Підбиті російські танки, бойові машини піхоти і потрощені бронетранспортери можна побачити на двох виставках у Харкові. Організатори — волонтери проєкту "Щоденники війни" — збирають кинуті росіянами бойові машини лісами та болотами Харківщини.

У Харків в'їхали російські танки. Уже не грізні та небезпечні, як взимку минулого року, а побиті, спалені та переможені. Усі бажаючі можуть подивитись зблизька на те, як дійсно виглядає "друга армія світу". Ентузіасти, що звозять техніку з усіх усюд, кажуть: були вражені поганим станом ворожого військового транспорту.

Бронетехніку розтягують на металобрухт

Виставка відкрилася на двох локаціях: 

• Роганська,1 (біля окружної )
• Полтавський шлях, 208а (виїзд з міста на Пісочин).

На Роганській знаходиться 15 одиниць техніки, на Полтавському шляху — 9. Організатори виставки зробили два майданчика з кількох причин. По-перше, усі танки та бронемашини просто не влізли на одну локацію, по-друге, деякі зразки техніки повторюються, тож не хотілося виставляти її в одному місці, по-третє, виставки спеціально влаштували на виїздах з Харкова, аби техніку побачили ті люди, які бувають у місті проїздом.

"Поставили там, де її зручно буде побачити великій кількості людей. Наприклад, щоб люди, які заїжджають з боку Києва в місто, могли її подивитися, не зупиняючись надовго. Туди поїдуть представники волонтерських організацій, які навідуються в Харків — швидко зупинились, пофотографували і поїхали далі, бо зараз ні в кого немає часу їхати кудись вбік. Ми хотіли б організувати ще й третє місце в районі селища Високий, але для цього ще треба дозбирати техніку", — розповів KHARKIV Today волонтер проєкту "Щоденники війни" Богдан Гузь.

У болотах та лісах Харківщини досі лежить багато російської техніки. Частину окупанти втратили в перші дні наступу, коли бадьорими колонами рухалися на Харків, аби знайти смерть у засідках 92-ї бригади та Нацгвардії. Іншу — кидали під час вересневого контрнаступу ЗСУ. Про неї волонтерам розповідають військові та волонтери, іноді — рятувальники та поліцейські, що їздять на розмінування. Місцеві жителі сіл, біля яких знаходять згорілі танки, воліють не говорити про них. Вороже залізяччя стало для них джерелом заробітку.

"Місцеві рідко розповідають, бо вони добувають метал. В Ізюмському районі місцеві жителі сказали, що в них у посадці стоїть бойова машина десанту, але ми вам не покажемо, бо ми з неї знімаємо алюміній", — каже Гузь.

Іноді буває так, що техніка, яку підбирають волонтери, вже частково розібрана на запчастини: підрозділи української армії, що рухалася навздогін окупантам, зупинялися біля кинутих машин та знімали деталі, які могли б знадобитися для ремонту. Зараз усе навпаки: з військових частин телефонують волонтерам та питають, чи можна забрати ту чи іншу деталь із "виставкових екземплярів".

"Воно не музейне, але зношене"

За час роботи волонтери надивилися на різноманітні зразки ворожого озброєння. Майже всі вони були позначені літерами Z, що стали символом "спецоперації", але є і оригінальні написи, наприклад, транспортер-тягач, що кинули в Циркунах", прикрашав напис "На Берлін".

Найцікавішим експонатом виставки має стати танк, який був підбитий на в'їзді на Північну Салтівку з боку Циркунів — найперша знищена російська техніка. Активісти "Щоденників" сьогодні витягали його з-під порваних дротів. 

Богдан Гузь заперечує міф, що почав ширитись деякими пабліками про те, начебто Росія воює музейною старою технікою. Усі знайдені екземпляри — цілком бойові і досить сучасні.

"Воно не музейне, але зношене, вони на ньому багато їздили. У них була "гламурна армія", бо ці танки і машини були красиво пофарбовані, і вони цим гламуром справили враження. А на ділі так: підходимо ми з помічником до редуктора, клацаємо шестерньою і бачимо величезний зазор у сім міліметрів. Такий редуктор не може проїхати довго, він проїде п'ять кілометрів і зламається, і танк, що важить 45 тон, з місця більше не зрушить", — пояснює Богдан Гузь, інженер-механік за першою освітою. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Харківський зоопарк відкрився — як потрапити на екскурсію

Збираючи ці танки та побиті бронетранспортери, волонтери думають і про істориків майбутнього, що вивчатимуть російсько-українську війну: кожна машина — це не лише артефакт, а й історія про те, де і за яких умов він був підбитий чи кинутий. Колись ці рештки займуть місце в музеях, а поки що організатори планують зробити виставку безстроковою.