Станція "Василя Стуса" та вулиця Степана Бандери. Чи будуть в Харкові знову міняти топоніми?

Мерії пропонують ще раз зайнятися деколонізацією.

Харкову треба змінити назви двох станцій метро та трьох десятків вулиць. Громадський рух пропонує міськраді знову взятися за зміну табличок. У той же час закон про деколонізацію дозволяє залишити назви більшості топонімів, які пропонують поміняти активісти.

На мапі Харкова мають з'явитися вулиці Бандери, Мазепи та Короля Данила, а от імена академіка Павлова, Анни Ахматової та навіть Амвросія Бучми треба прибрати — так вважають активісти руху "Деколонізація. Україна".

Друга спроба для Бандери

Лист з такими пропозиціями активісти відправили до Харківської міської ради та начальника ХОВА. Загалом пропонується поміняти назви 31 проспекту, вулиці та провулка, а також двох станцій метро — "Академіка Павлова" та "23 серпня".  

У цьому переліку є кілька досить помітних вулиць, знакових для міста. Наприклад, проспект Жуковського, названий на честь російського науковця — ще минулого року комісія при Інституті національної пам'яті дійшла висновку, що топонім має ознаки глорифікації російської імперської політики. Однойменний авіаційний університет після цього ім'я Жуковського прибрав, а проспект і селище лишилися.

Якщо раніше проспект Жуковського хотіли перейменувати на честь Симона Петлюри або Романа Шухевича, то зараз активісти пропонують назвати його іменем Гетьмана Івана Мазепи. Натомість ім'я Шухевича висувають на вулицю Академіка Павлова. Для вшанування іншого героя національного руху, Степана Бандери, пропонують невелику вулицю Гаршина в центрі Харкова. Раніше на честь Бандери пропонувалося назвати саме вулицю Академіка Павлова. Але під час масштабного перейменування 2024-го року, коли в мерії змінили одразу 367 топонімів, а потім обласна адміністрація — ще 48, чиновники міста та області ці пропозиції не підтримали, і герої визвольних змагань на мапу Харкова не потрапили.

"Низка пропозицій, які ми подавали у 2024 році, на жаль, так і зависли і зараз, як ніколи на часі, завершити процес перейменування в місті", — вважає автор пропозиції Вадим Поздняков.

У яких пропозицій є шанси?

Якщо у Харківській міськраді вирішать прислухатись до пропозицій, вони мають звернутися за висновками до Інституту національної пам'яті. За деякими із запропонованих постатей такий висновок вже є, наприклад, це стосується згаданого вище вченого Миколи Жуковського. Так само має бути перейменована і вулиця Катаєва, а також демонтований пам'ятник Дунаєвському в саду Шевченка. Щодо цих топонімів міськрада вже зараз може ініціювати громадські слухання.

"Наскільки я знаю, до Інституту національної пам'яті Харківська міська рада за роз'ясненнями, за висновками не зверталася на даний час", — повідомила KHARKIV Today начальниця Північно-східного відділу Українського інституту національної пам'яті Марія Тахтаулова. 

Згідно із законом про деколонізацію, є конкретні критерії, що визначають, на честь кого не можна називати вулиці в Україні. Це мають бути люди, які займали керівні посади в російських чи радянських органах влади, брали участь у придушенні національного руху або глорифікували російську імперську чи радянську політику. Під ці критерії свого часу не потрапили ні письменник Герцен, ні академіки Курчатов і Павлов.

Швидше за все, залишиться на мапі Харкова і вулиця Амвросія Бучми. Свого часу вулицю, названу на честь українського актора, перейменували у Львові, бо з'явилася підозра, що артист співпрацював з органами безпеки СРСР. Але Інститут Національної пам'яті вже робив запит до архіву та видав висновок, що штатним співробітником органів безпеки актор не був, а інформаторами чекістів були чимало представників української інтелігенції 1930-50 рр.

Так само закон не вимагає змінювати назви, пов'язані з Другою світовою — звісно, якщо не йдеться про державний керівників СРСР чи придушувачів українських повстанських рухів.

"У нас є кілька законів, які захищають пам'ять про Другу світову війну: власне, сам закон "Про увічнення перемоги над нацизмом" та закони про деколонізацію і декомунізацію. Героїка Другої світової війни не підпадає про перейменування, якщо йдеться про звичайних червоноармійців, які не займали керівних посад", — розповіла Марія Тахтаулова.

Саме з цих міркувань свого часу в Харкові проспект Жукова перейменували, але вулиці Гвардійців-Широнинців та Енвера Ахсарова залишили. Вулиця 23-го серпня та однойменна станція — питання суперечливе. Згідно з останніми дослідженнями, дата визволення Харкова від німецької окупації свого часу була встановлена невірно: бої в місті тривали щонайменше до 29 серпня. З точки зору законів про деколонізацію та декомунізацію ці назви не обов'язково змінювати, але історичній правді вони не відповідають, тож ніщо не заважатиме топонімічній комісії міськради ініціювати громадське обговорення з цього приводу.