Останніми місяцями Харків та Харківська область перетворилися на полігон для випробування нових видів російської зброї. Не маючи можливості залітати літаками на територію України, окупанти вдосконалюють фугасні бомби, аби скидати їх на військових та цивільних, не полишаючи території РФ.

Росіяни вперше вдарили по Харкову модифікованою авіабомбою 27 березня 2024 року. З того часу ворог, на жаль, значно покращив характеристики своїх універсальних модулів планерування та корекції (УМПК). Вони стали більш точними та потужними. 

Еволюція смертельної зброї

Спочатку це були бомби, створені на основі ФАБ-250. Ця бомба призначена для руйнування підземних комунікацій і польових оборонних споруд із залізобетонними перекриттями товщиною до метра. Перші такі керовані авіабомби, що прилітали до Харкова, не робили великих руйнувань і були доволі неточними — часто падали посеред дороги чи дворів житлових будинків. Поступово розробники удосконалювали універсальні модулі. Удар по "Епіцентру" вони нанесли двома УМПБ Д30, ці бомби теж зроблені на основі ФАБ-250, але мають кращі характеристики, ніж їхні попередники, УМПК. На відміну від останньої, в неї є двигун, що дало можливість запускати бомбу на дальші цілі, а також вона більш точна — може планувати до цілі та коригувати свою траєкторію на основі даних з блоку навігації.

З часом росіяни отримали можливість зробити свої КАБи важчими і почали прикручувати крильця та мотори вже до 500-кілограмових фугасних авіабомб. Дві такі прилетіли у четвер 27 червня по селищу Жуковського. Одна з бомб не розірвалася, в іншому випадку руйнування могли б бути такими ж, як на проспекті Гагаріна 22 червня — туди прилетів схожий боєприпас. 

"По Харкову вже наносили удари бомбами ФАБ-500, і та трагедія, яка на минулому тижні була — це теж був удар бомби ФАБ-500, але це була модифікація М-56. У даному випадку це — 500Т модифікація, яку почали використовувати тільки зараз, 27 червня вона була використана вперше. Вона має кращі аеродинамічні показники, ніж боєприпаси попередніх модифікацій, і це впливає на її можливості долати відстані та вражати ціль точно", — розповів KHARKIV Today Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив".

Ці бомби свого часу були створені для запуску не з класичного фронтового бомбардувальника СУ-34, а з МІГ-25. Але ті модифікації, що використовуються зараз, вже запускають і з СУ. Дві бомби, що прилетіли в селище Жуковського, випущені з населеного пункту Майський Бєлгородської області, це приблизно за 65 кілометрів від Харкова. Ці бомби, на жаль, можуть дошкуляти Харкову доволі часто, бо в Росії налагоджено їхнє масове виробництво. 

Як протидіяти новим КАБам?

21 червня в Липцях росіяни заявили, що вперше в світі застосували керовану авіабомбу вагою три тони. ФАБ-3000 прийняли на озброєння ще у 1946 році. Така бомба, випущена з літака над об'єктом, здатна нищити добре укріплені позиції, командні пункти, зокрема заглиблені під землю, промислові споруди і навіть пробити лінії метро неглибокого залягання. Радіус ураження ударною хвилею досягає 300 м.

Над тим, аби зробити таку важку бомбу керованою, росіяни почали працювати минулого року, а зараз проводять випробування просто у зоні бойових дій на Харківщині. Перший удар зруйнував Липецьку мобільну амбулаторію. На фото видно, що бомба влучила поруч, але зруйнувала стіну будівлі та споруди, що стояли недалеко. 

Невідомо точно, скільки таких бомб є у росіян. Якщо перетворення ФАБ-250 та ФАБ-500 на крилаті налагоджено на постійній основі, то тритонна бомба — експериментальна.

"ФАБ-500 має майже пів тонни вибухової речовини. Якщо не буде дієвої ППО, локація, по якій битимуть цією бомбою, не зможе втримати оборону, її будуть методично знищувати", — вважає Олександр Коваленко.

Збити КАБ майже неможливо, тому єдина дієва протидія — збивати літаки. З надважкою бомбою СУ стають дуже вразливими.

"Це потужна бомба, але в неї є свої мінуси. Через вагу її носій стає менш маневреним, його можна легко вполювати, це робить його легкою ціллю, бо він у повітрі як слон. Бомба через вагу має меншу дальність польоту, і пілот змушений ризикувати літаком і підлітати ближче до цілі", — пояснив експерт. 

ЗСУ для цього потрібні системи ППО дальнього радіуса дії, винищувачі F-16 для знищення літаків на великих відстанях і  ракетні комплекси ATCMS, щоб можна було вразити ці літаки ще на російських аеродромах.