Топонімічні баталії в Харкові знову пролунали на всю Україну. І знову завдяки судовій тяганині за назву проспекту на Нових Домах, що триває вже два роки.

16 червня суддя Харківського окружного адміністративного суду Андрій Зінченко задовольнив позов міськради, яка наполягала на поверненні проспекту Петра Григоренка попередньої назви — проспекту маршала Жукова. Як так сталося? Адже за плечима мерії уже шість програних судів, у тому числі Верховний і дві апеляції. Той самий ОАС уже тричі виносив рішення не на користь міськради, але цього разу несподівано дослухався до аргументів її юристів.

Ключова відмінність полягає в тому, що міськрада оскаржувала рішення голови Харківської облдержадміністрації, видане у травні 2016 року на виконання закону Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів", також відомого як "закон про декомунізацію". В попередніх судових процесах мерія була відповідачем і захищала повторне перейменування проспекту Григоренка на честь Жукова, ініційоване Кернесом і Тереховим.

Позиція позивачів зводилась до наступного:

• Ігор Райнін, котрий у 2016 році був головою ОДА, не мав права чіпати проспект маршала Жукова, адже той нібито не підпадав під дію декомунізаційного закону;
• Петро Григоренко не підлягає увічненню в Харкові, адже не відповідає вимогам профільного закону, і його зв’язок з містом — недостатній;
• рішення голови ОДА — це нормативно-правовий акт, що підлягав обов’язковій реєстрації в Міністерстві юстиції;
• ОДА у 2016 році неправильно з процедурної точки зору організувала громадське обговорення перейменувань.

З огляду на висунуті позивачем претензії до юридичної чистоти рішення, виникає питання, чому він вирішив оскаржити лише одне з 62 перейменувань? З точку зору логіки, це нісенітниця. Але з точку зору політичної доцільності — абсолютно виправдано. Адже Ігорю Терехову потрібно продемонструвати перемогу – повернення імені "маршала Перемоги" на мапу Харкова. Щоб "Перемога — Жуков — Терехов" закріпилися у свідомості містян в єдиний асоціативний ряд напередодні виборів мера.

Який із аргументів юристів мерії переконав суддю Зінченка, невідомо, він проголосив лише резолютивну частину рішення. Позицію суду ще мають викласти у мотиваційній частині, після чого Харківська облдержадміністрація піде в апеляцію. Про це вже заявив заступник голови ОДА Антон Деньгуб.

На Сумській, 64 наполягають, що рішення голови ОДА — це не нормативно-правовий акт, а акт індивідуальної дії. Отже, всі вимоги законодавства при його підготовці та ухваленні було виконано.

Збирається йти в апеляцію і міськрада, щоб оскаржувати винесене минулого тижня рішення суду про незаконність перейменування проспекту Григоренка на честь Жукова.

Що стосується закидів міськради в бік Петра Григоренка — генерал-майора Радянської армії, кавалера багатьох орденів, науковця, правозахисника і дисидента, то вони не витримують жодної критики. Його вчинкам уже надано оцінку на найвищому державному рівні.

Почесні харків’яни

У вівторок у міській раді затвердили новий список мешканців міста, які невдовзі отримають звання Почесного громадянина Харкова. Як і було анонсовано, його отримає Геннадій Кернес. У списку почесних харків’ян є всі попередники покійного мера: Євгеній Кушнарьов, Михайло Пилипчук, Володимир Шумілкін і Михайло Добкін. Але Кернес стане першим, кому звання присвоять посмертно. Заради цього міська рада навіть змінила відповідне Положення.

Крім Кернеса, міськрада хоче відзначити відомого телепедіатра Євгена Комаровського і скульптора Катіба Мамедова — автора пам’ятника Людмилі Гурченко на вулиці Трінклера.

Всього у списку вісім майбутніх почесних харків’ян, зокрема головлікарка 13-ї лікарні Алла Бобейко, начальник "Кадетського корпусу" Олексій Середа, відставний генерал СБУ Валентин Голік, художній керівник театру "Мадригал" Олексій Настаченко і голова наглядової ради АТ "ФЕД" Валерій Фадєєв.

У попередній версії списку було удвічі більше людей, але його порізали. Виключивши, зокрема, скульптора Валентина Ястребова, автора монумента Воїну-визволителю на 23 Серпня, а також актора театру ляльок, народного артиста України Олексія Рубинського.

Нові санкції РНБО проти Павла Фукса

Ще один почесний громадянин Харкова Павло Фукс цього тижня потрапив під санкції РНБО, склавши компанію Дмитрові Фірташу, який вже кілька років переховується від ФБР в Австрії.

Обом Рада національної безпеки та оборони анулювала ліцензії на видобуток корисних копалин: титанових руд і вуглеводів.

Це уже не перший знак уваги Фуксу від РНБО. У березні під санкції потрапили 19 підприємств, що викупили три десятки ліцензій на геологічну розвідку і розробку надр на Полтавщині у фірми "Голден Деррік", пов’язаної з ексміністром екології Едуардом Ставицьким. У 2014 році він втік з України й оселився в Ізраїлі під іменем Едуарда Розенберга.

Претензії РНБО до підсанкційних компаній полягають в тому, що роками викуплені ліцензії залишають "сплячими". Тобто, поводячись, як собака на сіні, ці фірми, на думку Ради, шкодять національній безпеці України, блокуючи нарощування власного видобутку газу.

Фукс ще навесні заявляв, що не має до згаданих компаній жодного стосунку. І підтвердив цю позицію після другого пакету санкцій, які накладено уже не на пов’язані (чи не пов’язані) з бізнесменом компанії, а на нього персонально.

Санкції  Фукс розцінив як персональну помсту Олексія Данілова, мотивом для якої начебто став давній зв’язко секретаря РНБО з бізнесменом і ексдепутатом Михайлом Бродським. За словами Фукса, він планує позиватися до суду.

Результати ЗНО: досягнення харківських школярів і проблеми з математикою

Три останніх тижні були важливим часом для випускників шкіл та їхніх батьків, адже від успішності складання Зовнішнього незалежного оцінювання безпосередньо залежить, де отримуватимуть подальшу освіту вчорашні школярі.

Основна сесія ЗНО завершилася цього тижня, у ній взяли участь майже 19 тисяч хлопців і дівчат. Найбільшу кількість учасників зібрало тестування з обов’язкових української мови та літератури, математики, а також історії України.

З 29 червня в Україні стартує додаткова сесія ЗНО для тих, хто з поважних причин не зміг взяти участь в основній. 

Серед абітурієнтів, які отримали найвищу оцінку — 200 балів — хоча б з однієї з дисциплін, традиційно чимало мешканців Харкова й області.  

13 вихованців харківських шкіл здобули 200 балів за ЗНО з англійської мови, 12 — з математики, троє — з фізики,  а двоє — одразу за два предмети.    

З огляду на скасування через карантин Державної підсумкової атестації, частина учнів могла проігнорувати ЗНО, яке зараховується ще й як ДПА. Але майже третина українських випускників не впоралася з тестом з математики: його не склали 31,11% абітурієнтів. Минулого року цей показник був значно скромнішим — 13% — щоправда, у ЗНО з математики тоді брало участь менше людей. Дані по Харківській області  ще не оприлюднено, але загальноукраїнські результати сигналізують про величезні проблеми з викладанням математики в школах.