День Харкова варто перенести з 23-го на 15 серпня. Так вважають організатори фестивалю "Успенський ярмарок", які планують започаткувати новий день святкування головного місцевого свята.

Перший альтернативний день Харкова пройде стримано — у садку Літературного музею. Але організатори мають надію, що в майбутньому він витіснить нинішню святкову дату, 23 серпня, яка дуже суперечлива з історичної точки зору. А от 15 серпня у Харкові проводили гуляння ще з ХVІІ століття — адже в цей день починався один з найбільших на території України Успенський ярмарок.  

Харків не звільнили 23 серпня

Ініціаторами святкування альтернативного Дня міста стали дослідник історії Харкова, письменник та публіцист Андрій Парамонов, видання MediaPort та Літературний музей. Ідею скасування свята 23 серпня Андрій Парамонов просуває ще з 2013-го року. За даними дослідника історії, у цей день 1943-го року Харків ще не був визволений від нацистської окупації. 23 серпня радянський маршал Іван Конєв поспішив доповісти в Москву про те, що німці відступили, але противник не покинув межі міста, а закріпився за річкою Уди. Маршалу знадобилося гнати десятки тисяч солдат у "м'ясні штурми", аби вибити німців. 

"Два райони були під окупацією частково, а один, який називався Червонобаварський на той час, був окупований повністю і звільнений лише 29 серпня. Як ми можемо святкувати, якщо з 23 серпня по 29 за місто Харків загинули безліч людей, військових? За деякими підрахунками —  близько 100 тисяч за тиждень", — розповів Андрій Парамонов KHARKIV Today.

На його думку, День звільнення Харкова від нацистів все ж варто відзначати, але його необхідно відділити від святкування Дня міста, бо це має бути особлива дата, присвячена вшануванню пам'яті загиблих. І перенести її краще з 23 серпня на 29 або 30 серпня — саме в ці дати бої за Харків завершились, і усе місто було звільнене від німецької окупації.

370 років традиції

Організатори фестивалю пропонують перенести святкування Дня Харкова на 15 серпня — і це невипадкова дата для міста. Саме в цей день Православна церква України відзначає День Успіння Пресвятої Богородиці. Для Харківської фортеці саме цей день був головним храмовим святом через те, що саме Свято-Успенський храм був довго єдиним, а пізніше — головним.

"У межах фортеці існувала тільки одна-єдина церква, Успенська, всі інші вони були поза межами фортеці. У 1659 році отримали дозвіл від московського царя Олексія Михайловича, і в тому ж році, у серпні пройшов перший ярмарок", — каже Андрій Парамонов. 

Спочатку на ярмарку просто обмінювали різні товари, пізніше почали торгувати, і аж до початку ХХ сторіччя Успенський ярмарок був одним з 10-х найбільших в тодішній Російській імперії. І це вже був не лише базар. До Харкова приїжджали театральні колективи, циркові артисти та лялькові театри. Для відвідувачів працювали різноманітні розваги, ярмарок також ставав місцем зустрічі для людей, які зазвичай жили далеко один від одного.

Точна дата заснування Харкова зараз невідома історикам. Але легенда пов'язує її саме з Успінням.

"На Успіння, за твердженням легенди "Заснування Харкова" Квітки-Основ'яненка, і було засноване місто, саме тому ми розглядаємо наш захід як спробу альтернативного святкування Дня Харкова", — пояснила KHARKIV Today співробітниця Літературного музею Ольга Бондар.

Ольга Бондар на фестивалі у Літмузеї 15 серпня детальніше розповість про те, як Квітка-Основ'яненко описував традиції харківських ярмарків у своїх творах — що там продавали, хто приходив на свято та як поводилися відвідувачі. Потім MediaPort представить проєкт "Фортеця Харків". Завершать фестиваль  "Діалоги історика та шинкаря" — Андрій Парамонов та сомельє Вячеслав Каташ розкажуть про виноробів Слобідської України.

Співорганізатор фестивалю Андрій Парамонов має надію, що через кілька років новий День Харкова  остаточно витіснить ніяк не пов'язане з історією Харкова 23 серпня.

"У 2029 році буде 370 років Успенському ярмарку. І якщо до того протримаємось, наберемось досвіду, думаю, що в 2029 році можна буде День Харкова у цей день і без влади відзначити більш масштабно", — каже дослідник історії міста.