Харків унікальний у всьому, зокрема і в тому, що немає в цьому місті історичних авторитетів, з поваги до пам'яті яких і влада, і громадськість із задоволенням би зберегли стару будівлю, особняк або садибу. У всьому тут панує його величність випадок, буває, якийсь страшний будиночок з сумнівним історичним родоводом плекають, немов він перлина. Або активісти нескінченними нагадуваннями владі про важливість того чи іншого об'єкта намагаються зберегти старовинну будівлю. Найчастіше нікому немає діла до старовини, і вона пропадає, згорає, знищується по- варварськи.

Будівля, про яку піде сьогодні мова, належить філії Дитячої школи мистецтв № 2 імені П. І. Чайковського на вулиці Москалівській, 131. Виконавчий комітет Харківської міської ради 25 жовтня 2017 року дав згоду на передачу цієї будівлі відділу культури Новобаварського району. Тут планували зробити ремонт, відкрити класи малюнка і танцю, а також створити музей одного з основоположників української літератури Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка. Але роки минають, будівля руйнується, не дочекавшись ремонту.

Місцевість, де стоїть цей будинок, раніше входила до земельної дачі села Основа, яке належало дворянському роду Квіток. Після селянської реформи 1861 року деяка частина земельної дачі була передана селянам, більша ж залишилася за поміщиками Квітками. Малі наділи землі і неякісний ґрунт не дозволили займатися місцевим селянам хліборобством, здебільшого вони отримували доходи за рахунок городництва і садівництва, адже поруч був Харків, куди і збувалася вирощена продукція.

У 1870-і роки на Основі існувала своя народна школа, яка знаходилась у звичайній селянській хаті. В обох кімнатах навчалося 29 чоловік, у другій розміщувалось 17 дітей, там була піч, яка займала майже чверть кімнати. Обидві кімнати були заставлені різним навчальним приладдям, і, як описав в 1876 році журналіст газети «Харківські губернські відомості», незважаючи на те, що підлога була дуже чистою, повітря для учнів не вистачало. Автор зазначив дуже хорошу педагогічну сторону школи, він був присутній на двох уроках в старшому і молодшому класах і звернув увагу, що вчителька з хорошим почуттям такту, знанням своєї справи і любов'ю проводила уроки з дітьми. Зазначив він і бажання дітей вчитися, вони не боялися відповідати на питання, правильно писали під диктовку. Але в цілому ця публікація викликала співчуття у членів Харківського повітового земства, було вирішено розпочати збір коштів на відкриття нової школи. І тут, напередодні 100-річного ювілею Квітки-Основ'яненка, втрутився випадок!

Один з гласних харківської земської управи протоієрей Олександр Подільський на засіданні 13 червня 1878 року ініціював створення школи імені Квітки-Основ'яненка. Він запропонував до 100-річного ювілею Григорія Федоровича заснувати на батьківщині письменника в селі Основа школу його імені з викладанням садівництва і городництва. Духовне відомство підтримало цей почин і запропонувало використовувати для будівництва дерево, яке залишилося від старої дерев'яної церкви на Основі.

Важливість відкриття такої школи підкреслив в записці член управи і ради училища Федір Андрійович Павловський: близькість до міста села Основа викликає в жителів бажання займатися вирощуванням овочів і фруктів для продажу в Харкові, а також розмноженням і продажем саджанців. Ідею протоієрея Подільського та члена земства Павловського підтримав і представник роду Квіток, який був і власником маєтку в Основі, Андрій Валеріанович Квітка. Він виділив у повну власність земства для будівництва школи чотири десятини землі. Ідею підтримав і викладач агрономії Імператорського Харківського університету Анастасій Георгійович Зайкевич, який запропонував додатково відкрити при школі і зразкову пасіку. Щорічний бюджет навчального закладу визначався в 700 рублів.

Заснування школи вирішили приурочити до 100-річного ювілею Квітки, тобто до 18 листопада 1878 року. Турботи взяв на себе заснований з такої нагоди комітет на чолі з предводителем дворянства Харківського повіту Миколою Євграфовичем Ковалевським. У червні того ж року для нової школи вирішили використовувати зібрані раніше 200 рублів, місцеві селяни також взяли участь, зібравши відразу ж 60 рублів підпискою. Землевласники Квітки нотаріально закріпили передачу для школи землі, нотаріус А. І. Полешко всі акти здійснив безкоштовно.

Крім заснування школи, на засіданні 3 листопада 1878 дворяни повіту вирішили також влаштувати благодійний вечір, організувати передплату на видання творів Квітки, виручку від якої направити на користь заснованої школи, а також провести 18 листопада 1878 року панахиду в будинкових храмах харківського університету і особливо інституту шляхетних дівчат, який був заснований Григорієм Федоровичем.

Водночас, будівництво відкладалося, тільки в 1885 році був готовий проєкт будівлі, виконаний архітектором Заручевським. Будівництво розпочалося восени того ж року з первинним кошторисом в 5000 рублів, до нього увійшли дерев'яні матеріали старого храму і хлібного запасного магазину. Однак дерева не вистачило і його довелося докуповувати, як і 60 тисяч штук цегли.Відтак, з іншими роботами кошторис виріс до 9104 рублів 18 копійок. Школа була освячена 28 вересня 1886 року і перейменована в народне училище імені Григорія Федоровича Квітки-Основ'яненка на Основі.

Крім будівлі для навчальних занять, був побудований будинок для квартир вчителів і дерев'яний сарай, шкільний двір був обгороджений дерев'яним гратчастим парканом з фасаду і тиновим парканом з інших сторін. В училища не вистачало коштів для його утримання та забезпечення навчальними посібниками, і до 110-річчя Квітки-Основ'яненка професор Імператорського Харківського університету О. О. Потебня, запропонував підготувати до видання зібрання творів письменника. Були отримані дозволи від родичів, цензурний комітет дозволив видати 1800 примірників зібрання творів в декількох томах і 30000 примірників книг для найбідніших верств населення. У тому ж році до кінця лютого було зібрано 2400 рублів. Сам Потебня підготував передмову і коментарі, до кінця 1888 року видано 3 томи творів Квітки-Основ'яненка. Доходи від продажу були спрямовані на допомогу Основ'янському училищу.

У грудні 1917 року в народному училищі імені Квітки-Основ'яненка навчалися 120 хлопчиків і 132 дівчинки, тривалість повного курсу навчання складала 4 роки. За радянських часів тут розмістилася 26-а школа, в 1960-і — школа робітничої молоді і зрештою в останні роки у будівлі був дільничний пункт міліції. Подальша доля її невідома, найімовірніше, вона буде зруйнована ...