ради підтримали виділення коштів на модернізацію системи центрального оповіщення населення про надзвичайні ситуації. Система, що наразі функціонує в регіоні, налічує понад 170 сирен, частина з яких не працює.  Після відмови "Укртелекому" обслуговувати мережу нею почала опікуватися ДСНС. Система потребує оновлення, обладнання 1970-х – 1980-х років морально застаріло. Але одними сиренами питання цивільного захисту не вирішити: наразі оголошення Департаменту цивільного захисту ОДА можна почути лише в Харкові і Первомайському. У решті населених пунктів області вони по радіо не транслюються, і мешканці не отримують інструкцій, як діяти в тій чи іншій ситуації.

У Харківській ОДА після призначення Олега Синєгубова тривають кадрові зміни. Днями декларацію у зв’язку зі звільненням з посади подав колишній заступник голови обладміністрації Антон Деньгуб. Заяву про звільнення він написав ще 28 грудня, в день виходу на роботу нового керівника ОДА, і Олег Синєгубов її згодом задовольнив. Антон Деньгуб пропрацював у Харкові менше року: з 17 лютого 2021 року по 21 січня 2022 року. Але уже після звільнення Айни Тимчук у серпні минулого року, Деньгуб пішов у відпустку, а його напрямки почав курувати Євгеній Грицьков, отримавши статус радника в.о. голови ОДА Олександра Скакуна. Останній майже півроку керував обладміністрацією, і нещодавно отримав посаду першого заступника голови.

Наразі в Олега Синєгубова четверо заступників: Олександр Скакун, Роман Семенуха, Михайло Харнам і Михайло Черняк. Усіх їх призначали попередники нинішнього голови ОДА: Семенуха и Харнам отримали посади після призначення Тимчук, а Скакуна і Черняка можна вважати довгожителями  в ОДА. Нинішній перший заступник працює ще з часів Юлії Світличної. Черняк прийшов до ОДА разом і Ігорем Райніним, пропрацював понад п’ять років, поки його не звільнив Олексій Кучер, і повернувся на посаду навесні 2021-го, знайшовши порозуміння із Тимчук. Минулого тижня Кабмін погодив призначення Віти Ковальської на посаду заступниці голови Харківської ОДА. Очевидно, що після її призначення Синєгубов візьметься за перерозподіл обов’язків між заступниками.