Найбільша атака Росії на видавництво лишила третину України без підручників. На складі "Ранку" на околицях Харкова згоріли навчальні книги для четвертих та дев'ятих класів. Учні з Харківської області також підуть на заняття з пустими наплічниками — до 1 вересня підручники не встигнуть передрукувати.

Окрім підручників, росіяни знищили реактивними "Шахедами" художні та науково-популярні книги кількох українських видавництв, які зберігалися на складі мережі книгарень "Книголенд" у тому ж логістичному центрі. 

Коли надрукують нові підручники?

До навчального року в Україні лишається всього місяць. З 1 вересня учні четвертих та дев'ятих класів мали почати заняття за новою програмою. Для них у видавництві "Ранок" надрукували 2,5 мільйони підручників. Половину з них, на щастя, встигли розвезти по школах, інші готували до відправлення.

1 серпня росіяни атакували логістичний центр на околиці Олексіївки двома реактивними "Шахедами". Колосальна пожежа триває й досі. У видавництві впевнені — це був свідомий терор.

"Це прицільний удар був. Я особисто знаходився на складі в цей час. Прилетів перший "Шахед" і другий через п'ять хвилин. Це був свідомий культурний геноцид, ворог прицільно б'є по книжках. Це — конотація з нацистськими часами, коли теж палили книжки", — розповів KHARKIV Today директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов.

Харківська область — серед тих регіонів, куди привезти шкільну літературу не встигли. Крім того, з пустими наплічниками підуть до шкіл учні Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької областей. Нові підручники до початку навчального року надрукувати не встигнуть. Основна проблема — гроші. Точні збитки у видавництві ще не порахували, але приблизно це — 300 мільйонів лише від книг, не рахуючи знищене приміщення. Передрук підручників також затягне на мільйони гривень. Поки що школярам дадуть електронні версії книжок, а нові будуть готові лише за кілька місяців — якщо "Ранок" знайде на них фінансування. Видавництво планує звернутися до уряду за допомогою.

Потрібна масштабна підтримка

Тираж нової книги харківської письменниці Юліти Ран "Міфічні істоти України" також лежав на вигорілому складі. Попереду були презентації, книжкові фестивалі та зустрічі з читачами, зараз лишилася лише слабка надія не те, що хоча б частина книжок вціліли. Іншому твору Юліти, "Книзі зоряних легенд", пощастило більше — частина накладу зберігалася на складі в іншому місті, тож вціліла. 

Письменниця вдруге переживає втрату своїх книг. У 2024 році, коли росіяни вдарили по друкарні "Фактор-Друк", там теж лежали книги Юліти — міжавторська збірка "Мотанка" та література для дітей від видавництва "Ранок".

"Я пам'ятаю, що ми тоді всі просто плакали над тими книжками спаленими, і на "Книжковому Арсеналі" були представлені обгорілі залишки цих книжок. І це було просто до сліз щемко, як дитину втратив. Кожного разу така подія сприймається, як  постріл в серце, бо кожна книга — це праця багатьох людей. Книжка — як не крути, це не труси. Труси теж треба робити з любов'ю і професійно, але книжка — це матеріальний артефакт нашої культури і писемності, свідоцтво нашої українськості. І вони б'ють по цьому навмисно", — прокоментувала KHARKIV Today  ситуацію зі знищенням книг Юліта Ран. 

Кількість російських атак на українську книжкову індустрію зростає з року в рік. За даними Українського інституту книги, лише за липень цього року ворожі удари знищили понад 1,5 млн українських книг. Наприклад, під час атаки на Київ у ніч на 19 липня 2026 року  згоріло близько 250 тисяч примірників книг видавництва "Книголав" та 150 тис. підручників "Ранку". Зараз видавництва, навчені гірким досвідом, змушені переналаштувати логістику, але великі склади в Україні все одно будуть.

"Ми точно будемо іншу логістичну схему будувати, коли всі книжки будуть розподілені на 15-20 складів, щоб з колес буквально постачати.  Але взагалі це — не тільки проблема видавництва "Ранок", це — наша загальна проблема. Якби у нас було багато книгарень і бібліотек, то ці книжки не лежали б на складах, а надходили одразу в книгарні та бібліотеки — як це робиться на Заході. У нас, на жаль, книгарень дуже мало, бібліотеки майже книжки не купують, тому видавці змушені зберігати їх в одному місці. Через це необхідні такі величезні склади", — пояснив Віктор Круглов.

Без державних грошей в бібліотечну галузь вирішити проблему масштабного знищення книг росіянами неможливо — вважає ще один видавець, що регулярно страждає від обстрілів, директор "Фоліо" Олександр Красовицький.

"Ми завжди щось важливе в області культури робимо тільки тоді, коли ситуація припирає до стіни. В наших бібліотеках залишилося третина того, що було 30 років тому — 140 млн книжок. Списання в рік — 12 млн, поповнення — до 300 тисяч у вдалі роки. Чи довго буде жити бібліотечна система? Повірте — стіна близько. Є сенс керівництву профільної інституції, Міністерства Культури, прокинутися після 35 років замилювання очей і подумати", — вважає видавець.

Тим часом на офіційних сторінках Міністерства культури в соцмережах та на сайті установи, а також на сторінках міністра, Тетяни Бережної, поки що немає реакції на масштабне нищення книг у Харкові в ці вихідні.

"Ранок" та "Книголенд" просять підтримки у читачів і запрошують зайти на сайт видавництва чи книгарні та купити якусь із книжок.