У Харкові рятують 150-річну пам'ятку архітектури. Небайдужі містяни зібралися разом, аби зберегти старовинну цеглу з будівлі колишнього Першого реально училища, яке постраждало від російських обстрілів.

В Україні досі немає єдиної системи роботи із завалами об'єктів культурної спадщини. Через це в Харкові безліч старовинних будинків уже неможливо буде відновити — унікальні елементи конструкцій вивезли на смітник під час ліквідації наслідків обстрілів. Зараз все буде інакше — сподіваються учасники "Платформи урбаністичного розвитку", які рятують унікальну цеглу з розбомбленої будівлі на проспекті Героїв Харкова, 45.

12 кубів цінної  цегли

Будинок пережив півтора сторіччя, але не пережив російських обстрілів. Ракети на проспект Героїв Харкова, 45 прилітали двічі: 6 березня 2022 року росіяни обстріляли Апеляційний суд, що знаходиться неподалік, а 29 липня 2022 року зруйнували задню частину будівлі. Після цього від цієї частини споруди лишилися руїни — цегла, уламки карнизів і декоративних елементів. Не просто будівельне сміття, а частинки історії, яку небайдужі волонтери намагаються зберегти для майбутніх поколінь. Для цього учасники організації "Платформа урбаністичного розвитку" об'єдналися з Державним біотехнологічним університетом, якому належить будівля, та минулої суботи приступили до грамотного розбору решток.

"Рік ми думали, як же цю роботу налагодити, довго комунікували з керівництвом університету, і завдяки тісній співпраці вдалося організувати роботи. Запросили всіх небайдужих харківців, які хотіли б взяти участь у збереження історії, зараз долучилися вже більше 100 людей", — розповів KHARKIV Today архітектор Віктор Дворніков.

Вперше волонтери зібралися на об'єкті 14 грудня, Віктор Дворніков провів їм короткий інструктаж із техніки безпеки, адже конструкції, що збереглися після ударів, не дуже стабільні: тріщини у стінах та нависаючі балки можуть стати небезпечними для волонтерів. Далі добровольці поділилися на групи і приступили до роботи. Відтоді вони зустрічаються на майданчику кожного дня і планують за два тижні повністю розчистити завали стіни. Вже назбирали 12 кубометрів цінної цегли. Вони зберігатимуться в університеті до тих пір, поки не буде можливості відбудувати пам'ятку у первісному вигляді. 

Подібна практика для України нова. Як правило, пошкоджені елементи історичних споруд вивозять разом із сучасними будівельними матеріалами, як звичайне сміття. У Харкові таке сталося щонайменше на 10 об’єктах. Через це їх неможливо відновити в автентичному вигляді. 

Небайдужість проти бюрократії

Будівля першого реального училища має статус пам’ятки архітектури, що, на жаль, значно ускладнює її відновлення. Будь-які роботи тут потребують численних погоджень та затверджень. Та навіть такі роботи, які виконують волонтери на Героїв Харкова, 45, ніде і ніяк не регламентовані, тому ентузіастам доводиться придумувати з нуля всі правила.

"На сьогоднішній день у нас немає жодного протоколу офіційного, як це має відбуватися, тобто, ані Мінкульт, ані місцеві органи з охорони культурної спадщини цим не опікуються", — каже Віктор Дворніков.

Толока на руїнах реального училища стала своєрідним експериментальним полігоном, на якому волонтери відпрацьовують способи поводження з уцілілими елементами культурної спадщини. Наприклад, вже зараз зрозуміло, що із дерев'яними конструкціями добровольці працювати не зможуть — потрібні спеціальні навички та обладнання.

У 2025 році волонтери планують завершити роботу біля цього корпусу ДБТУ та приступити до розбору інших завалів.

"Міськрада узгодила демонтаж кількох будівель, що не є пам'ятками, наприклад, будинків на площі Героїв Небесної Сотні 5а, 5б, 5в. Тому після Нового року ми перейдемо туди", — кажуть організатори.

Цеглу із цих старовинних, але не пам'ятних будинків можна буде також використати для реставрації реального училища та інших пам'яток, звідки вже встигли вивезти на смітник всі цінні елементи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Сковорода б не здавався". Чому на Харківщині не можуть зберегти музей філософа?

"Це має бути надихаючим прикладом для інших міст України, оберігати історію і шанобливо ставитися до себе. Попереду ще багато роботи, багато об'єктів, але методологія напрацьовується вже сьогодні, і ця робота свідчить про громадський запит, і про можливість цивілізованого подолання наслідків атак Росії на нашу спадщину", — вважає Віктор Дворніков.

Взяти участь в архітектурному експерименті може кожен бажаючий. Для цього треба зареєструватися та заповнити анкету за посиланням.