Із початку року росіяни активували удари безпілотниками по Харкову. Завдяки деяким покращенням у галузі протиповітряної оборони вони не так часто, як у 2024-му, атакують місто керованими авіабомбами, але натомість мало не щодня запускають дрони.

Росіяни модифікували примітивний БпЛА "Молнія". Безпілотник нового покоління може нести більш потужний боєприпас.

Що таке "Молнія-2"

Окупанти почали бити по Харкову "Молніями" ще у листопаді минулого року. Тоді ці нові безпілотники завдали чимало клопоту, пошкодивши супермаркет та житлову багатоповерхівку, але нікого не вбили, бо несли досить невеликий заряд. Але днями до міста залетіла вже геть інша "Молнія". Безпілотник упав у Шевченківському районі між багатоповерхівками та гаражами, нікого не поранив, але вибуховою хвилею від підриву винесло 20 вікон у навколишніх будівлях.

Як з'ясували на місці вибухотехніки, цей безпілотник ніс більш потужну вибухівку, ніж попередні.

"Це більш модифікований тип "Молнії", він несе більше заряду, більшою потужністю", — сказав міський голова Ігор Терехов.

Як і безпілотник першого покоління, "Молнія-2" має досить велику дальність польоту — 40 кілометрів. На відміну від гучних "Гераней" (вони ж "Шахеди"), ці БпЛА практично безшумні. Якщо вірити російським військовим блогерам, які останнім часом розхвалюють цей винахід мілітарних Кулібіних, у якості бойової частини на ньому встановлена протитанкова міна ТМ-62. Цей безпілотник оснащений катапультою. Компресор створює тиск, а потім система різким тиском повітря відправляє безпілотник у політ. Управління "Молнією" здійснює оператор у спеціальних окулярах — так само, як і FPV-дроном. 

"Якщо правильно проаналізувати пориви вітру і напрямок, цей літальний апарат може планувати, тим самим ефективно використовувати заряд своїх батарей", — розповів військовослужбовець 113-ї бригади ТРО Андрій "Махно".

Як і перша модифікація цього безпілотника, "Молнія-2" має суттєвий недолік — нею неможливо вразити ціль точно. Але це  — поки що.

Війна потребує економії

У січні 2025 року кожного вечора у Телеграм-каналах, що спеціалізуються на моніторингу повітряних цілей, харків'яни стежать за групами безпілотників чи то поодинокими апаратами, що перетинають кордон та прямують у різних напрямках. Дійсно, щодоби БпЛА залітають в область десятками та мало який із них падає в обласному центрі.

21 січня безпілотник приземлився на приватному подвір'ї, напередодні інший дрон пошкодив дорожнє покриття у передмісті, 17 січня БпЛА поранив людей, які їхали в автівках поблизу "Металіста", а інший атакував підприємство в Дергачах. У Куп'янську полювання дронів на людей вже стало повсякденною справою. 

У Харківській обласній військовій адміністрації визнають — безпілотників дійсно побільшало.

"Фіксуємо збільшення в повітряному просторі кількості "шахедів". Якщо ми спостерігали один — два, можливо, транзитом вони проходили, то наразі цілеспрямовано  кружляють", — заявив начальник ХОВА Олег Синєгубов.

Причина популярності фанерних літачків серед росіян проста — вони дешеві. Майже трирічна війна виснажила потужності не лише України, а й нашого ворога. У 2022-му та 2023-му роках окупанти засипали місто ракетами С-300 вартістю 2 млн. доларів кожна. Навесні 2024-го перейшли на керовані авіабомби вартістю приблизно 50 000 доларів. Але зараз шукають способи здешевити війну.

"Якщо проводити аналогію з авіабомбами, то, за неперевіреною інформацією, вартість одного БпЛА "Молнія-1" – 300 доларів. Запускають їх великими групами, від 10 до 12 штук. Однак завдяки нашим силам ППО долітають одна або дві", — сказав в ефірі "Суспільного" начальник управління Нацполіції в Харківській області Петро Токар.

За його словами, мета таких запусків, перш за все — терор мирного населення, а також прицільне полювання на поліцейських. Тому останнім часом на прифронтових територіях правоохоронці пересуваються в автомобілях без розпізнавальних знаків.

Вочевидь, на "Молнії-2", російські військові інженери не зупиняться і, так само, як свого часу з КАБами, будуть намагатися збільшити потужність цих дешевих безпілотників.