У Харкові збирають листи для військовополонених, які зараз перебувають у російських колоніях. Волонтери встановили біля будинку Обласної ради "Скриньку надії".

Деякі листи відправлятимуть до Росії через омбудсмена, інші чекатимуть, коли захисники повернуться з полону додому.  

"Полоненим важливо знати, що про них не забули"

Із харківських вулиць — у мордовські застінки. Віднині відправити листа військовополоненим українцям можна з Сумської, 64. Біля зруйнованої будівлі Харківської обласної ради з'явилася "Скринька надії". Її встановили ветерани з організації "Пліч-о-пліч" на прохання родин військових, які чекають своїх рідних з полону. 

Листи, які збиратимуть у скриньку, будуть різні. Якщо відомо, що військовий напевно перебуває у полоні, йому можна написати прямо в російську колонію. Листи передаватиме омбудсмен України через уповноваженого з прав людини в Росії безпосередньо до місць утримання полонених. Такі листи можна писати лише російською мовою — усі вони проходять через жорсткий фільтр.

"Конверт має бути білий, без позначок, без напису "Укрпошта" чи якихось інших — просто білий конверт. Листи повинні містити лише загальні відомості, наприклад, що всі живі, здорові, все в порядку, діти чи онуки підростають, пішли в школу — усе такого типу, не про ситуацію в державі, не про обстріли чи про те, що в нас тут відбувається", — розповів KHARKIV Today директор ветеранського простору "Пліч-о-пліч" Ігор Шишко.

Листи не завжди передають військовополоненим. Сам Ігор, коли був у полоні, жодної звістки від дружини не отримав, хоча вона й писала йому постійно, і жодного разу не отримав дозволу самому надіслати листа додому. Але деякі з його побратимів пошту отримували.

"Це повністю залежить від настроїв адміністрації колонії. У цих душогубів якоїсь системності немає: сьогодні передають, а завтра десь в них прилетіло у місті, і це зразу відображається на ставленні до наших хлопців. Але коли листи все ж передавали — це було дуже важливо для тих, хто їх отримував. Полоненим важливо знати, що про них не забули, їх чекають", — каже ветеран.

За словами Ігоря Шишка, останні місяці листи почали передавати частіше.

До "Скриньки надії" також можна кидати листи українською та дитячі малюнки. Їх нікуди не надсилатимуть, а збиратимуть та зберігатимуть у ветеранському просторі, аж поки адресат не повернеться в Україну за обміном — тоді послання йому й передадуть. Певна частина листів поповнить Музей російсько-української війни.

За місяць у скриньку кинули приблизно 40 листів. Поки що проєкт існує в тестовому режимі — ніде в Україні нічого такого ще немає. Згодом ветерани та рідні військовополонених планують поставити скриньку більшого розміру — аби щодня нагадувала перехожим на вулиці про тих, хто боровся за Україну і чекає на повернення з полону.

Дзеркала пам'яті в кафе

Ще одна акція пам'яті присвячена тим, хто вже ніколи не повернеться додому — загиблим військовослужбовцям. Активісти громадської організації "Вшануй" замовили дзеркала з іменами загиблих і планують встановити їх в кількох закладах. На поверхні, окрім імен, є напис "Вони теж поруч, але по-іншому". Відвідувачі кафе можуть сфотографуватися в дзеркалі в оточенні таких імен — і цим по-своєму вшанувати їх. Ідея проєкту полягає в тому, що загиблі не зникають з нашого простору і нашої пам'яті.  

Першими на встановлення погодилася кав'ярня "ЛяТюШО". Ще одне дзеркало стоїть ветеранському просторі Angels Military Club, але невдовзі змінить локацію.

"Ми не плануємо ставити якомога більше дзеркал, не хочеться, щоб це "замуляло око". На даний момент зупинимось на поточній кількості", — розповіла KHARKIV Today координаторка громадської організації "Вшануй" у Харкові Дарина Васильчук.

Дзеркала — інтерактивні. Кожен бажаючий може додати на них ім'я родича чи друга, який загинув на війні. Пропозиції можна зилишити в кафе, час від часу Дарина Васильчук їх забиратиме та замовлятиме нові наліпки.