Сьогодні у притулку "Центру поводження з тваринами" живуть приблизно 400 собак та 100 котів. Більшість із них колись були домашніми, але втратили родину через війну.

Харків'яни, не дивлячись на скрутне становище, часто беруть безхатьків з притулку. Трапляються й дива — господарі знаходять свою собаку через кілька місяців після розставання.

Кота літаком відправили до Нью-Йорку

До війни більшість котів та собак потрапляли до притулку, маючи значний досвід життя на вулиці. Сьогодні вихованці "Центру поводження з тваринами" — переважно ті, що зовсім недавно були доглянутими домашніми котиками та собаками. Але їхнє щасливе життя перервала війна. Із приблизно 100 котів, які зараз проживають у притулку, лише 20 народилися на вулиці. Інші потрапили сюди, бо їхні господарі загинули, або втратили житло, або поїхали від війни за кордон і змушені були відмовитись від улюбленців. 

Собак найчастіше привозять із деокупованих територій військові. Особливо багато було таких у травні та червні, коли ЗСУ почали звільняти північ області. Більшість їхніх господарів виїхали або загинули, собаки потрапляли до притулку дуже виснаженими. Іноді тварини, лякаючись вибухів, тікали світ за очі і вже не могли повернутися додому. Як правило, господарі цих собак вже не знаходять, але трапляються і щасливі виключення.

Таким виключенням стала молода собака Джина, яку у червні, виснажену і худу, наче скелет, привезли військові із села Перемога. Тварину потроху відгодовували і почали шукати господарів. Кілька разів знаходились люди, що хотіли забрати Джину, але кожного разу щось не складалось. А через п'ять місяців собаку знайшли господарі. Виявляється, вона жила у прикордонному селі за 20 кілометрів від Перемоги. Коли почалася війна, собака злякалася пострілів і втекла. 

"Вони її шукали увесь цей час, їздили селами і вже втратили надію. Аж ось жінка випадково натрапила на нашу сторінку у Фейсбуці і побачила собаку. Її чоловік приїхав подивитись, чи це справді Джина. Коли вони побачили один одного, то просиділи разом голова до голови хвилин десять: чоловік плаче, собака виє. Я вперше в житті бачила, щоб чоловік так плакав", — розповіла зворушливу історію речниця "Центру поводження з тваринами" Ольга Голубєва.

Більшість тварин з притулку потрапляють до зовсім нових господарів. Іноді домівка знаходиться за тисячі кілометрів від Харкова. Як це трапилося з одним немолодим біло-рудим котом, який дуже сподобався українці Марині з Америки.

"Марина допомагає притулку грошима від початку війни, її дуже розчулила історія собачки Лакі, яку знайшли біля дороги, песик не ходить задніми лапами. Марина відправила йому візочок, в Україні він коштує близько 7 тисяч гривен. Лакі вже ганяє на цьому візочку, в нього все добре. А Марина побачила у нас на сайті біло-рудого кота і попросила: " Відправте мені його", — згадує Ольга Голубєва.

Життя кота з притулку перетворилося на пригодницький фільм. Співробітниця Центру повезла його у Львів, поїзд потрапив під ракетний удар, уламки пошкодили локомотив і пасажирам довелося кілька годин чекати в полі. Нарешті дісталися до міста, звідти автобусом до Польщі, і вже з Польщі кіт полетів літаком до Нью-Йорку. Уже три дні хвостатий — "громадянин" США.

Доведеться забрати тварин додому

Як би не хотілося, але такі історії — швидше виключення з правил. Безліч тварин господарів не знайдуть. Восени брати котів та собак додому стали рідше. Росіяни почали обстрілювати об'єкти критичної інфраструктури, і люди думають, як їм пережити зиму і чи не доведеться знову їхати з міста. У таких умовах мало хто зважується взяти до себе тварину.

Енергетична криза вдарила і по Центру. Співробітникам потрібно прилаштувати в добрі руки приблизно 70 із 100 котів. Вольєри в "Котячому будиночку" взимку не опалюватимуться.

"У довоєнний час у нас не виникало питання з опаленням приміщення: у нас було фінансування від міста, були власні прибутки, тому ми спокійно сплачували рахунки за комунальні послуги. Зараз ціна за газ висока, притулок не в змозі самостійно оплатити ці послуги. Якщо будиночок не опалювати, температура там буде десь на два градуси вищою, ніж надворі", — кажуть у притулку.

Оскільки більшість котів були домашніми до війни, морози вони не переживуть. Перемістити їх до собачих вольєрів, де буде відносно тепло, теж неможливо. Тому в Центрі вирішили помістити 25-30 котів в адміністративну будівлю, інших роздати, а як не заберуть — співробітники облаштують їм житло на зиму у власних оселях. Поки що з притулку забрали лише п'ятьох котів. 

Ще одна нагальна потреба Центру — друга операційна. За час війни зменшилась кількість планових операцій, але стало багато позапланових. Тварини часто потребують термінової операції, а зробити її ніде, бо йде планова. Зараз  поранених тварин вже менше, ніж було навесні, коли Харків обстрілювали із усіх видів артилерії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шукачі покинутих собак. Як харківські волонтери рятують тварин від війни

"Зараз менше тварин, які надходять з осколковими пораненнями, бо місто принаймні з РСЗВ не обстрілюють. У нас був песик Шарк, йому довелося ампутувати лапу, є кіт з подвійним іменем — Барсік Термінатор, у нього дуже багато уламків від снарядів. Думали, він взагалі не ворушитиме задніми лапами, але кіт розходився, перевалюється з лапки на лапку. У будь-яку мить уламок може зсунутись і потрапити в хребет. Оперувати його неможливо — великий ризик, потрібне дуже дороге обладнання", — каже Ольга Голубєва.

За останній час побільшало тварин, які стали жертвами ДТП. Аби їм не довелося чекати на допомогу в черзі, притулок збирає 90 тисяч гривень на облаштування нової операційної. 

Допомогти можна за реквізитами: 

PayPal ursula.rada@gmail.com

Банківські реквізити: Одержувач: КП «Центр поводження з тваринами» Код ЄДРПОУ: 03354431 розрахунковий рахунок:

UA743515330000026009060290966 у гривні