Росіяни цілеспрямовано вибивають енергетику Харкова. Їхня мета — перед зимою занурити українські міста в тотальний блекаут. Якщо на початку повномасштабної війни ворог цілив у великі електростанції, то зараз полює на розподільчі трансформатори, які набагато важче захистити.

У ніч на понеділок 6 жовтня ворог спрямував на Харків 15 безпілотників. Майже всі вони атакували одну ціль — трансформаторну підстанцію у Новобаварському районі. Без електрики залишились понад 20 тисяч споживачів. Це був не останній напад на енергетику Харкова — у мерії вже прогнозують, що наступна зима буде найважчою за всі роки великої війни.

Що і коли пошкодили росіяни

Щоосені, починаючи з 2022 року, росіяни намагаються занурити українців у холод та темряву. Вже четвертий рік поспіль у вересні відкривається так званий "сезон" ударів по енергетиці. 

У ніч на 4 вересня окупанти знеструмили місто Лозова на півдні Харківщини. Били безпілотниками по підстанції. 40 тисяч абонентів залишились без світла. Понад тиждень знадобився енергетикам, аби заживити споживачів. Лозова жила в режимі графіків: світло подавали в домівки на три години, потім вмикали інший район — і так по черзі.

Перший великий удар по інфраструктурі Харкова цьогоріч ворог наніс 23 вересня. Тоді одразу 18 безпілотників атакували Холодногірський район. Одразу 80 тисяч абонентів залишились без світла. Лише через три дні їх вдалося заживити через резервні лінії, однак деякі підприємства, які потребують більших потужностей, ніж звичайні споживачі, і досі працюють за графіком знеструмлень.

Минув усього тиждень — і росіяни знову наслали на місто армаду дронів, які зруйнували ринок "Барабашово", а також не пошкодували п'ятьох "Іскандерів", аби вдарити по енергетиці у передмісті Харкова та в області. 

Нарешті, увечері 5 жовтня під ударом опинився Новобаварський район. Без світла залишились райони Нових Будинків, Одеської, Комунального ринка — загалом понад 20 000 абонентів. 

"Під час останніх ударів Росія знищила дві трансформаторні підстанції, які живили наше місто. Це серйозний удар по потужностях АТ "Харківобленерго". І, дивлячись на динаміку атак, уже зрозуміло, що прийдешня зима буде найважчою для Харкова за всі роки війни", — заявив Харківський міський голова Ігор Терехов.

Попри великі руйнування, уже вдень енергетикам вдалося підключити більшу частину домівок, які лишилися без світла. Тільки 3,5 тисяч споживачів з 22 тисяч станом на вечір залишаються без електрики.

Як захистити енергетику?

У 2025 році енергетики підготовлені до ударів росіян значно краще, ніж в 2022 і навіть в 2024 році. Літо вдалося пережити без віялових відключень, і навіть такі потужні удари, яких росіяни завдають зараз, не лишають Харків у повній темряві — лише окремі райони і на деякий час. 

Але тактика ворога може дати їм необхідний результат — повне знеструмлення міст — при постійних планових ударах по електричних підстанціях. Таким чином вдалося занурити в темряву великий обласний центр — Чернігів. У місті після кількох атак на енергетику з минулого тижня діє графік знеструмлень  "три на три години". У Харкові поки що вдається розподіляти роботу між вцілілими підстанціями, але ризики для них є.

"У Харкові є вісім основних підстанцій 110 кВ, кожна з яких відповідає за свій район — а іноді й за кілька. Кожна підстанція це 100–200 тисяч харків’ян, залежно від її потужності та кількості трансформаторів. Уся ця інформація, де вони і які саме, на жаль, є у відкритих джерелах", — каже відомий підприємець і волонтер, ексзаступник голови обласної адміністрації Юрій Сапронов.

Росіяни переключилися на підстанції, бо вони набагато менше захищені, ніж велика енергетика. Така тактика застосовуєтсья по всій Україні.

"Зараз удари спрямовані на розподіл енергії, оскільки ми прекрасно розуміємо, що великі виробничі потужності мають високий рівень надійності: енергію генерувати вони можуть, але доставити її до споживача — проблема. Найвищий рівень захисту мають атомні електростанції. Якщо говорити про підстанції — вони достатньо крихкі і швидко руйнуються навіть від уламків", — пояснив KHARKIV Today голова Ради Асоціації відновлюваної енергетики Станіслав Ігнатьєв.

Є кілька способів захистити підстанції. Найкращий — протиповітряна оборона, але вона далеко не завжди ефективна, коли йдеться про міста біля лінії боєзіткнення чи кордону, такі, як Харків. Тому лишається два варіанти. Перший — антидронові сітки. Такі банальні захисні споруди, які  давно захищають дороги в прифронтових громадах і навіть лікарні в Херсоні, натягують і над об'єктами енергетики. За словами Ігнатьєва, є вони вже і на Харківщині. По-друге — габіони. Це такі конструкції з міцної металевої сітки, в яку можна засипати щебінь або пісок. Такі габіони, побудовані навколо підстанцій, можуть захистити їх від невеликих безпілотників або від падіння їхніх уламків. Найбільш надійний спосіб — великі бетонні укриття, куди можна повністю заховати підстанцію. 

22 вересня, саме напередодні першої великої атаки на енергетику, Кабмін виділив Харківській області 840 мільйонів гривень із резервного фонду Держбюджету на будівництво захисних споруд на підстанціях "Харківобленерго". На жаль, для того, аби ці споруди побудувати, потрібен час — а ці гроші непогано було б отримати не в середині осені, а на початку літа. 

На думку експерта з енергетики Ігнатьєва, навіть за умови, коли не всі підстанції будуть надійно сховані, тотальних блекаутів на кілька днів, скоріше за все, вдасться уникнути.